
- •Глава 3. Вступ до математичного аналізу
- •§3.1 Числова послідовність. Границя послідовності
- •§3.2 Функція. Границя функції. Теореми про границі. Неперервність функції.
- •3.2.1 Функція. Найпростіші властивості функції
- •3.2.2 Границя функції. Обчислення границь
- •3.2.3 Неперервність функції
- •Глава 4. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •§4.1 Означення похідної. Рівняння дотичної. Рівняння нормалі
- •1. Знайдіть похідну функції в точці X, використовуючи означення похідної.
- •4.1.2 Геометричне застосування похідної
- •§4.2 Правило обчислення похідних. Похідна показникової, логарифмічної, тригонометричної, складеної функцій.
- •Знайдіть похідні наступних функції:
- •II. Знайдіть похідну функції в т. :
- •§4.3 Монотонність функції. Локальний екстремум функції. Найбільше і найменше значення функції.
- •4.3.1 Монотонність і екстремум функції
- •4.3.2 Найбільше і найменше значення функції
- •§4.4 Опуклість і вгнутість кривих. Точки перегину. Асимптоти кривої. Дослідження функції та побудова її графіка
- •4.4.1 Опуклість і вгнутість кривих
- •4.4.2 Асимптоти кривої
- •4.4.3 Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •Глава 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •§5.1 Невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування невизначеного інтеграла
- •Метод безпосереднього інтегрування
- •5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
- •5.1.3 Метод інтегрування частинами
- •§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
- •5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
- •5.2.3 Формула Ньютона-Лейбніца
- •5.2.4 Заміна змінної у визначеному інтегралі (метод підстановки)
- •5.2.5 Метод інтегрування частинами
- •§5.3 Деякі застосування визначеного інтеграла: обчислення площ плоских фігур
- •Глава 6. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •§ 6.1 Означення функцій багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних
- •6.1.1 Функція багатьох змінних. Область визначення. Лінії та поверхні рівня
- •6.1.2 Границя та неперервність функції
- •6.1.3 Частинні похідні першого порядку
- •6.1.4 Похідні та диференціали вищих порядків
- •§ 6.2 Повний диференціал функції багатьох змінних та його застосування
- •6.2.1 Повний диференціал функції та його застосування до обчислення значень функцій та похибок
- •Vі. Обчислити наближено:
- •Глава 7. Диференціальні рівняння
- •§ 7.1 Диференціальні рівняння першого порядку. Задача Коші. Загальний і частинний розв’язок диференціального рівняння першого порядку
- •7.1.1 Загальні поняття та означення. Геометричний зміст диференціального рівняння
- •§ 7.2 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.2.1 Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •7.2.2 Однорідні диференціальні рівняння
- •§ 7.3 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •7.3.1 Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •7.3.2 Диференціальні рівняння вищих порядків
- •§7.4 Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •Глава 8. Ряди
- •§ 8.1 Числові ряди. Найпростіші властивості числових рядів
- •8.1.1 Основні поняття. Необхідна умова збіжності ряду
- •§ 8.2 Знакододатні ряди. Достатні ознаки збіжності
- •§ 8.3Степеневі ряди Теорема Абеля. Інтеграл та радіус збіжності степеневого ряду
- •8.3.1 Поняття степеневого ряду. Теорема Абеля
- •§ 8.4 Ряд Тейлора. Розкладання елементарних функцій у ряд Маклорена
- •8.4.1 Розвинення елементарних функцій у ряди Тейлора і Маклорена. Наближені обчислення
- •§8. 5 Ряди Фур’є
- •8.5.1Тригонометричні ряди
- •8.5.2 Ортогональність системи функцій
- •Відповіді
- •Глава 5.
- •Глава 6.
- •Глава 7
- •Список рекомендованої літератури
- •Вища математика Збірник задач іі частина
5.1.2 Метод підстановки (заміни змінної)
Метод заміни змінної застосовується одним із таких двох способів.
-
Інтеграл
записують у вигляді
,
в якому
для функції
відома первісна
.
Тоді
.
У цьому
разі йдеться про «введення функції під
знак диференціала»:
.
2.
Інтеграл
зображають у вигляді
,
де
функція
має обернену функцію
і для функції
відома первісна
.
Тоді
.
У цьому разі йдеться про виведення функції з-під знака диференціала:
.
-
5.1.3 Метод інтегрування частинами
Якщо
та
- функції, що мають на деякому проміжку
неперервні похідні, то справедлива така
формула інтегрування частинами:
.
Методом інтегрування частинами зручно обчислювати такі типи інтегралів:
1)інтеграли
виду
,
де
- многочлен, а
-
дійсне
число. У цих інтегралах за
слід взяти множник
,
а за
- вираз, що залишився;
2)інтеграли
виду
,
де
- многочлен.
У цих інтегралах слід взяти
;
3)інтеграли
виду
де
- дійсні числа. Тут після двократного
застосування формули інтегрування
частинами утворюється лінійне рівняння
відносно шуканого інтеграла. Розв’язуючи
це рівняння, знаходять інтеграл.
Знайти інтеграли:
1.; 2.
;
3.; 4.
;
5.; 6.
;
7.; 8.
;
9.; 10.
;
11.; 12.
;
13.; 14.
;
15.; 16.
;
17.
; 18.
;
19.
.
20.
.
21.
; 22.
;
23.
; 24.
;
25.
; 26.
;
27.
; 28.
;
29.
; 30.
.
§5.2 Визначений інтеграл. Методи обчислення визначених інтегралів
5.2.1 Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
Нехай
функція
визначена на відрізку
,
і
- довільне розбиття цього відрізка на
частин. Тоді інтегральною
сумою функції
на відрізку
називається сума виду
,
де
- довільна точка частинного відрізка
і
- довжина відрізка
.
Якщо
існує скінчена границя інтегральної
суми
при умові, що найбільша із різниць
прямує до нуля, яка не залежить ні від
способу розбиття відрізка
на частинні відрізки, ні від вибору
точок
,
то ця різниця називається визначеним
інтегралом функції
на відрізку
і позначається символом
.
Отже, згідно з означенням
.
В цьому
випадку функція
називається інтегровною
на
відрізку
.
Якщо функція
неперервна на відрізку
,
то вона інтегровна на цьому відрізку.
5.2.2 Властивості визначеного інтеграла
-
Якщо всюди на відрізку
маємо
, то
.
-
Якщо всюди на відрізку
маємо
, то
(монотонність визначеного інтеграла).
-
Якщо функція
інтегрована на відрізку
, то
.
-
Якщо
і
- відповідно більше і найменше значення функції
на відрізку
, то
(оцінка інтеграла по області).
-
Якщо функція
неперервна на відрізку
, то на цьому відрізку знайдеться така точка
, що
(теорема про середнє значення функції). Число
називається
середнім
значенням функції
на відрізку
.
-
Якщо функція
неперервна на відрізку
, то інтеграл із змінною верхньою межею
є
первісною для функції
,
тобто похідна визначеного інтеграла
із змінною верхньою межею по верхній
межі дорівнює значенню підінтегральної
функції для цієї межі:
.
-
Якщо функції
і
диференційовні в точці
і
неперервна при
, то
.