3. Розкрити процедуру розроблення внутрішньоорганізаційних документів, які регулюють порядок використання робочого часу.

Робочий час є загальною мірою кількості праці. Роб час регламентується і держ, і роботодавцем.

Для працівників здебільшого установлюється 5денний роб тиждень з двома вихідними днями. За 5денного роб тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визнач правилами внутр труд розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноваж ним орган за погодження з профспілковим комітетом підприємства, організації з додержанням установленої законодавством тривалості роб тижня. На тих підприємствах і в організаціях, де за хар-ром вир-ва та умовами роботи запровадження 5денного роб тижня є недоцільним, установл 6денний роб тиждень з одним вихідним днем. За 6денного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищ 7год при тижневій нормі 40 год, 6 годин - при тижневій нормі 36 годин і 4 год – при тижневій нормі 24 год.

Робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуван специфіки роботи, думки труд колективу і за погодж з місц Радою нар депутатів.

Труд розпорядок в організаціях визначається правилами внутр трудового розпорядку, які затвердж труд колективами за поданням власника або уповноваж ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил.

Вихідними даними є Конституція, КЗпП, Загал декларація прав людини ООН, статут договір, труд договір.

Типові правила, на осн яких відб розробл внутр. труд розпорядку, є нормативн док:

1. Загал положення

2. Порядок прийому та звільнення

3. Час праці та відпочинку

4. Осн обов’язки співробітників

5. Осн обов’язки адм.-ції

6. Заходи заохочення та стягнення та умови праці, соц. Гарантії, види стягнень з працівників у т ч за розкриття служб таємниці.

Правила внутр. труд розпорядку визнач права та обов’язки працівників і роботодавця, роб часу і відпочинку, час поч. і закінч роб дня (зміни), відповідальність за поруш дисципліни.

Поруш працівником цих правил тягне дисциплінарну відповідальність.

Важливим завд у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби, що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.

Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.

Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, час відновлення працездатності між змінами.

Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні

Графіки роботи передбачають порядок чергування змін. Місячн режим праці та відпочинку визначає кількість роб та нероб днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток. Порядок використання робочого часу (режим змінності, початок і кінець зміни, тривалість обідньої перерви, режим праці й відпочинку) встановлюється кожною організацією самостійно і відображається в змісті колективного договору.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутр труд розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як прав, має відбув через кожний роб тиждень в години, визначені графіками змінності.

Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередй зміні (включаючи і час на перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється

На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і вип, передбач законодавством, роб день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановлено тривалості роб дня. В окр вип органи місц самоуправління можуть накладати свої обмеження на порядок використання роб часу в зв із стихійним лихом, дефіцитом енергоресурсів, нестачею засобів громадськ транспорту та з ін причин.