29. Адміністративна юстиція як форма судового контролю за виконавчою владою

Впровадження адміністративної юстиції в Україні є доцільним також з наступних міркувань:

а) адміністративна юстиція в демократичній, правовій державі втілює собою механізм захисту від незаконного втручання органів державної влади, їх посадовців в особисті справи громадян;

б) необхідність розподілу юрисдикційної праці судів виплаває із статей 125 і 127 Конституції України, які передбачають створення спеціалізованих судів;

в) розділ 31-й Цивільного процесуального кодексу України, який регулює проведення у сфері судового захисту прав громадян, містить норми, які по своєму змісту є адміністративно-процесуальними.

Щодо рішення проблеми впровадження адміністративної юстиції пропонується поступове створення адміністративних судів районної ланки.

Враховуючи складну економічну ситуацію в країні, мало коштів, які можна було б виділити з державного бюджету на створення адміністративних судів низової ланки, на першому етапі, створена внутрішня спеціалізація загальних судів, виділено на рівні місцевих судів адміністративних суддів, на рівні апеляційної судової інстанції судових колегій з адміністративних справ, на рівні касаційної інстанції вищих адміністративних судів.

На другому етапі ввести зовнішню спеціалізацію судів, створення адміністративних судів на всіх рівнях. Доцільно почати цю роботу з правового забезпечення організації діяльності цих органів, ухвалення відповідного розділу Закону України "Про судовий устрій".

Але справи про притягнення до відповідальності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, їх посадовців, а також об'єднань громадян, необхідно віднести до юрисдикції адміністративних судів, які діятимуть з урахуванням норм кодексу адміністративного судочинства і Кодексу законів про адміністративні правопорушення.

У кодексі адміністративного судочинства необхідно передбачити провадження в таких справах:

1. про відновлення прав громадян і інших суб'єктів адміністративно-правових відносин;

2. про відшкодування шкоди заподіяного органами адміністративної юрисдикції, дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду;

3) про суперечки щодо розмежування компетенції між органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

4) про притягнення до відповідальності об'єднань громадян;

5. про відміну реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності об'єднань громадян і інших організацій і установ, реєстрація яких здійснюється місцевою держадміністрацією або виконкомом ради;

6. про адміністративну провину посадовців, які пов'язані : порушенням прав і свобод громадян.

30. Напрями правового забезпечення Адміністративного оскарження (позасудового захисту прав і свобод громадян)

Конституція України закріпила право громадян на судовий захист своїх і свобод. Реалізація цього права зараз пов'язана з певною складністю рішення яких може затягнутися на роки, а, окрім того, і сам процес реалізації судового захисту прав і свобод громадян не такої вже і простий.

В той же час розгляд звернень громадян вищими у порядку підлеглості органами виконавчої влади або посадовцями дозволяє швидко виправити допущену помилку без судового проведення.

Конституція України і Закон України "Про звернення громадян" і деякі інші правові акти служить правовою основою впровадження механізму адміністративного оскарження рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадовця у порядку підлеглості вищестоящому органу або посадовцю.

Оскарження адміністративного рішення громадянином подається у порядку підлеглості вищестоящому органу або посадовій особі.

Процедура такого розгляду повинна бути впорядкована в Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі України. При цьому орган, який розглядає скаргу, може чітко дотримуватися таких процесуальних основ, як:

своєчасно і об'єктивно розглядати їх скарги;

перевіряти факти;

ухвалювати рішення відповідно чинного законодавства;

забезпечувати їх виконання;

повідомляти громадян про час розгляду заяв і його розгляду.

Організація контролю за надходженням і реєстрації заяв громадян може здійснюватися відповідно інструкції діловодства центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також Порядком (Регламентом) роботи відповідного органу.

У нормативному акті може бути визначений хто (які органи), в які терміни проводять вибірковий, поточний контроль і одержують необхідну інформацію про стан розгляду звернень громадян відповідними адміністративним органами і посадовцями, а також здійснювати контроль за дотриманням законності при їх розгляді.

Оскільки найбільша кількість скарг громадян відноситься до сфер охорони здоров'я, соціального захисту, управління державним майном, охорона навколишніх середовищ, податкової і митної служби і т.п., доцільне у порядку державно-правового експерименту створити в системах органів виконавчої влади цих сфер окремі спеціальні підрозділи по розгляду скарг громадян, які повинні розглядати і вирішувати справи щодо скарг громадян в порядку, наближеному до судового провадження (так звана адміністративна "квазіюстиція").

Це вимагає ухвалення спеціального Закону орієнтованою назвою "Про порядок розгляду скарг громадян органами виконавчої влади", в якому необхідно закріпити компетенцію цих органів, основи їх взаємин з іншими органами виконавчої влади і т.п.. Процедурні питання діяльності органів "квазісудової" юстиції повинні бути врегульовані адміністративно-процедурним (процедуральним) кодексом України.