
- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 5 модулів:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (іі).
- •2. Реакція бромування фенолу.
- •3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
- •Тема 3. Будова та властивості альдегідів та кетонів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (іі).
- •Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.
- •1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.
- •2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.
- •3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).
- •Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оцінити дію на білки сульфату амонію, тхо та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.
- •Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(oh)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.
- •Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Алгоритм лабораторної роботи:
Реакція Вагнера.
В пробірку вміщують 2 крап. олеїнової кислоти, додають 2 крап. 5% розчину карбонату натрію (Na2CO3) та 2 крап. 2% розчину KMnO4. Стряхнути пробірку декілька разів. Які зміни спостерігаються з фіолетовим забарвленням розчину?
Запишіть рівняння реакції.
Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
Актуальність теми: ліпіди виконують важливі функції (енергетична, структурна, регуляторна та ін.) для організму людини. Знання будови та фізико-хімічних властивостей ліпідів необхідні лікарю любої спеціальності. Біохімічні показники обміну ліпідів широко використовуються в клінічній практиці.
Конкретні цілі:
-
Пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови ліпідів.
-
Інтерпретувати залежність реакційної здатності ліпідів від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів в молекулі.
-
Пояснювати хімічні властивості ліпідів та їх біологічне значення.
-
Інтерпретувати механізми реакцій різних класів ліпідів, їх перетворення в біологічних системах.
-
Уміти аналізувати реакцію Вагнера.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Практичне вивчення властивостей ненасичених ліпідів. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Чому реакція Вагнера на ненасиченість жира є якісною? |
2. Будова і властивості нейтральних ліпідів. |
2.1. Біологічні функції ліпідів. 2.2. Вищі жирні кислоти як складові нейтральних ліпідів. 2.3. Фізіологічне значення гідролізу нейтральних ліпідів. 2.4. Мила. |
3. Будова і властивості фосфоліпідів. |
3.1. Роль фосфоліпідів у побудові біомембран. 3.2. Класифікація фосфоліпідів. 3.3. Фізико-хімічні властивості фосфоліпідів. |
Алгоритм лабораторної роботи:
-
Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
В пробірку вміщують 2 крап. олеїнової кислоти, додають 2 крап. 5% розчину карбонату натрію (Na2CO3) та 2 крап. 2% розчину KMnO4. Стряхнути пробірку декілька разів. Які зміни спостерігаються з фіолетовим забарвленням розчину? Чому реакція Вагнера на ненасиченість жиру є якісною?
2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
У пробірку помістити 1 мл масла, 1 мл спирту, 1 мл 35% розчину NaOH, перемішати, нагріти на водяній бані. Омилення відбувається протягом 5 хвилин. Кілька крапель розчину перенести в другу пробірку і додати 2 мл дистильованої води, нагріти до кипіння. Розчинення проби вказує на повноту омилення. Для виділення мила з розчину додати гарячого насиченого розчину NaCl. Шар мила утворюється на поверхні рідини. Після розшарування охолодити розчин і зняти верхній шар мила, який буде використаний у наступному досліді.
Скласти рівняння реакції омилення жиру.
3. Гідроліз спиртового розчину мила.
У пробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді №2 і додати 1 крап. спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це підтверджує, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж пробірку додати 5-10 крап. дистильованої води. Що спостерігається? Пояснити рівнянням реакції.