- •51. Державний кордон та їх правовий режим.
- •52. Юридичні підстави зміни державної території
- •53. Поняття, джерела міжнародного морського права.
- •54. Класифікація та правовий режим морських просторів
- •55. Поняття й основні риси міжнародного повітряного права.
- •56. Юридична природа та правовий режим повітряного простору.
- •57.Поняття і джерела міжнародного космічного права
- •58. Принципи міжнародного космічного права.
- •59. Поняття і види міжнародних спорів
- •60. Дипломатичні та судові засоби вирішення міжнародних спорів
- •61. Реалізація принципу мирного розв’язання спорів за допомогою міжнародних організацій
- •62. Поняття права міжнародної безпеки
- •63.Система міжнародної безпеки
- •65. Поняття і види колективної безпеки
- •66. Загальна х-ка міжнародно правових засобів забезпечення безпеки
- •67. Правові засади використання гуманітарної інтервенції
- •68.Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •70. Підстави міжн. Правової відповідальності держав
- •71. Поняття і елементи міжн. Правопорушень.Класифікаці яміжн. Правопорушень держав
- •72.Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •73. Обставини, що виключають відповідальність держав
- •74. Основні універсальні міжнародні акти із захисту прав люди дини та механізм їх реалізації
66. Загальна х-ка міжнародно правових засобів забезпечення безпеки
міжнародно-правові засоби забезпечення безпеки
Боротьба прогресивного людства за мир і безпеку породила значну кількість засобів і заходів правового характеру, за допомогою котрих можливе досягнення міжнародного миру і безпеки народів. У числі таких засобів і заходів варто назвати:
- мирні засоби вирішення суперечок;
- засоби колективної безпеки;
- роззброєння;
- заходи щодо ослаблення міжнародної напруженості;
- заходи щодо обмеження і припинення гонки озброєнь;
- заходи щодо запобігання ядерної війни;
- заходи щодо запобігання раптовому нападу;
- неприєднання до воєнних угруповань;
- нейтралітет;
- нейтралізація і демілітаризація просторів і територій;
- заходи щодо припинення агресії, порушення миру і загрози миру;
- ліквідація іноземних баз на територіях інших держав;
- створення зон миру в різних регіонах;
- заходи щодо зміцнення довіри.
Це не повний перелік, можуть бути й інші, наприклад, організація міжнародного контролю, спостережень, інспекції.
Правовий характер подібних засобів і заходів обумовлений тим, що в їхній основі лежать загальновизнані принципи і положення сучасного міжнародного права, і вони здійснюються для виконання конкретних міжнародних договорів.
67. Правові засади використання гуманітарної інтервенції
Гуманітарна інтервенція-це втручання пов’язане із застосуванням воєнної сили,здійснюється однією державою або групою держави у внутрішні справи іншої держави, з метою усунення масових і грубих прав людини у цій державі.
Ознаки:
-
Є актом використання воєнної а не економічної і політичної сили.
-
Проводиться у вигляді збройного сторження на території держави без попередження
-
Проводиться з метою чи під приводом захисту прав і свобод людини
68.Поняття міжнародно-правової відповідальності.
Міжнародно-правова відповідальність- негативно правові наслідки, що
настають для суб’єктів міжнародного права в результаті порушення міжнародного законодавства.
Категорії міжнародно-правової відповідальності:
1.відповідальність держав міжнародне протиправне діяння
2.відповідальність міжнародної організації
3. відповідальність індивідів
Підстави міжнародно-правової відповідальності
-нормативно-правові- це сукупність юридичних обов’язків міжнародно- правових актів, на основі яких певна поведінка.
-фактичні
Ознаки міжнародного правопорушення:об’єкт правопорушення, протиправна поведінка, шкода або збиток,вина правопорушника.
70. Підстави міжн. Правової відповідальності держав
Підставами міжнародно правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності:
— юридичні;
— фактичні;
— процесуальні.
Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові зобов'язання суб'єктів міжнародного публічного права, відповідно до яких те або інше діяння вважається міжнародним правопорушенням. Слід враховувати, що при міжнародному правопорушенні порушується не сама норма міжнародного права, а зобов'язання суб'єктів додержуватися її розпорядження, що містить міжнародне правило поведінки. Тому перелік джерел юридичних основ відповідальності є більш широким, ніж коло джерел міжнародного права. Юридичними підставами відповідальності є:
— міжнародний договір;
— міжнародний порядок;
— рішення міжнародних судів і арбітражів;
— резолюції міжнародних організацій (наприклад, статті 24 і 25 Статуту ООН установлюють юридичну відповідальність для всіх держав-членів ООН рішень Ради Безпеки ООН);
— односторонні міжнародно-правові зобов'язання держав, що встановлюють юридично обов'язкові правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання, (у формі нот, заяв, декларацій і т.д.).
Фактичною підставою міжнародно-правової відповідальності є саме міжнародне правопорушення, тобто діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта міжнародного права (його органів або посадових осіб), що порушують міжнародно-правові зобов'язання.
Під процесуальними підставами міжнародної відповідальності розуміють процедуру розгляду справ про правопорушення і порядок притягнення винних суб'єктів до відповідальності. В одних випадках такий процесуальний порядок детально регламентований і закріплений у міжнародно-правових актах, в інших — його вибір залишений на розсуд органу, що застосовує міри відповідальності.*
Міжнародно-правова відповідальність є найстарішим інститутом міжнародного права. Його норми і принципи носять в основному характер міжнародного порядку, хоча деякі з них підтверджені в міжнародних нормах.