- •1.Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •3.На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
- •4.Державний устрій і система управління у Скіфській державі
- •5.Політична організація, система управління і розвиток права в державі Антів.
- •6.Розкрийте соціально-правовий зміст системи сюзеренітету-васалітету в Київській Русі.
- •7.Розкрийте правовий статус середньої групи вільних людей в Київській Русі.
- •8.Розкрийте компетенцію і функції центральних органів державної влади Київської Русі.
- •9.Договори Великокнязівської влади як окрема група правових норм в Київській Русі
- •10.Князівська нормотворчість в Київській Русі. Наведіть приклади і прокоментуйте.
- •11. Наведіть приклади рецепції права в Київській Русі. Поясніть роль рецептованих норм в праві Київської Русі.
- •12.Судовий процес в Київській Русі.
- •13.Поняття і види злочинів в нормах “Руської Правди”.
- •14.Види покарань в нормах “Руської Правди”.
- •15.Розвиток зобов¢язального права в “Руській Правді”.
- •16.Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
- •17.Право успадкування у нормах руської правди.
- •19.Розкрийте механізм державної організації княжої Галицько-Волинської Русі.
- •20.Розкрийте особливості поширення магдебурзького права в українських землях в 14-і-й пол. 17 ст.Ст.
- •21.Розкрийте зміст Кревської (1385) і Городельської (1413) уній, покажіть правові наслідки цих документів для українських земель.
- •22.Юридична основа утворення Речі Посполитої. Розкрийте зміст Люблінської унії (1569р.) і прокоментуйте.
- •23. Зміст і значення Берестейскої унії (1596 р.)
- •25. Правова сутність “дворянської республіки” в Речі Посполитій.
- •24.Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
- •26. Система управління в українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •27. Вплив Литовських статутів на розвиток права Речі Посполитої. Новий статут 1588 р., його структура, сфера регулювання.
- •28.Система управління і розвиток права в українських землях у складі Польщі у 14-і-й Пол. 16 ст.Ст.
- •29.Поширення Литовського права в українських землях в кінці XIV – першій половині XVI ст. Литовський статут 1566 року, його структура, сфера регулювання.
- •30. Управління і адміністративний устрій в українських землях у складі Речі Посполитої
- •31. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •32. Джерела права Великого князівства Литовського
- •33. Державний лад Речі Посполитої
- •35. Суди і процес в Речі Посполитій
- •36. Система управління в Запорізькій Січі (друга половина хуі – перша половина XVII ст.Ст.)
- •37. Соціально-правовий статус козацтва в період Гетьманщини.
- •38. Розкрити зміст і дати правову оцінку договору «Березневі статті» 1654 року
- •41. Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
- •42. Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.
- •43. Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.
- •46. Судовий процес в Україні у другій половині XVII – XVIII ст.
- •48. Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
- •50. Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
- •51. Набуття українськими землями рис суверенної держави внаслідок Визвольної війни 1648-1654 р.Р.
- •52. Система управління в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.).
- •53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)
- •55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.
- •56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
- •57. Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
- •58. Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •59. Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
- •60. Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
- •61.Зміни суспільних відносин України-Гетьманщини XVII – XVIII ст.
- •62. Зміни у правовому становищі українських земель у складі Австрійської імперії
- •63. Органи урядової адміністрації, місцеве самоврядування в українських землях у складі Австрійської імперії.
- •64. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
- •65. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління в Австро-Угорщині
- •66. Сутність політико-адміністративних реформ в Україні в 1950-1960 р.Р.
- •67. Права і свободи громадян за Конституцією урср 1978 р.
- •68. Зміст і значення Конституції урср 1937 р.
- •69. Прийняття Конституції України 1996 року, її загальна характеристика.
- •70. Надзвичайне законодавство, яке діяло в урср у період другої світової війни
- •71. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
- •72. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в перші повоєнні роки (1945-1950).
- •73. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини та Закарпаття до срср.
- •74. Державне управління доби Гетьманату п. Скоропадського.
- •75. Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.Р.).
- •76. Законотворчість доби Гетьманату п. Скоропадського
- •77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
- •79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
- •80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
- •82. Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. По 1935 рр.).
- •83. Характерні ознаки цивільного законодавства в Україні в період будівництва соціалізму (1917 по 1935 р.Р.).
- •85. Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.
- •86. Судова реформа 1864 року в Російській імперії.
- •87. Характерні ознаки трудового законодавства в Україні у 60-ті – першій половині 80-х р.Р. XX ст
- •88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.
- •89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.
- •90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.
- •91. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
- •93. Державне будівництво унр доби Директорії.
- •95. Прийняття першої австрійської Конституції 1848 року та її значення для України.
- •96. Становлення і розвиток судово-прокурорської системи в Україні в 1921-1929 р.Р.
- •99. Розвиток законодавства про кримінальне покарання в Російській імперії 1845-1885 рр.
- •100. Механізм державного управління в Радянській Україні в 1917-1920 рр.
- •101. Розвиток права у західноукраїнських землях у 19 ст.
- •102. Юридичне оформлення срср. Декларація і договір.
- •103. Реформи в імперії Габсбургів у другій половині 19 ст., їх зміст і вплив на українські землі.
- •104. Характерні ознаки радянського кримінального законодавства в Україні в 1917-1935 рр.
- •105. Кодифікація законодавства урср у 60-х-80-х рр.
- •107.Законодавчий процес в Російській імперії в 1905-1906 р.Р
- •108. Земська (1864 р.) і міська (1870 р.) реформи в Російській імперії, їх наслідки для України.
- •115. Прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 р. “Декларації про державний суверенітет України”.
- •112. I та II Універсали Центральної Ради. Причини їх появи, зміст і значення.
- •110. Створення Центральної Ради та її діяльність у лютому – жовтні 1917 року.
- •120.Конституція України 1996 р., її загальна характеристика.
- •Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст. До н.Е. - VI ст. Н.Е. З погляду державності вважалися містами-державами?
- •На прикладі Боспорського царства поясніть особливості державного управління, соціально-економічні і правові засади рабовласницької монархії на півдні Україні.
77. Розвиток трудового законодавства в Радянській Україні з 1917 р. До кінця 30-х р.Р. XX ст.
У трудовому законодавстві також відбувалися зміни. Так, поширювалася на Україну дія прийнятого 10 грудня 1918 року РСФРР Кодексу законів про працю. В цьому документі вміщувалися норми, що закріплювали загальний обов’язок працювати та право на працю, регулювалися питання оплати праці, дисципліни праці, право на відпочинок та матеріальне забезпечення. Для залучення до праці широко використовувалася трудова повинність, трудова мобілізація. У зв’язку з тим, що проводилася мілітаризація ряду галузей промисловості, на підприємствах відповідно встановлювалися режими, близькі до режимів військових установ. Характерно, що з’явилося поняття трудового дезертирства; до порушників дисципліни застосовувалися заходи примусу.
15 листопада 1922 року було введено в дію Кодекс законів про працю УСРР. Він складався з 17 розділів, які поділялися на 192 статті. Норми кодексу поширювалися на всіх осіб, що працювали за наймом. Наймання і надання робочої сили проводилося виключно на основі добровільної згоди працівника. Так, тривалість робочого дня становила вісім годин, а для тих осіб, що працювали під землею, а також для осіб розумової та конторської праці — шість годин. Безперервний щотижневий відпочинок мав становити не менше 42 годин. За кодексом колективний і трудовий договори були основними правовими формами залучення до праці. Встановлювалося, що при укладанні колективних трудових угод профспілки мали право виступати перед різними інстанціями від імені найманих працівників з питань праці і побуту. Розмір оплати за працю не міг бути меншим обов’язкового мінімуму оплати, що встановлювалася для даної категорії праці державою. Тривалість нормативного робочого дня за кодексом становила 8 годин. Пільги — 6 годин — встановлювалися для неповнолітніх, для осіб, що працювали під землею, а також для осіб розумової і конторської праці.
79. Юридичне закріплення приєднання Західної України до срср – урср.
1 листопада 1918 року Українська Національна Рада видала відозви “До населення міста Львова” та “Український народе”, в яких зазначалося, що на українських землях Австро-Угорської монархії утворилася українська держава. Найвищою владою проголошувалася Українська Національна Рада. На засіданні Української Національної Ради 9 листопада 1918 року було визначено назву Української держави — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). До її складу входили: Східна Галичина, Північна Буковина (невдовзі була захоплена Румунією) та українські повіти Закарпаття (відійшло спочатку до Угорщини, а з квітня 1919 року — до Чехословаччини). Таким чином, ЗУНР фактично охоплювала тільки територію Східної Галичини.
80. Зміни в діяльності правоохоронних органів урср у воєнних умовах (1941-1945 р.Р.).
22 червня 1941р. президія ВР СРСР прийняла указ «Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєннилих дій».
До 1943р. трибунали діяли в складі трьох постійних членів, згодом- з участю засідателів. Терміни розгляду справ були короткими; вироки трибуналів не підлягали касаційному оскарженню; слухання справ було закритим. Командувачі арміями і округами і військові Ради могли призупинити виконання смертних вироків, які, як правило, вконувались негайно після винесення. Трибунали володіли широкою підсудністю і мали право розглядати всі злочинні діяння, виключаючи спекуляцію і хуліганство. В місцевостях, які знаходились в стані облоги, до «Провокаторів, шпигунів і ін. Агентів ворога, які закликали до порушення порядку», ростріл застосовівався без судового розгляду.
НКДБ і НКВС СРСР були об`єднані у загальне НКВС СРСР. Структура органів міліції не зазнала суттєвих змін.
Ще більш репрессивною стала діяльність органів держ. Безпеки. Було санкціоноване знищення в`язнів радянських тюрем. Органам НКВС було надано право розстрілу «у поза судовому порядку». Право застосування загороджувальних загонів та штрафних батальйонів. Встановлювалася карна відповідальність близьких родичів репресованих .
Відразу ж після визволення України відновили свою роботу обласні та народні суди, органи прокуратури.
В УРСР були створені Республіканська, обласні та міські надзвичані комісії.
Організаційні форми діяльності радяньської міліції у звільнених районах залишилися такими ж, як і до війни.