Література

1. Економіка підприємства: підручник / за редакцією проф. Сафронова .- М.: "Юріст'", 1998 р. С.146

2. Зайцев Н. Л. Економіка промислового підприємства: Підручник, 2-е вид. Оформлені. і доп. - М.: ИНФРА-М, 1998. – 336 с.

УДК 332. 02: 332. 122

К.В.ОПРЯ

Ю.О.БУРЕНКО асис. к.е.н.

Роль стратегічного планування у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону

У роботі проведено дослідження соціально-економічної значимості проблеми стратегічного планування економічного розвитку регіонів в контексті ринкових умов, що відбуваються в Україні. Сформовані принципи і розкрито стратегії соціально-економічого розвитку в регіоні.

Вступ. У сучасних умовах господарювання стратегічне планування набуває особливого значення для забезпечення ефективного управління розвитком регіону. Сьогодні в Україні постала необхідність забезпечити реальність та реалізацію визначених цілей стратегічного розвитку регіонів, використовуючи при цьому новітні інструменти управління. Одним із  найбільш перспективних та ефективних механізмів втілення довгострокової регіональної політики в життя є стратегічне планування.

Метою роботи є розробка теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо системного підходу до стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні.

Основний розділ. Для детального аналізу стратегій соціально-економічного розвитку регіону в роботі поставлені наступні завдання:

1. визначити сутність стратегічного планування розвитку регіону в теорії та на практиці;

2. довести важливу роль стратегії в забезпеченні сталого розвитку регіону;

3. проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід стратегічного планування та формування стратегій розвитку на регіональному рівні;

4. сформулювати алгоритм стратегічного планування розвитку регіону.

Поняття стратегічного управління з’явилося ще в середині 50-х років у США, у період, коли більшість галузей американської промисловості перебувала в стадії кризи. На думку провідних американських вчених, це була криза економічної думки, коли стрімкі зміни в матеріальній сфері життя суспільства, системі виробництва й розподілу благ значно випереджали розвиток методів управління і національному рівні, і на рівні окремих господарчих структур. Як відповідь на вимоги часу була висунута та систематизована теорія стратегічного управління й планування.

Стратегічне планування розвитку регіону — це  систематичний процес, за допомогою якого органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади формують своє майбутнє й визначають етапи його досягнення, виходячи з наявних місцевих ресурсів.

До основних характеристик стратегічного плану соціально-eкономічного розвитку регіону відносять:

- виокремлення сильних та слабких сторін регіональної економіки, прагнення підсилити, розвинути, сформувати конкурентні переваги регіону з орієнтиром насамперед на створення кращих умов життя населeння;

- визначення ідеї і принципів, які орієнтують виробників товарів і послуг, інвесторів, адміністрацію та населення на майбутній розвиток території.

Стратегія грунтується на загальних принципах, на основі яких ухвалюються рішення, що призначені забезпечити координоване й упорядковане досягнення мети в довгостроковому періоді.  Проте процедура стратегічного планування не допускає абсолютно однакового підходу, оскільки регіони різняться рівнем економічної активності, географічними характеристиками і природними ресурсами, економічними, політичними умовами, соціальною організацією життєдіяльності населення,  ефективністю діяльності місцевих органів влади.

Процес розробки стратегічного плану соціально-економічного розвитку регіону складається з кількох етапів:

1.  Оцінка досягнутого рівня й особливостей соціально-економічного розвитку територій, проведення аналізу ресурсної бази.

2.  Формування концепції розвитку економіки регіону, вироблення сценаріїв модернізації територіального господарства з метою його адаптації до нової системи міжрегіональних зв'язків та взаємовідносин.

3.  Вибір й обґрунтування напрямків розвитку регіону.

Основна мета розвитку регіону полягає у вирішенні проблеми забезпечення самодостатності території, а основним цільовим орієнтиром стратегічного плану розвитку регіону є підвищення рівня та якості життя населення.

У вітчизняній економіці зміцнюються ті ж тенденції сучасного економічного розвитку, які набирають чинність у країнах Заходу й Сходу: глобалізація, розвиток сфери послуг, формування постіндустріального суспільства, збільшення інтелектуальної складової в результатах будь-якого виробництва, тотальна інформатизація сучасного суспільства, розвиток мережних форм організації, вичерпання традиційних джерел соціально-економічного росту. За цих умов все більш актуальним стає пошук нових шляхів стабілізації регіонального розвитку та підвищення конкурентоспроможності територіального виробництва.

Стратегія соціально-економічного розвитку повинна передбачати:

- проведення цілеспрямованої структурної, науково-технічної й інвестиційної політики;

- вирішення соціальних і екологічних проблем при реформуванні економіки;

- стимулювання ділової активності реального сектору економіки.

Стратегічне планування розвитку регіону насамперед покликане підвищити якість життя населення, зменшити рівень регіональних диспропорцій та забезпечити самодостатність території, спираючись на сформовану в країні бюджетну політику. Таким чином, регіональне стратегічне планування в сучасних умовах набуває особливого значення для забезпечення динамічного збалансованого розвитку країни і є механізмом визначення та здійснення ефективних стратегічних дій в усіх сферах життя окремої території.

Висновки. Роль стратегічного планування соціально-економічного розвитку регіону полягає у формуванні й реалізації стратегії розвитку на основі безперервного контролю й оцінки змін, що відбуваються в його діяльності, з метою підтримки здатності території до виживання й забезпечення її ефективного функціонування в умовах мінливого зовнішнього середовища. розробляючи стратегію регіонального розвитку, слід враховувати й те, що процеси глобалізації світового господарства підсилюють конкуренцію між державами та їх територіями.