- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •4. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •5. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •7. Вплив глобалізації та регіоналізації на формування та розвиток господарства регіонів.
- •8. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура.
- •9. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних районів.
- •11. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •12. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •13. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •14.Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •15. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •16. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •17. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •18. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.
- •19.Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики.
- •20. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
- •21. Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка.
- •22. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •23. Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •24. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання.
- •25. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •26.Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •27. Демографічний і трудовий потенціал регіонів України, їхній вплив на розвиток і розміщення виробництва.
- •28. Динаміка чисельності та статево-вікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •29.Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні.
- •30. Регіональні особливості формування міського та сільського населення України. Урбанізація.
- •31. Класифікація та функціональні типи міст України. Проблеми розвитку крупних, середніх, малих міст.
- •32. Трудовий потенціал та регіональні особливості його структури та розподілу за видами зайнятості в Україні.
- •33. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •34. Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах.
- •35.Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів Україні, їхня суть та складові.
- •36. Фінансовий потенціал країни
- •37. Інноваційно-інвестиційний потенціал рег України, його суть та складові.
- •38. Господарський комплекс Ук. Його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •39. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •40. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •41. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •42. Вугільна промисловість України. Значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •43.Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.
- •44. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан т перспективи розвитку.
- •45. Значення, основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •46. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •47. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •48. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •49. Металургійний комплекс, його структура та районоутворююча роль.
- •50. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •51. Підрайони чорної мелалургії Укр природні передумови їх розвитку та основні металургійні центри.
- •52. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •53. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •54. Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення.
- •55. Основні принципи і фактори розвитку і розмішення галузей машинобудування в Ук
- •56. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- •57. Хімічний комплекс України, його структура , сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •58. Лісова пром: значення, райони розміщення, проблеми рац використання і охорони лісів.
- •59.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення..
- •60. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •61. Агропромисловий комплекс України, його значення, структура й регіональні особливості трансформації в ринкових умовах.
- •62. Зернове господарство України, його значення, структура, динаміка розвитку, зональний характер розміщення.
- •63. Технічні культури України, їх структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •64. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •65. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації
- •66. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •67. Транспортний комплекс України, його галузева структура, господарське значення та регіональні особливості формування
- •68. Залізничний транспорт України: регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку. Основні магістралі.
- •69.Трубопровідний транспорт України: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Основні нафто- і газопроводи.
- •70. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні та розвитку міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
- •71. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •72.Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •73.Вугільна промисловість Донецького економічного району, особливості розміщення та основні центри
- •74. Металургійний комплекс Донецького економічного району, передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри
- •75. Придніпровський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •76. Металургійний комплекс Придніпров’я, передумови розвитку, особливості розміщення та основні центри
- •77. Машинобудівний комплекс Придніпровського економічного району, галузева структура та центри основних галузей.
- •78. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •79. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •80. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення і центри основних галузей.
- •81. Машинобудування Центрального регіону: його галузева структура, принципи розміщення і центри основних галузей.
- •82. Агропромисловий комплекс Центрального регіону, основні галузі та особливості їх розміщення.
- •83. Подільський регіон, його роль в економічному розвитку України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •84. Промисловий комплекс Подільського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •85. Апк Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •86 Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •87. Промисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей, проблеми розвитку.
- •88. Апк Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •89. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •90. Промисловий комплекс Карпатського економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •91.Агропромисловий комплекс Карпатського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.
- •92.Рекреаційний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •94. Промисловий комплекс Східного(Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, принципи розміщення та центри осн. Галузей
- •95. Машинобудівний комплекс Східного (Пн-Сх) ек. Р-ну, його галузева структура, особливості розміщення та центри осн. Галузей.
- •96. Агропромисловий комплекс Східного (Пн-Сх)ек. Р-ну, його галузева структура та особливості розміщення осн. Галузей.
- •97.Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •98.Агропромисловий комплекс Причорноморського економічного району, основні галузі, особливості їхнього розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.
- •100.Міжнародний поділ праці та його вплив на формування зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •101.Економічні зв’язки України з країнами світу.
- •102.Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України.
- •103.Значення і структура експортного потенціалу регіонів України.
- •104.Роль регіонів у формуванні експортного потенціалу України.
- •105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •106.Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнам єс: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку.
- •107.Вступ України до Світової організації торгівлі (сот): здобутки і втрати (ваші міркування).
- •108.Мета та завдання екології економістів.
- •109.Екосистеми та їх структура. Види екосистем.
- •110.Екологічна експертиза. Об’єкти та суб’єкти експертизи.
- •111.Основні етапи природокористування.
- •112.Особливості сучасного етапу природокористування Україні.
- •113.Затратно-результативна концепція економічної оцінки природних ресурсів.
- •114.Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
- •115) Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля
- •116) Принцип економічної зацікавленості та його використання у практиці управління
- •117) Відповідність антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу як принцип природокористування
- •118) Дотримання природного кругообігу як принцип природокористування
- •119) Збереження природної цілісності екосистем як принцип природокористування
- •120) Принцип «нульового рівня» споживання природних ресурсів
- •121) Екологічні проблеми гідравлічних електростанцій
- •122) Екологічні проблеми теплових електростанцій
- •123) Екологічні проблеми атомних електростанцій
- •124) Екологічні проблеми водного господарства
- •125) Екологічні проблеми хімічної промисловості
- •126) Екологічні проблеми гідромеліорації сільського господарства
- •127) Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання
- •128) Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою
- •129) Особливості середовища проживання у великих містах
- •130) Основні важелі управління природокористуванням та природоохоронними процесами. Специфіка формування в Україні
- •131) Екологічне законодавство України та механізм його чинності
- •132) Платежі за ресурси, їх види та нормативи
- •133) Платежі за забруднення природного середовища та критерії їх нарахування
- •134) Економічні збитки від забруднення атмосфери, їх види та методи обрахування
- •135) Економічні збитки від забруднення гідросфери, їх види та методи нарахування
- •136) Економічні збитки від забруднення ґрунтів та специфіка їх нарахування
- •137) Економічні методи управління природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •138) Методи визначення економічної ефективності від впровадження природозахисних пристроїв
101.Економічні зв’язки України з країнами світу.
Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами, як і раніше, посідає провідне місце в складній системі міжнародних ек звязків, оск вона по суті відтворює всі види міжнародного поділу праці і обєднує всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку товарів. На суч етапі соціально-економічного розвитку Укр має тісні зовнішньоекономічні звязки з більш ніж 100 країнами світу. Провідну роль у розвитку зовнішніх ек звязків Укр відіграють країни близького зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами Укр є Росія, Туркменія, Білорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та інші країни. Стр-ра зовнішньої торгівлі Укр зумовлена спеціалізацією її економіки. В 1997р у стр-рі експорту переважали чорні метали та вироби з них (38% всього експорту Укр у 1997р), продовольчі товари (білше ніж 9%),руди і мінеральне паливо (8,0%), продукція хім пр-сті (більше ніж 10%) та продукція машинобудування (майже 13%). В імпорті переважали мінеральне паливо (майже 46% усього імпорту), реактори ядерні, котли і устаткування для електроенергетики (більше ніж 11%), продукція інших галузей машинобудування (майже 9%), продукція хім пр-сті (більше ніж 8%) та ін. Внаслідок впровадження режиму вільної торгівлі з кр СНД і Балтії зовнішньоторговельний баланс з цими кр істотно покращується. Нині питома вага зовнішньоторговельного обороту з цими кр перевищує 63% від загального товарообігу, в т ч по експорту цей показник сягає 60%, а по імпорту – більше ніж 65%. Основним тоговельним партнеромУкр залишається Російська Федерація, на яку припадає майже половина загальних обсягів торгівлі Укр. Росія задовольняє майже 100% потреби Укр в годинниках, швейних машинах; поставляє значну частину легкових і вантажних автомобілів, радіоприймальних пристроїв, програвачів, відеомагнітофонів, персональних компютерів, одягу, взуття, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукції кольорової метаургії, риби і рибопродуктів, задовольняє майже 4/5 потреби в лісоматеріалах, майже 90% потреби в нафті і нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газі; частково поставляє електроенергію і деякі сорти чорного прокату. В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, мясо і мясопродукти, молочні продукти та ін. В останні роки зростає експорт Укр до ін республік колишнього РадС, в т ч за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови – в 1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Укр має велике відємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії, Укр розширює зовнішньоек звязки з багатьма розвинутими кр світу. В останні роки найбільші експортні поставки Укр здійснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%). Найбільші імортні поставки в Укр надходять з Німеччини (більше ніж 1,3 млрд дол, або майже 8% загального імпорту), США (майже 700 млн дол, або 4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії (більше ніж 2%), Франції (майже 2%), Великобританії (1,5%), Чехії, Словаччини, Угорщини, Куби та ін. Сучасна зовнішньоек політика Укр спрямована на формування нового торговельного режиу з подільшою інтеграцією до світового ек простору шляхом поступового і зваженого збільшення ступеня відкритості нац ек-ки. Перш за все передбачається: - підтримка національних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів на світовому ринку; - прискорення ек реформ шляхом гармонізації ек законодавства відповідно до світової системи торгівлі (ГАТТ/СОТ); - зняття технічних барєрів у торгівлі з провідними країнами – членами СОТ(США, ЄС), розшмрення торгівлі з якими забезпечує надходження валюти, стимулює розвиток і технічне оновлення пр-сті, сприяє поглибленню виробничої кооперації, забезпечує істотне збальшення іноземних інвестицій. Одним з головних завдань щодо розвитку зовнішніх ек звязків Укр є забезпечення просування товарів укр в-ва на нові зарубіжні ринки. Одночасно робитиметься все можливе для збереження традиційних ринків Укр з державами, які утворилися на терених колишнього РадС. Саме ці країни в найближчій перспективі повинні бути найбільш привабливими для укр експорту. Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої торгівлі Укр за останні роки свідчить про те, що саме з кр СНД і Балтії найбільше зріс товарообіг при випереджаючому збільшенні обсягів експорту. Важливим для розвитку взаємовигідних торговельно-ек-х звязків з кра СНД та ін кр світу є зміщення акщенту з співробітництвва на державному рівні до співробітництва на рівні господарюючих субєктів шляхом створення спільних п-в, транснаціональних промислово-фінансових груп, виробничих корпорацій та ін госп-х структур.