5. Принцип єдності державної реєстрації.

[Випливає з ч. 2 та 8 ст. 3 Закону: «В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна. … Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина».]

6. Принцип платності державної реєстрації.

[Випливає зі ст. 29 Закону: «За державну реєстрацію права власності, інших речових прав, обмежень цих прав сплачується державне мито. За надання витягів із Державного реєстру прав, скасування запису, внесення змін до даних Державного реєстру прав справляється платіж. … Розміри, порядок сплати та використання платежів за надані Державним реєстром прав послуги встановлюються Кабінетом Міністрів України». Оскільки змін до Декрету КМУ «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з подальшими змінами та доповненнями з часу набуття чинності зазначеним Законом досі не внесено, див. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» від 15 червня 2001 року № 97/298/124.]

7. Принцип достовірності державної реєстрації.

[Випливає зі змісту самого поняття державної реєстрації та з її юридичної природи. Ч. 1 ст. 31 Закону передбачає, що органи державної реєстрації прав несуть відповідальність за своєчасність і достовірність даних у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно та встановлені щодо них обмеження, а також за повноту та достовірність даних у витягах із Державного реєстру прав, які надаються заявникам.

Виходячи саме з принципу достовірності згідно ч. 4 ст. 27 Закону у разі виявлення невідповідності даних електронного файлу Державного реєстру прав документу, на підставі якого було зареєстровано речове право чи його обмеження, пріоритет мають документарні дані. Тобто пріоритет надано інформації правового реєстру (достовірність якого гарантована з боку держави), а не довідкового електронного.]

8. Принцип спеціальності або принцип визначення.

[Полягає у тому, що реєстрація здійснюється пооб’єктно. Згідно ч. 2 ст. 12 Закону: «Державний реєстр прав складається з розділів, які відкриваються на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього». Ч. 2 ст. 3 Закону передбачає, що державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку. Кадастровий номер присвоюється об’єкту нерухомого майна (ст. 22, 25 Закону).]

9. Принцип законності.

[Полягає у тому, що дії і заявників, і органу реєстрації повинні відповідати вимогам закону. Так згідно абзацу 5 частини 2 ст. 8 Закону: «Державний реєстратор прав у межах своїх повноважень встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів». Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону: «Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами».]