- •1.Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •3.На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
- •4.Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •5.Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.
- •6.Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.
- •7.Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.
- •8.Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.
- •9.Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі
- •10.Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.
- •11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.
- •12.Судовий процес в Київській Русі.
- •13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
- •14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
- •15.Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.
- •16.Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
- •17.Право успадкування у нормах руської правди.
- •19.Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.
- •20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-і-й пол. 17 ст.Ст.
- •21.Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.
- •22.Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії (1569р.) і прокоментуйте.
- •23. Зміст і значення Берестейскої унії (1596 р.)
- •25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.
- •24.Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
- •28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
- •29.Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.
- •30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
- •31. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •32. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Державний лад Речі Посполитої
- •35. Суди і процес в Речі Посполитій
- •36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина хуі – перша половина XVII ст.Ст.)
- •37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.
- •38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору «Березневі статті» 1654 року
- •41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
- •42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.
- •43. Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.
- •46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •61.Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.
- •62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії
- •63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.
- •64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
- •65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині
- •66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.Р.
- •67. Права і свободи громадян за Конституцією урср 1978 р.
- •68. Зміст і значення Конституції урср 1937 р.
- •69. Прийняття Конституції України 1996 року, її загальна характеристика.
- •70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в урср у період другої світової війни
- •71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
- •72. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в перші повоєнні роки (1945-1950).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •74. Державне управління доби Гетьманату п. Скоропадського.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
- •79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
- •80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.Р.).
- •85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.Р. XX ст
- •88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.
- •89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.
- •90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.
- •91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 рр.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині 19 ст., їх зміст і вплив на українські землі.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
- •108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
- •112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.
- •110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.
- •120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.
- •Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
12.Судовий процес в Київській Русі.
Особливих державних структур судових органів у Давньоруській державі не існувало. Судові функції виконували владці - як у центрі, так і на місцях. Суддями були князі, посадники, волостелі, тисяцькі, соцькі, десятські. Суд, фактично, не був відділений від адміністрації. Він базувався на класовій основі та захищав, передовсім, інтереси панівних верств давньоруського суспільства.
Суди поділялися на публічні (державні), вотчинні (приватні) та церковні.
До компетенції виключно князівського суду належали справи, в яких хоча б однією зі сторін були представники феодальної знаті. Найважливіші справи князь вирішував разом з боярами чи виносив на віче. Для вирішення незначних цивільних справ (розподіл спадщини, суперечки за межу тощо) князь посилав дітських і отроків, які діяли від його імені. Час від часу князь вибирався з тіунами у провінцію, об'їжджав громади та здійснював суд на місці. Це був, так званий, "поїзший суд".
З виникненням великого приватного землеволодіння виникають приватні суди - суди землевласників над залежним населенням. Це право жалувалося феодалам державою разом із землею. Із запровадженням християнства та зростанням впливу церкви на віруючих виникають церковні суди, під юрисдикцію яких підпадали духовні та церковні люди щодо будь-яких справ, а миряни - стосовно справ про мораль, віру, подружніх проблем. Суддями на таких судах, залежно від типу злочину та статусу порушника, були єпископи, архієпископи чи митрополити.
Існував і общинний суд, до юрисдикції якого належали: захист власності в разі порушення межі; проведення попереднього слідства, якщо вбивство було скоєно на території верві тощо. В умовах феодальної держави цей суд відігравав доволі незначну роль.
Судовими урядовцями були: княжі урядовці, метальники, слідчі (істці), ябедники (офіційні обвинувачі). Для доказів залучалися свідки - послухи та видоки.
13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
Злочини в Київській Русі називали "образою", проте право не розрізняло кримінальне та цивільно-правове правопорушення. Підхід до злочинів був класовим. Уже виділяли об'єктивний і суб'єктивний боки злочинів. Об'єктами злочину були влада, особа, майно, звичаї. Суб'єктами злочину могли бути всі, крім челяді
і а холопів. Особливо небезпечним злочином вважалося посяі ііішч на князівську владу, що проявлялося у повстаннях. Небезпечними вважалися злочини проти особи - вбивство, побої, тілесні ушкодження. До майнових злочинів належали розбій, грабіж, крадіжка (татьба), незаконне користування чужим майном, псування межових знаків. Світське право того часу не мало норм, які б охороняли сім'ю під злочинних посягань. Ці норми набули втілення в церковних уставах. До злочинів проти сім'ї та моральності належали: розпуста (самовільне розлучення з дружиною), зґвалтування (іюшибання), укладення шлюбу між близькими родичами, багатоженство, співжиття з черницею та кума з кумою, народження позашлюбної дитини, сексуальні збочення та ін.
14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
Щодо системи покарань, яка існувала в той час, то вона була 1 юсить простою та порівняно м'якою. Найдавнішою формою покарань оула помста потерпшого чи його родичів. Цей вид покарань у часи "Руської Правди" спочатку обмежили, а потім і зовсім скасували. Переважним видом покарання було грошове стягнення з майна злочинця, що складалося з двох частин: одна йшла на користь князя, а друга-потерпілому. Видами грошового стягнення були віра (проста віра та дика), продаж, головщина, урок. Вищою мірою покарання був, так званий, "потік і пограбування" - вигнання шочинця та його сімї з общини з конфіскацією майна на користь общини. Цей вид покарання призначався, переважно, затри види іпочинів: убивство в розбої, підпал і конокрадство. Смертна кара не була властивою для права того часу. Вона з'являється пізніше і а спершу в практиці церковних судів.