- •Питання і відповіді до екзамену з історії України Другий курс
- •Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- •Трипільська культура
- •Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- •Походження слов’ян та їх розселення на території України
- •Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- •Введення християнства на Русі, його історичне значення
- •Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- •Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- •Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- •1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- •2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- •II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- •IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- •Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- •Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- •Утворення Української гетьманської держави.
- •Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- •Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- •Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- •Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- •Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- •Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- •Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- •Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- •Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- •Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- •Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- •1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- •Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- •Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- •Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- •Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- •Радянсько – польська війна і Україна.
- •Входження України до складу срср.
- •Україна в період неПу.
- •Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- •Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- •Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- •Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- •Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- •1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- •Місце України в планах гітлерівців.
- •Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- •Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- •Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- •1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- •2) Націоналістична(оун-упа).
- •Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- •1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- •1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- •1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- •Звільнення України від німецьких загарбників.
- •8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- •28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- •Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- •Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- •Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- •Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- •Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- •Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- •Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- •Дисидентський рух в Україні та його значення.
- •Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- •Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- •1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- •Початок формування багатопартійності в Україні.
- •I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- •II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- •III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- •Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.
1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
Незважаючи на такі несприятливі умови, українська мова, культура продовжували розвиватись.
У 70-х роках національно-визвольний рух знову відроджується. В Києві відновлюється громада, яка тепер називає себе "Старою громадою". Фактичним головою "Старої громади" був Володимир Боніфатійович Антонович (1834-1908) - історик, археолог, етнограф, археограф.
Гуртки і організації різних політичних напрямків були мало чисельні, неорганізовані, але, незважаючи на це, відігравали помітну роль у суспільстві, оскільки були центрами осмислення суспільного розвитку, осередками майбутніх масових рухів.
-
Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
З моменту розколу християнства 1054 р. на православну та католицьку гілки ідея унії (об´єднання) завжди знаходила своїх прихильників.
Українські землі, опинившись під владою Литви, спочатку не знали суспільної боротьби на релігійному Правляча верхівка швидко оцінила роль церкви в житті держави як об'єднавчого та культурного фактора. З середини XIV ст. існувала Литовсько-київська митрополія. Світська влада ВКЛ активно втручалася у справи церкви. В Україні з середини XVI ст. широкого розголосу набувають ідеї: звільнення з-під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу. Православне населення одержало важливі засоби протидії поширенню католицизму на українських землях, Опорою православ'я залишалися селянство, міщанство, парафіяльне духовенство. У Бересті в жовтні 1596 р. було укладено Берестейську унію. Метою унії було приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства римського папи. Офіційне оформлення церковної унії Розпочало тривалу боротьбу між обома конфесіями. Доля православних віри і церкви опинилася в епіцентрі релігійної, політичної та національної боротьби в Україні XVII ст. Кризовий стан православної церкви створював у цей час умови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й для появи в ньому прихильників цієї ідеї. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. На захист православ'я виступило козацтво. Світська влада дедалі активніше проникає в церковне життя. Тепер вже не митрополит призначав єпископів, їх висували або ж пани — рада, або ж сам великий князь, що відкрило доступ до вищої ієрархії світським особам, які не тільки не переймалися церковно-релігійними інтересами, а виявляли виключно матеріальну зацікавленість, зберігаючи при цьому свої світські звичаї — полювання, банкети, насильства, розпусне життя та ін. Такі обставини спричинили моральну деградацію церковної ієрархії, загальну дезорганізацію та занепад православної церкви.
-
Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
У лютому 1917 року в Росії відбулася буржуазно – демократична революція, в результаті якої Микола II зрікся влади і вона перейшла до Тимчасового уряду.
3-4 березня 1917 р. у Києві з ініціативи ТУПу у Києві виникає Українська Центральна Рада, яка стала центром українського національного руху. Головою ЦР став Михайло Грушевський, його заступником – В.Винниченко.
Головною політичною метою УЦР стало проголошення автономії України в складі Федеративної Росії.
УЦР 10 червня 1917 р. проголосила І Універсал „До українського народу, в Україні й поза Україною сущого”:
Автономія України в складі Росії. ЦР – вищий орган влади в Україні. Формування української скарбниці за рахунок податків населення. В Україні ЦР має право на створення органів влади та законів. Національним меншинам гарантується право вільного розвитку.
Наслідок проголошення І Універсалу - утворення 15 червня 1917 р. українського уряду - Генерального Секретаріату, який очолив Володимир Винниченко. Уряд складався з 8 генеральних секретарств і генерального писаря. Генеральним писарем став Я. Христюк, секретарем військових справ - С. Петлюра, секретарем міжнаціональних справ - С. Єфремов, секретарем внутрішніх справ - В. Винниченко. Інші секретарства очолили X. Барановський, Б. Мартос, В. Садовский, М. Стасюк, І. Стешенко.
3 липня 1917 р. було прийнято II Універсал УЦР.: відмова ЦР від проголошення автономії України до проведення Всеросійських установчих зборів.
Наслідком 2 універсалу став збройний виступ самостійників в ніч з 4 на 5 липня.
7 листопада 1917 рік – третій універсал ЦР:
1. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі 9 українських губерній. 2. Збереження федеративного зв'язку УНР із небільшовицькою Росією. 3. Утримання влади до скликання Українських Установчих зборів УЦР і Генеральним секретаріатом. 4. Ліквідування приватної власності на землю, передача землі трудовому народові без викупу. 5. Можливість підписання миру з Німеччиною та її союзниками. 6. Підтвердження демократичних свобод (слова, преси, зборів). 7. Запровадження 8-годинного робочого дня, гарантія зарплатні й вирішення трудових конфліктів через профспілку. 8. Гарантія національно-культурних прав національних меншин. 9. Майбутні здійснення судової реформи й ліквідація смертної кари.
Історичне значення III Універсалу: проголошення української державності у формі УНР; окреслення соціально-економічних перетворень.
9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал – УНР проголошувалася незалежною, вільною, суверенною державою українського народу, УНР установлювала мирні взаємини із сусідніми державами - Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною. УЦР виступала від імені народу України до скликання українських Установчих зборів. Генеральний Секретаріат (уряд) був перейменований на Раду Народних Міністрів. Урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, укласти з ними мир. Передбачалися демобілізація армії та створення міліції, запровадження суворого контролю над банками, навесні - роздача землі селянам без викупу.
Прорахунки УЦР:
ЦР так і не зуміла: налагодити ефективне керівництво в Україні, забезпечити міста продовольством, домогтись порядку і законності. Не пішла на зустріч прагненням селянства негайно розпочати аграрну реформу. У вирішальний час влада втратила підтримку військ.