4. Загальна характеристика бізнес – планування

Важливим напрямом планування в організації є формування бізнес-плану. Він потрібен для багатьох суб’єктів економічної діяльності.

Бізнес-план – це документ, що містить систему заходів чи програму дій, пов’язаних часом і місцем реалізації, узгодження з метою і ресурсами та спрямованих на отримання прибутку на засадах реалізації підприємницького проекту [КМ].

Бізнес план це по суті фінансово-економічне обґрунтування доцільності фінансування та реалізації того чи іншого бізнес проекту. До функцій бізнес – плану належать: всебічне інформування про підприємство, передусім про мету його діяльності, стабільність і ефективність; характеристика особливостей виробничого процесу на підприємстві; всебічна характеристика товарів або послуг; обґрунтування прогнозу розвитку виробництва і підприємства, його конкурентних позицій; комплексне дослідження ринку відповідних товарів, послуг; обґрунтування економічної ефективності підприємства; аналіз професійного рівня, ділової компетенції управлінського персоналу.

Сьогодні нема якогось одного нормативного документа згідно з яким повинен бути розроблено кожний бізнес – план. Аналіз існуючих нормативних документів та рекомендацій позволяю зробити висновок, що класичний бізнес-план охоплює дев’ять розділів: вступ; характеристика продукції, робот, послуг та аналіз ситуації у сфері майбутньої діяльності; оцінка ринку збуту і конкуренції; стратегія маркетингу; план виробництва; організаційний план; юридичний план; фінансовий план.

5. Концепція управління за цілями

Популярним методом управління, який може об’єднати можливості планування та контролю в складній галузі людських ресурсів є управління за цілями. Скорочено МВО – management by objectives. Крім того, МВО – є ще і засіб мотивації, який дозволяє усунути негативну дію контролю на поведінку працівника. Пітер Друкер перший опублікував концепцію МВО, як метод підвищення ефективності організації. МВО також вивчали відомі американські вчені Джордж Одиорне, Райа та Дуглас Мак Грегор. Друкер вважав, що кожний керівник в організації повинен мати чіткі цілі, які забезпечують підтримку цілей керівників, більш вищого рівня. Дуглас Мак Грегор вважає, що метод управління за цілями необхідний тому, що дає можливість оцінити керівників на основі результатів, а не особистих якостей. Наприклад, повідомлення підлеглому, що він недостатньо ініциативний , не є корисною формою зворотнього зв’язку. Це недостатньо конкретно для підлеглого з точки зору виправлення недоліків в роботі. Але якщо підлеглого оповістять, що його продуктивність на 10% нижче контрольної цифри, то це дає еталон для контролювання продуктивності, обговорити проблему яка виникла а також те що можна зробити для підвищення ефективності.

Райа описує процес управління за цілями як послідовність таких етапів:

1. Розробка чітких, коротко сформульованих цілей;

2. Розробка реалістичних планів їх досягнення;

3. Систематичний контроль, заміри та оцінка роботи і результатів;

4. Корегуючи міри для досягнення запланованих результатів.

О.Е.Кузьмін, О.Г. Мельник так визначають управління за цілями:» підхід, згідно з яким кожен працівник організації має чіткі цілі, що забезпечує досягнення цілей управлінців усіх рівнів та загальних цілей організації”.

91