88. Маніфест царського уряду від 17 жовтня 1905 року. Зміни в центральному апараті самодержавної влади і самодержавного управління.

1905 р. після поразки російського царизму в військових операціях протии Японії в Росії вибухнула буржуазно-демократична революція. В умовах наростання тиску цар Микола II погодився на поступки для населення. Кульминаційним моментом став знаменитий Маніфест 17 жовтня, за яким цар дарував усім підданим громадянські права і свободи- совісті, віросповідання, політ. Плюралізм тощо. Це була свого роду.Конституція, дарована царем своєму народові. Її поява розбурхала народні пристрасті. Почали з`язлятися різні партії, які мали протилежні цілі: «Ліві» партії ставилися вороже до урядових заходів, були також «Праві» і «Помірковані». Було створено держ. Думу із законотворчіми повноваженнями. Вже 11 грудня 1905 р. до Маніфесту було внесено уточнення з приводу виборних прав кожної верстви населення- так званий «Закон про вибори».

1906р. революційний рух почав спадати.

89. Селянська реформа 1861 року в Російській імперії, її правові наслідки для України.

19 лютого 1861 р. цар Олександр 2 підписв «Маніфест про скасування кріпацтва»- документ епохального значення. Селяни отримали волю, але без землі!

Пощтовхом до реформи булла ніщівна поразка Росії в Кримській війні. Цар Олександр 2 заявив, що краще скасувати кріпацтво «згори», ніж чекати, доки кріпаки скасують його «знизу».

Грошей у селян було мало, або взагалі не було. Передбачалося, що уряд виплатить поміщикам 80% вартості землі у формі облігацій, а селяни виплатять цю сумму разом з відсотками уряду протягом 49 років. Решту вартості землі, тобто 20 % селяни мали виплатити безпосередньо поміщікові грішми або відробити. Для тих, кому зовсім не під силу був фінансовий тягар, пропонувався крихітний «дарчий» наділ 2,5 акра.

Особливості і правові наслідки реформи в Україні:

1.Аграрна реорма в У. відбувалася за «місцевими положеннями»

2.Українські селяни втратили більше 15 % земельних ділянок.

3.Українські поміщіки привласнили собі ліси, луки, водоймища, які раніше були загальою власністю. Собі поміщики залишили родючі землі, а гірші продавали селянам.

4.В Росії 95% селян жили общинами, тому викуп поміщикам за землю сплачували всі члени общини разомю В У. 80 % селян правобережжя і 70% селян лівобережжя вели особисте господарство, тому года про викуп землі мала особистий характер.

5.На Лівоб. У. і Півд. У. земельна ділянка в 1,6 разів меньша ніж в інших місцевостях Росії.

Значення реформи:

1.Для вільних селян відкрилися нові можливості. Вони могли купувати рухоме і нерухоме майно, займатися не тільки с-госп., а і торгівлею, промислами, відкривати ремвсничі підприємства,вступати в цехи і купецькі гільдії .

2.Робочі сили перетворилися на товар.

3. На зміну феодалізму прийшов більш прогресивний тип виробництва- капіталістичний.

90. Законотворчість унр і діяльність судів доби Директорії.

У справі судоутворення Директорія зберегла ті судові інститути, які існували за ЦР. Так, 2 січня 1919р. затверджується закон про відновлення діяльності Генерального суду. Назву «Генеральний суд» було змінено на «Надвищий суд». 24 січня 1919р. було біднвлено дію закону «Про заведення апеляційних судів», прийнятого ЦР 1 грудня 1917р. Продовжували функціонувати деякі ланки царської судової системи. Так, 19 лютого 1919р. Директорія затвердила закон «Про вибори та призначення мирових суддів». 26 січня 1919р. директорія затвердила Закон про надзвичайні військові суди, а 4 серпня 1920р. нову редакцію цього закону.

Суд складався з Голови і 4 членів. В засіданнях суду брали участь прокурор, оборонець та секретар. Суд міг розглядати справи цивільних осіб, за окремі вчинки. Вироки, винесені цимисудами, не підлягають оскарженню, виконувались негайно. Особи, засуджені до смертної кари, мали право протягом 6ти годин після оголошення вироку звернутися з проханням про помилування, або полегшення вироку до Директорії, а в діючій армії до Головного Отамана. Право нагляду над Надзвичайними Військовими Судами надавалося Головному військовому прокуророві.

Н.В.С. діяли протягом всього часу влади Директорії в У.

За період існування УНР з 4 безеня 1917р. до 29 квітня 1918р. ЦР прийняла ряд змін, законів та універсалів:

• I Універсал ЦР 10 червня 1917р.

• II Універсал ЦР 3 липня 1917р.

• III Універсал ЦР 25 жовтня 1917р.

• IV Універсал ЦР 9 січня 1918р.

• Був заключений Брест –Литовський мирний договір.

• Був заключений господарський договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною.

• Прийнята Конституція УНР

• Були внесені зміни до земельного кодексу, ухвалені закони про громадянство УНР, державний герб (тризуб), грошову систему, адм.-тер. Поділ.