20. Єдина державна система діловодства.(єдсд).

Діловодство-це діяльність, яка охоплює питання документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності. Особливості сучасного діловодства полягають, насамперед, у переведенні його на державну мову, широкому застосуванні комп’ютерних систем оброблення та документування док-тів, необхідності дотримання вимог чинних держ станд-тів у цій галузі, впровадження раціональних прийомів роботи. Дотримання стандартів із діл-ва в практичній роботі органів управління та документування сприяє встановленню чіткого організаційно-технічного порядку, викоріненню бюрократизму й тяганини. Опанування прийомів раціональної роботи з док-ми дає змогу скоротити час на її складання, опрацювання й пошук, організувати чіткий контроль за проходженням та виконанням. Зрештою, правильно підготовлений і належним чином оформлений документ-це свідчення культури виконавця.

21. Загальна характеристика давньої літератури.

Давня українська література створювалася на території України або книжниками і письменниками українського походження у XI-XVIII ст. давньокиївською книжною писемно-літературною, староукраїнською, церковнослов’янською та латинською мовами .

Іще в передісторичну добу ( до ІХ ст .) предки українців мали розвинену усну творчість . Визначною пам ’ яткою того часу є літопис " Повість минулих літ ”, який є не тільки джерелом історичних відомостей , а й хрестоматією епічних пісень , легенд та переказів епохи Київської Русі . Поетичним шедевром давньої літератури є „ Слово о полку Ігоревім ". Цей героїчний епос увібрав у себе найкращі зразки народної творчості того часу і став надбанням та гордістю всього слов ' янського світу .

 Самобутнім явищем середньовічної літератури є полемічні твори Івана Вишенського , Мелетія Смотрицького , Феофана Прокоповича та ін . Вершина давньої української літератури доби бароко – творчість поета і філософа Григорія Сковороди (1722-1794). „ Український Сократ ” мандрував Україною та країнами Центральної Європи , щоб ближче пізнати людей . Наскрізною для філософії Григорія Сковороди є проблема щастя , яка мислиться ним через розкриття божественної суті людини , виявлення таланту , закладеної в неї Богом , що забезпечує працю за покликанням . Слова філософа „ Світ ловив мене , та не впіймав ”, які він заповів викарбувати на своїй могилі , стали ще одним свідченням відданості Григорія Сковороди духовному життю перед земними суєтністю і марнотою .

Предмет “Давня українська література” є курсом, що включає в себе зародження професійного власне українського мистецтва слова – писемної літератури, становлення та подальше її функціонування. Він укладається в хронологічні межі Х – ХVIII ст.

Історія давньої української літератури цього періоду, т. зв. Середньовіччя або доби феодалізму – це перша частина університетського наукового курсу історії української літератури від найдавніших часів до наших днів. Літературна творчість, зокрема художня література, як одна із форм суспільної свідомості, образно узагальнюючи відображення й пізнання дійсності засобами мови та прийомами мистецтва, становить дорогоцінний скарб в історичному та естетичному розвитку кожного народу. Важливою

рисою літератури як мистецтва слова є органічна єдність глибокого ідейного змісту та високої художньої форми, всебічним вивченням яких займається спеціальна наука – літературознавство.

Літературні епохи та стилі:

 Середньовіччя: епічний, монументальний та орнаментальний стилі;

 Ренесанс: гуманізм, Реформація й Контрреформація, літературні

осередки України;

 Бароко

Літописна та житійна проза:

 “Повість временних літ”;

 Галицько-Волинський літопис;

 житія свв. Бориса і Гліба, про свв. рівноап. Ольгу й Володимира та ін.

 Києво-Печерський патерик.

5. Міжконфесійна полеміка епохи Ренесансу:

 Станіслав Оріховський, Петро Скарга та ін.

 “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького, “Апокрисис”

Христофора Філалета та ін.;

 твори Івана Вишенського.

6. Барокова полемічна культура:

 творчий шлях Мелетія Смотрицького;