- •« Організація і технологія перевезення цукру»
- •Розділ 1. Загальна характеристика вантажу і підбір оптимального транспортного засобу.
- •1.1.Загальна характеристика вантажу.
- •1.2. Підбір оптимального транспортного засобу.
- •Розрахуємо кількість мішків на кожному піддоні :
- •4)Визначаємо коефіцієнт використання об’му кузова автомобіля за формулою :
- •1.3Підбір оптимального навантажувально – розвантажувального засобу.
- •1.4.Визначення тривалості робочого циклу вилкових електричних автонавантажувачів.
- •1.5.Розрахунок операцій другого електронавантажувача.
- •1.5.Визначення тривалості робочого циклу нрм.
- •1.6. Характеристика операцій технологічного процесу нрр.
- •2.Поопераційна розробка схем технологічного процесу.
- •1.3Визначення рівня та ступеню механізації технологічного процесу.
- •Висновок по 1-му розділу :
- •Розділ 2. Розрахунок пропускної спроможності пункту нрр.
- •2.1. Пропускна спроможність пункту та необхідна кількість постів нрр.
- •2.2. Розрахунок габаритних розмірів майданчика.
- •2.3. Розрахунок необхідної кількості засобів пакетування.
- •1) При забезпеченні добового обсягу перевезення у прямому сполученні:
- •2) При забезпеченні безперебійної роботи автомобілів у прямому сполученні:
- •2.4. Розрахунок параметрів складу.
- •Висновок по 2-му розділу.
- •3.1 Обґрунтування витрат на реалізацію проекту.
- •3.2. Визначення річного економічного ефекту.
- •3.3. Техніка безпеки при виконанні вантажних робіт.
- •Правила перевезення цукру
- •Правила перевезень вантажів на піддонах .
- •Висновок по 3 розділу :
- •Висновок
- •Література
3.2. Визначення річного економічного ефекту.
Визначення річного економічного ефекту базується на співставленні приведених затрат по базовій і новій техніці, або двох варіантах нової техніки.
Приведені затрати по і-тому варіанту являють собою суму собівартості і нормативного прибутку:
,
де - собівартість одиниці продукції по і-тому варіанту, грн (в роботі приймаємо по першому і другому варіанту);
- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (приймається в залежності від галузі і знаходиться в середньому (даний час) в межах (0,25-0,35);
- питомі капітальні вкладення в виробничі фонди по і-тому варіанту, грн (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів по першому і другому варіанту).
З1 = 207,47+0,3*325000 =97707,47 (грн) ;
З2 = 207,2+0,3*250000 = 75207,2 (грн) ;
Собівартість переробки 1 тони і-того вантажу:
,
де - кількість і-того вантажу, що переробляється;
- експлуатаційні річні витрати для переробки і-того виду вантажу:
с1= 82989/400 = 207,47 (грн);
с2 = 82894,5/400 = 207,2 (грн) ;
Експлуатаційні річні витрати для переробки і-го виду вантажу :
,
де - основна і додаткова заробітна плата по категоріях робітників (приймаємо в залежності від кількості навантажувально-розвантажувальних засобів і якщо є вантажників);
- затрати, що витрачаються на паливо, електроенергію, стиснуте повітря;
- витрати на обтиральні і змащувальні матеріали;
- процент амортизаційних відрахувань (приймаємо 20% від вартості навантажувального засобу за рік, ділимо на кількість робочих днів (приблизно 250) і визначаємо за 1 день);
- капітальні вкладення (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів).;
- затрати на всі види ремонту (крім капітального) і технічне обслуговування машин;
- затрати на швидкозношувальну оснастку (стрічки, конвеєрні і гальмівні, стальні канати), а також на транспортування, перестановку, догляд при відсутності вантажу і інше;
- економія від прискорення перевантажувального процесу (беремо різницю між 1-м і 2-м механізмом).
Сз1 = 6*1000 = 6000 (грн) ;
При відсутності нормативних даних витрати на електроенергію складають:
;
На паливо для двигунів внутрішнього згоряння:
,
де - номінальна потужність кожної машини, або механізованого і-того пристрою, кВт;
- коефіцієнт використання двигуна по потужності і часу при середній його завантаженості;
- час роботи машин, год.;
- коефіцієнт, що враховує втрати в електророзподільній мережі даного пристрою і в акумуляторах (1,05-1,1);
- вартість 1 кг палива, грн.;
- питома витрата палива на 1 кВт номінальної потужності за 1 год. при нормальному завантаженні і при холостій роботі;
- коефіцієнт використання двигуна по потужності;
- коефіцієнт використання двигуна по часу.
N1 = 29 (кВт) ; N2 = 30 (кВт) ;
Час роботи машин приймаємо 8 годин () ;
=5 (грн/кг) ;
Для обох НРЗ приймаємо відповідно рівні 0,27 і 0,1 ;
приймаємо для обох 0,95 ;
приймаємо відповідно 0,9 і 0,95 відповідно ;
СП.1. = 29*0,95*8*5(0,1+(0,27-0,1)*0,95) = 288,17 (грн) ;
Приймаємо, що витрати на змащувальні, обтиральні і допоміжні матеріали становлять 20 % від витрат на паливо.
См.1. = 0,2*288,17 = 57,63 (грн) ;
Отже кращий річний економічний ефект дасть 2 варіант, тому що собівартість переробки 1тонни цукру менша і складає – 207,2 грн.
Річний економічний ефект від використання нових технологічних процесів комплексної механізації і автоматизації, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію ресурсів при одній і тій же роботі:
,
де - приведені затрати на одиницю роботи, що виконується відповідно базовою і новою технікою, грн. (за задану кількість днів відповідно до вихідних даних);
- річний об’єм виробництва продукції (роботи) з допомогою нової техніки в натуральних одиницях (т., м3) (в роботі приймаємо заданий об’єм);
Е = ( 97707,47-75207,2)*2000 = 45 (млн.грн) ;
Ефективність від прискорення перевізного процесу в автомобіле-годинах від скорочення часу знаходження під навантаженням-розвантаженням, сортуванням, пришвидшення доставки автотранспортом:
;де
- річне відправлення вантажу, тон (в курсовій заданий об’єм вантажу);
- вантажопідйомність автомобіля, тон;
і - час простою автомобілів під вантажними операціями, год ;
При навантаженні першим НРЗ простої становлять 0,039 год, а при навантажуванні – розвантажуванні другим = 0,042 год .
ТА = 2000/10*(0,042-0,039) = 0,66 (авт.-год) ;