4. Забезпечення управлінського впливу на основі керівництва.

Керівництво організацєю - вид управлінської діяльності, що об'єднує трудові процеси всіх працівників, забезпечує реалізацію функцій і формування методів менеджменту, розробку і прийняття управлінських рішень , а також формує вплив управляючої системи на керовану. Воно є об'єднуючим початком у структурі категорій менеджменту, тому що визначає напрямки діяльності апарата управління, ефективність управлінських рішень, ступінь досягнення цілей.

Реалізація етапів менеджменту супроводжується коммунікаціями - тобто процесом обміну інформацією між робітниками, підрозділами й іншими організаціями.

Таке технологічне представлення процесу менеджменту дає змогу проаналізувати, спланувати, тобто досягти ефективного використання загального потенціалу менеджментуорганізації, щоб забезпечити діяльність механізму менеджменту. Усі структурні частини теорії менеджменту на практиці синтезуються в механізми менеджменту, відсутність у складі якого хоча б однієї з них робить неефективним процес менеджменту

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття “функція менеджменту”.

2. Які загальні функції менеджменту ви знаєте.

3. Опишіть механізм реалізації загальних функцій менеджменту через конкретні.

4. Що таке управлінський цикл.

5. .Охарактеризуйте процес управління та його основні етапи.

Тема: 6. Планування як загальна функція менеджменту

План

1. Сутність і. види планування.

2. Стратегічне планування.

3. Оперативне планування. Тактика, політика, процедури, правила.

4 Загальна характеристика бізнес – планування.

5 Концепція управління за цілям.

1. Сутність і види планування.

Процес, який включає визначення цілей і завдань організації, встановлення загальної стратегії для досягнення цих цілей, розробку ієрархічної структури планів для об’єднання та координації всієї діяльності організації і є плануванням.

Динамічний процес стратегічного планування є той парасолькою, під котрою вкриваються всі управлінські функції. Процес планування формує бачення майбутнього організації. Сучасне планування необхідне для забезпечення ефективної організації, мотивації, контролю, регулювання.

Планування – вид управлінської діяльності (трудових процесів), що визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і засоби його досягнення [КМ].

По тривалості планування, як функція менеджменту, підрозділяється на два види: стратегічне планування (більш одного року) і оперативне (поточне) планування (до одного року).

Стратегічне планування складається у виборі курсу розвитку організації – її стратегії. Оперативне планування – це засіб реалізації стратегії.

Види планування і їх взаємозв'язок представлена на мал. 6.1

	Планування
Стратегічне планування				Оперативне планування

Малюнок 6.1 Види планування

2. Стратегічне планування

Стратегічне планування – різновид управлінської діяльності, що складається з реалізації комплексу мір, зв'язаних з визначенням стратегії діяльності організації, тобто комплексного плану перспективного розвитку організації. По своєму змісту стратегічне планування передбачає: формулювання місії організації; визначення цілей організації; аналіз стану організації на основі оцінки факторів внутрішнього і зовнішнього середовища; оцінку стратегічних альтернатив (можливостей) і вибір стратегії.

Згідно з Пітером Лоранжем, процес стратегічного планування є інструментом, який допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його завдання – забезпечити нововведення та зміни в організації в достатній мірі. Тому у процесі стратегічного планування необхідно враховувати наступні аспекти: розподіл ресурсів; адаптацію до зовнішнього середовища; внутрішню координацію (відображення сильних і слабких сторін організації); розуміння організаційних стратегій (побудова організації здатної учитися на попередніх стратегічних рішеннях).

Стратегічне планування складається з дев’яти етапів. Розглянемо їх більш детально.

Етап 1. На цьому етапі збирається, класифікується і готується до використання інформація для розробки стратегії. Це в першу чергу інформація, що стосується факторів внутрішнього і зовнішнього середовища організації, можливих стратегій, методичного забезпечення. При цьому використовуються сучасні інформаційні технології.

Етап 2. Визначення місії і цілей організації. Місія – це чітко виражена причина існування організації. Сутність і роль місії полягає в тому, що вона: впливає на формування поглядів вищого керівництва на довгострокові плани розвитку організації; зменшує ризик прийняття необґрунтованих рішень; полегшує підготовку організації до майбутніх змін; мотивує працівників до ефективної і складної роботи; дає можливість керівникам середньої ланки формулювати мету, задачі структурним підрозділам; деталізує статус організації, забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей і стратегії на різних рівнях організації; привселюдно говорить про стратегію поведінки організації в зовнішньому середовищі, її переконаннях і цінності; визначає наміри організації відносно потреб споживачів, ринків, технологій; є механізмом, який стимулює організацію до розвитку в заданому напрямку;

Місія може охоплювати такі напрямки: турботу про працівників; турботу про виробництво; політику росту і фінансування фірми; виробничі технології; методи виходу і функціонування на ринку, пошуку потенційних ринків; задоволення потреб споживачів; публічне оголошення переконань, цінностей і т.п.

Наприклад Г. Форд і його організація так визначили свою місію – забезпечення людей дешевим автомобільним транспортом; компанія "Motorola" – гідно служити задоволенню потреб суспільства, забезпечувати споживачів продукцією і послугами найвищої якості за доступними цінами; "Дженерал - Електрик" – забезпечення кращого життя.

Цілі – це конкретний кінцевий очікуваний стан організації. Вони бувають довгостроковими (5 і більш років), середньостроковими (1-5 років) і короткостроковими (до 1 року). Послідовність формування цілей організації така: вибір місії організації потім формування цілей.

Формуючи систему цілей варто мати на увазі, що вони повинні: бути конкретними і підлягати виміру; охоплювати всі рівні організації (бути ієрархічними); мати різну тривалість (довгострокові, середньострокові, короткострокові); бути реальними і зрозумілими; бути взаємодоповнюючими і взаємно узгоджуваними.

Етап 3. Вибір методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Тут використовуються наступні методи досліджень: порівняння; експертних оцінок, системного аналізу, статистичних і соціологічних досліджень, сукупної думки збутовиків, споживачів і т.п.

Етап 4. Оцінка й аналіз факторів зовнішнього середовища.

Суть є в дослідженні факторів зовнішнього середовища прямої та непрямої дії.

Важливо використовувати методику, що дала би можливість кількісно оцінити вплив кожного з них.

Наприклад: силу впливу факторів можливо оцінювати по 100 бальній системі (економічні- 20 балів, політичні - 10 балів і т.п.) окремо можливо оцінювати позитивний чи негативний вплив цих факторів. На основі отриманих даних можливо робити інтегровану оцінку.

Етап 5. Оцінка й аналіз факторів внутрішнього середовища.

Це: люди, цілі, технології, задачі, структура. Для цього аналізують: стан фінансів, обліку, нормування й оплати праці і т.д. А також аналізують можливості організації на ринку. Отримані результати дозволяють визначити сильні і слабкі позиції організації (мал. .6.2).

У процесі оцінки й аналізу факторів внутрішнього середовища організації важливо оцінити конкурентноздатність продукції організації – сукупність її якісних і вартісних характеристик, що забезпечують відповідність продукції (товарів, робіт, послуг) вимогам ринку у визначений період часу. Однієї з найбільш розповсюджених методик оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища організації є SWOT – аналіз

(opportunities – можливості, threats - погрози). Сильні і слабкі позиції ми розглядали вище.

	Складові позиції організації
Сильні позиції організації (Strengths)						Слабкі позиції організації (WEAKNESSES)
1. позитивний імідж у споживачів 2. сильна позиція в специфіч. ринкових сегментах 3. позиція визнаного лідера 4. концентрація на швидко зростаючих сегментах ринку 5. повна компетентність по ключових питаннях 6. економія на масштабах виробництва 7. ресурсозберігаючі технології 8. Адекватні фінансові ресурси 9. переваги у витратах 10. більш ефект. реклама 11. розвита система менеджменту організації 12. гнучка організаційна система 13. наявність конкурентних переваг (унікальність) 14. сучасна система інформаційного забезпечення 15. висока кваліфікація працівників						1. відсутність реальних конкурентних переваг 2. проблеми з оборотними коштами 3. застаріле устаткування 4. низька прибутковість 5. низька якість управлінського апарата 6. утрата репутації в споживачів 7. низькі темпи росту 8. некомпетентність працівників 9. відставання в області досліджень, розробок, нововведень 10. вузький асортимент продукції 11. нерозвинена система збуту 12. непродумана рекламна стратегія 13. висока собівартість 14. поганий імідж на ринку 15. застаріла система інформаційного забезпечення 16. утрата споживачів і т.д.

Малюнок 6.2 - Сильні і слабкі позиції організації

Різні варіанти можливостей і погроз представлені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Можливості і погрози зовнішнього середовища.

Можливості (opportunities)	Погрози (threats)
1. Обслуговування додаткових груп споживачів 2. Удалі зміни в законодавстві 3. Самозаспокоєність основних конкурентів 4. Швидкий ріст ринку 5. Тенденції до розвитку економіки 6. Соціально-політична стабільність 7. Вихід на міжнародний ринок 8. Позитивні для підприємства зміни смаків споживачів	1. Інфляція 2. Погроза появи нових конкурентів 3. Негативні демографічні, соціально-політичні зміни 4. Невдалі зміни в законодавстві 5. Утрата частини цільових споживачів 6. Ріст збуту товарів-замінників 7. Технологічні нововведення в інших країнах, що зменшує конкурентноздатність продукції підприємства