Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка БХ 1 модуль мед.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
01.12.2018
Размер:
233.47 Кб
Скачать

Алгоритм лабораторної роботи:

Реакція Вагнера.

В пробірку вміщують 2 крап. олеїнової кислоти, додають 2 крап. 5% розчину карбонату натрію (Na2CO3) та 2 крап. 2% розчину KMnO4. Стряхнути пробірку декілька разів. Які зміни спостерігаються з фіолетовим забарвленням розчину?

Запишіть рівняння реакції.

Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.

Актуальність теми: ліпіди виконують важливі функції (енергетична, структурна, регуляторна та ін.) для організму людини. Знання будови та фізико-хімічних властивостей ліпідів необхідні лікарю любої спеціальності. Біохімічні показники обміну ліпідів широко використовуються в клінічній практиці.

Конкретні цілі:

  1. Пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови ліпідів.

  2. Інтерпретувати залежність реакційної здатності ліпідів від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

  3. Пояснювати хімічні властивості ліпідів та їх біологічне значення.

  4. Інтерпретувати механізми реакцій різних класів ліпідів, їх перетворення в біологічних системах.

  5. Уміти аналізувати реакцію Вагнера.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Практичне вивчення властивостей ненасичених ліпідів.

1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи.

1.2. Чому реакція Вагнера на ненасиченість жира є якісною?

2. Будова і властивості нейтральних ліпідів.

2.1. Біологічні функції ліпідів.

2.2. Вищі жирні кислоти як складові нейтральних ліпідів.

2.3. Фізіологічне значення гідролізу нейтральних ліпідів.

2.4. Мила.

3. Будова і властивості фосфоліпідів.

3.1. Роль фосфоліпідів у побудові біомембран.

3.2. Класифікація фосфоліпідів.

3.3. Фізико-хімічні властивості фосфоліпідів.

Алгоритм лабораторної роботи:

  1. Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.

В пробірку вміщують 2 крап. олеїнової кислоти, додають 2 крап. 5% розчину карбонату натрію (Na2CO3) та 2 крап. 2% розчину KMnO4. Стряхнути пробірку декілька разів. Які зміни спостерігаються з фіолетовим забарвленням розчину? Чому реакція Вагнера на ненасиченість жиру є якісною?

2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.

У пробірку помістити 1 мл масла, 1 мл спирту, 1 мл 35% розчину NaOH, перемішати, нагріти на водяній бані. Омилення відбувається протягом 5 хвилин. Кілька крапель розчину перенести в другу пробірку і додати 2 мл дистильованої води, нагріти до кипіння. Розчинення проби вказує на повноту омилення. Для виділення мила з розчину додати гарячого насиченого розчину NaCl. Шар мила утворюється на поверхні рідини. Після розшарування охолодити розчин і зняти верхній шар мила, який буде використаний у наступному досліді.

Скласти рівняння реакції омилення жиру.

3. Гідроліз спиртового розчину мила.

У пробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді №2 і додати 1 крап. спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це підтверджує, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж пробірку додати 5-10 крап. дистильованої води. Що спостерігається? Пояснити рівнянням реакції.