10. Принцип пріоритету раніше зареєстрованих прав (або принцип «легалітету»).

[У розумінні перевірки щодо відсутності протиріч між заявленими правами та вже зареєстрованими, перевірки підстав виникнення права. Не плутати з принципом наступності! Наприклад, згідно абзацу 5 частини 2 ст. 8 Закону державний реєстратор прав у межах своїх повноважень здійснює перевірку на предмет відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації.]

11. Принцип обліковості.

[Полягає у обліку та зберіганні усіх документів що мають відношення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Наприклад, перша стадія реєстрації згідно ст. 17 Закону полягає у обліку заяви про державну реєстрацію речових прав. Зазначена заява, разом з іншими документами передбаченими ст. 14 Закону, стає частиною реєстраційної (кадастрової) справи та підлягає довічному зберіганню в архівах, які створюються в органах державної реєстрації прав.]

12. Принцип безповоротності.

[Полягає у тому, що реєстратор за загальним правилом (якщо не мала місце технічна помилка) не може внести зміни у вже зареєстровану інформацію.]

13. Принцип старшинства.

[Полягає у розгляді заяв у порядку надходження та у розгляді наступної заяви тільки після прийняття рішення за попередньою заявою. Ч. 5 ст. 17 Закону: «у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав подані заяви від інших суб'єктів про державну реєстрацію речових прав на це саме майно, вони розглядаються в порядку надходження. Кожна чергова заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви». Ч. 6 ст. 4 Закону: «реєстрація права власності повинна передувати реєстрації інших речових прав на таке майно та їх обмежень і проводитися в разі вчинення правочину щодо такої нерухомості, встановлення обмежень речових прав на таку нерухомість».]

Контрольні питання:

Дайте визначення понять «земля», «земельна ділянка», «права на землю».

Як співвідносяться за обсягом поняття «державна реєстрація прав на землю», «реєстрація», «облік», «фіксація».

Розкрийте співвідношення процедур державної реєстрації прав на землю та державної реєстрації права на земельну частку пай.

Чи охоплює категорія «права на землю (земельні ділянки)» також права юридично визначених суб’єктів на набуття земельних ділянок у процесі приватизації? Відмежуйте категорії «суб'єктивне земельне право» та «право на земельну ділянку».

Наведіть та розкрийте ознаки державної реєстрації прав на землю та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Розкрийте з посиланням на норми чинного законодавства таку ознаку як стадійність реєстрації прав на земельні ділянки.

Розкрийте юридичну природу реєстрації прав на земельні ділянки в Україні.

З посиланням на норми чинного законодавства розкрийте співвідношення легалізаційних та легітимаційних реєстраційних процедур.

З урахуванням виявленої правової природи відповідних явищ дайте визначення понять «державна реєстрація прав на землю» та «державна реєстрація права власності на нерухоме майно».

Наведіть принципи реєстрації прав на землю в Україні.

1 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка в 4 т. - М.: Прогресс, 1987. - Т. 3. - С. 460.

2 Словник української мови. - Т. 8. - К.: Наукова думка, 1977. – 927 с.

3 Юридичний словник-довідник: За ред. Ю.C. Шемшученка. - К.: Феміна, 1996. - С.556.

4 “Земля” (в юридичному значенні) – головна територіально-просторова частина довкілля (навколишнього природного середовища) у межах території України як національне багатство Українського народу, матеріальна основа її територіальної цілісності, суверенітету й національної безпеки, що характеризується особливістю природної структури – ґрунтового покриву, розміщення, поширення рослинності, водних об'єктів, корисних копалин та інших ресурсів, які формують сферу життя для людини і живих організмів, та природні властивості якої використовуються на праві загального землекористування, диференціюється на окремі земельні ділянки (частини), які перебувають у власності українського народу або уповноваженого ним органу – держави для задоволення загальнолюдських інтересів або на праві колективної і приватної власності, з метою забезпечення корпоративних і особистих прав особи та права комунальної власності територіальних громад як матеріальна основа місцевого самоврядування, виступає основним засобом виробництва у сільському та інших галузях господарювання, операційною базою для системи розселення, в тому числі садових поселень, розміщення галузей народного господарства, державного матеріального резерву, шляхів сполучення, є невід'ємною умовою, місцем, засобом і джерелом існування живих організмів, життєдіяльності людини, забезпечення її духовних і матеріальних потреб і потребує у разі деградації здійснення заходів щодо відвернення небезпечного впливу на населення та якість довкілля» // Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: актуальні проблеми практичної теорії: монографія. – К.: Знання, 2005. – С.148.

5 Обсяг терміну “набуття”, в даному випадку, застосовано виходячи суто із його законодавчого розуміння (див., наприклад, статтю 116 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року). Зазначимо, однак, що вказаний нормативно-правовий акт в цій частині не врахував існуючий підхід керівника школи земельного, екологічного права та права екологічної безпеки КНУТШ до розуміння обсягу зазначеного поняття. Детальніше про співвідношення набуття та приватизації див. Екологічне право: Особлива частина. / За ред. акад. АПрН В.І.Андрейцева. – К.: Істина, 2001. – С. 225-254; 254-266.

6 Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3 - 4. – Ст. 27.

7 Словарь иностранных слов. / Под ред. И.В.Лёхина, Ф.Н.Петрова - М.: ГИИНС, 1955 - С. 396.

8 Зокрема, про такі організаційно-правові форми екологічного прогнозування як екологічні програми, передпроектні документи, територіально-планувальні документи, цільові комплексні програми детальніше див. Андрейцев В.І. Екологічне право: Загальна частина: Курс лекцій в схемах. – К.: Вентурі, 1996. – С. 143.

9 ВАРТО НАГОЛОСИТИ що ч.3 ст. 56 Закону України Про землеустрій від 22 травня 2003 року, у редакції Закону України від 05.03.2009 № 1066-VI встановила певні винятки: «При передачі земельних ділянок у власність чи користування та зміні цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не розробляється» (на практиці відповідні реєстраційні картки земельних ділянок у таких випадках оформляються за наявності лише проекту відведення земельної ділянки). Тим не менше, якщо мова іде про способи набуття прав на земельні ділянки, що за законодавством не передбачають виготовлення та погодження проекту відведення земельної ділянки, наприклад, процедуру приватизації земельної ділянки, що раніше була надана у користування заявникові та інші подібні процедури (детальніше див. Гринько С.В. Розділ 2.5. Правові моделі приватизації земельних ділянок в Україні // Державно-правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин: Монографія / За заг. ред. професора Ю.Л. Бошицького. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2009. – С. 254-295), то технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта підлягає виготовленню, а порядок та стадії взаємодії відповідних суб’єктів, задіяних в процесі оформлення державних актів (включаючи державну реєстрацію) продовжують бути регламентованими Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим Наказом Держкомзему України від 2 липня 2003 року, без жодних особливостей у повному обсязі.

10 Аппак Татьяна Дмитриевна Правовое регулирование государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним (На примере договоров аренды нежилых помещений в г. Москве): Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 Москва, 2004 - 204 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/06/0002/060002003.pdf - С.71-72; Бондаренко Д.С. «Значение государственной регистрации прав на земельные участки для обеспечения эффективности использования и охраны земель»: Дисс. … канд.. юрид. наук.: 12.00.06. – Москва, 2004 // http://diss.rsl.ru/diss/03/1057/031057038.pdf – С.33-41; Волынцева Анна Владимировна Актуальные гражданско-правовые проблемы государственной регистрации прав на недвижимость и сделок с ней : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 Томск, 2003 - 229 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss//03/1001/031001024.pdf - С.70-98; Галунов Петр Борисович Основные проблемы практики государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним (По материалам Южного федерального округа): Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 Москва, 2003 - 230 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/03/0892/030892049.pdf - С.37-43; Дзуцева Марианна Рамазановна Законодательное обеспечение государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Москва, 2004. – 154 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/03/1001/031001021.pdf - С.25-29; Ильченко, Анна Леонидовна Государственная регистрация прав и сделок с недвижимостью как средство государственного регулирования предпринимательской деятельности: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 Москва, 2005. - 243 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/05/0764/050764012.pdf - С.86-87; Токаева Альбина Султановна Гражданско-правовые аспекты государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним (На примере договоров аренды нежилых помещений в Республике Северная Осетия-Алания): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 Москва, 2005 - 194 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/06/0060/060060029.pdf - С.114; Фадеев Алексей Валериевич Договор ипотеки и его государственная регистрация: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 Самара, 2002 - 188 с. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://diss.rsl.ru/diss/03/0581/030581024.pdf - С.127.

17

© Гринько С.В., 2004, 2007, 2009.

Гринько С.В. Правові аспекти реєстрації прав на землю: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 172 с. Гринько С.В. Коментар до статей 202 «Державна реєстрація земельних ділянок», 203 «Облік кількості та якості земель» // Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.І. Семчика. – 3 – є вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. - С. 769-805. Гринько С.В. Правові аспекти відмежування реєстрації прав на земельні ділянки та реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні // Право України. – 2009. - №3. – С.132-135.

joyradiant@gmail.com