- •§1. Підготовка прокурора до участі у судовому розгляді
- •1) Вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження).
- •2) Стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього.
- •3) Характеристика особи неповнолітнього.
- •4) Умови життя та виховання неповнолітнього.
- •5) Обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього.
- •6) Наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність.
- •§2. Повноваження прокурора у попередньому розгляді справи суддею
- •Глава II
- •§1. Роль прокурора у підготовчій частині судового засідання
- •§2. Повноваження прокурора у судовому слідстві
- •§3. Тактика допиту підсудного
- •1) Постановка уточнюючих запитань.
- •2) Постановка деталізуючих запитань
- •3) Пред'явлення доказів, оголошення показань інших осіб, які спростовують заяви підсудного.
- •§4. Прокурор у судових дебатах
- •§5. Обґрунтування прокурором думки щодо призначення
- •§6. Відшкодування шкоди, завданої злочинними діями неповнолітніх
- •Глава ііі Участь прокурора у судовому розгляді справ про застосування примусових заходів виховного характеру
- •Зразки апеляцій
- •Нормативно-правові акти
§3. Тактика допиту підсудного
Загальний порядок допиту підсудного регламентується ст. 300 КПК України. Він починається з пропозиції головуючого дати показання по суті пред'явленого звинувачення про обставини вчиненого злочину. Неповнолітній підсудний дає показання у вільній формі, без навідних запитань і перерв вільного викладення. Після цього підсудного допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, інші підсудні. Потім підсудного допитує суд, який має право упродовж всього допиту задавати йому питання для уточнення і доповнення відповідей.
Початок допиту неповнолітнього підсудного залежить від багатьох факторів, у тому числі і від його стану. Якщо сам судовий процес викликав у підлітка розгубленість, збентеженість, пригніченість, боязнь, схвильованість, допит необхідно почати з питань, які стосуються його особи, умов життя, навчання, роботи. Тільки після того, як буде зняте хвилювання, можна переходити до з'ясування обставин скоєння злочину.
Якщо неповнолітній притягується до кримінальної відповідальності не вперше, поводить себе спокійно, іноді навіть «хизується» перед присутніми у залі і намагається виглядати «героєм», допит необхідно розпочати саме з обставин вчинення злочину.
У всякому разі допит неповнолітнього підсудного слід проводити у спокійному тоні, не допускаючи грубості, але одночасно офіційно, щоб підліток усвідомив обстановку судового процесу.
Під час проведення допиту і оцінки показань неповнолітнього підсудного необхідно враховувати такі специфічні риси підліткової психіки, як схильність до фантазування, емоційність і нестабільність поведінки, відсутність життєвого досвіду, недостатня самокритичність.
Обов'язковим елементом тактики допиту і отримання достовірних показань є встановлення психологічного контакту з підсудним. Якщо ставлення прокурора до справи, яка розглядається, формальне, підсудний це відчуває і реагує на це відповідно своєю поведінкою під час допиту.
У зв'язку з цим, прокурор мусить заздалегідь детально вивчити кримінальну справу, щоб мати уявлення про особу підсудного. Беручи участь у судовому розгляді, державний обвинувач повинен показати свою обізнаність про обставини життя неповнолітнього, його інтереси, спосіб життя, ставити запитання, які б виявляли не тільки негативні, але й позитивні сторони особистості і поведінки підлітка, а під час допиту намагатися звернутися до кращих якостей його характеру.
Питання необхідно ставити у формі, зрозумілій для підлітка, з урахуванням його віку, загального розвитку, рівня освіти. Слід уникати вживання незрозумілих для підлітка термінів. Недопустимо ставити наступне запитання, не отримавши вичерпної відповіді на попереднє.
Якщо під час допиту неповнолітнього з'ясується, що ряд обставин він забув або погано пам'ятає, прокурор повинен заявити клопотання про огляд речових доказів, оголошення показань (його чи інших осіб). Однак допомога прокурора підлітку у нагадуванні забутих фактів не повинна містити ніяких елементів навіювання.
Існує сукупність тактичних прийомів, які сприяють викриттю завідомо неправдивих показань: