Завдання для самостійної роботи

1. Будова і функції нейрону.

2. Функції аксону і дендритів.

3. Сутність мембранного потенціалу спокою.

4. Будова центральної нервової системи.

5. Будова спинного мозку, його функції.

6. Будова головного мозку, його функції.

7. Будова вегетативної нервової системи.

8. Будова парасимпатичного і симпатичного відділів вегетативної нервової системи.

9. Характеристика основного потенціалу діяльності нервової системи – зміна збудження і гальмування.

10. Сутність рефлексу і рефлекторної дуги.

11. Класифікація рецепторів.

12. Характеристика умовних і безумовних рефлексів

13. Сутність гуморальної регуляції.

14. Механізм дії гормонів, залози внутрішньої секреції.

Рекомендована література

1. Старушенко Л. И. Анатомия и физиология человека. – Киев: «Высшая школа», 1989.

2. Чукичев И. П. Физиология человека. – М.: «Медгиз», 1986.

3. Физиология человека / под редакцией Р. И. Коснецкого. – М.: Медицина, 1985.

Заняття 2. Лабораторно – практична робота

Тема: Особливості будови фізіологічних систем

Мета роботи: вивчити особливості будови фізіологічних систем і функції окремих їх відділів на прикладі травної системи.

Зміст роботи:

Завдання 1. Вивчити особливості будови травної системи. Замолювати схему розміщення органів травної системи.

Завдання 2. Визначити сутність і умови розщеплення складних харчових речовин на окремих ділянках травної системи. Написати, в яких ділянках травного тракту і під дією яких ферментів (за яких значень рН середовища) відбувається гідроліз складних харчових речовин (полісахаридів, білків, ліпідів). Дані оформити у вигляді табл. 1.

Таблиця 1

Відділ травної системи	Умови гідролізу із зазначенням ферментів, рН середовища та ін.
	полісахаридів	білків	ліпідів

Завдання 3. З‘ясувати, які харчові фактори впливають на функції травної системи. Вказати, які харчові фактори стимулюють або гальмують основні функції окремих відділів травної системи. Матеріал оформити у вигляді табл. 2.

Таблиця 2

Відділ травної системи	Основна функція	Перелік факторів, що обумовлюють
		стимуляцію	гальмування	пошкодження

Завдання 4. Дослідити значення соляної кислоти для перетравлення білків пепсином. Визначити вплив соляної кислоти на інтенсивність перетравлювання білка яєчного.

Принцип методу. Порівняти інтенсивність перетворення яєчного білка за нормальної і зниженої кислотності шлункового соку. Гідроліз харчових білків у шлунку відбувається під дією пепсину (оптимум рН = 1,5 – 2,5) та гастроксину (оптимум рН = 3). Соляна кислота сприяє гідролізу білків завдяки денатуруючій дії, а також завдяки тому, що вона викликає набрякання білків, тим самим збільшується їх контакт із ферментами.

Матеріали та реактиви: гідроксид натрію (10%), мідь сірчанокисла, (0,1%), шлунковий сік (готовий препарат).

Обладнання: термостат, штатив із пробірками, піпетки на 5 см³ (2 шт) і на 2 см³ (1 шт).