2.2.1 Коротка історія геологічних досліджень

Історія розвитку нафтової промисловості України розпочалася із Західного

нафтогазоносного регіону. Він охоплює Закарпаття, Східні Карпати, Передкар

паття і Волино-Поділля, а в адміністративному відношенні – Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську, Тернопільську та Рівненську області.

Бурхливий розвиток нафтових промислів у регіоні відбувся після Другої світової війни, коли значно зросли обсяги глибокого буріння. Як наслідок було відкрито 10 нафтових і 14 газових родовищ: Долинське (1950 р.), Битків-Бабченське (1951), Північно-Долинське (1957), Спаське (1960), Струтинське (1961), Гвіздецьке, Пнівське (1963) та інші. Вже у 1955 р. менілітовий поклад Спаського глибинного родовища експлуатувався 18-ма фонтанними свердловинами, річний видобуток чорного золота досяг 145 тис. тонн. А попереду були нові відкриття. В 1956 р. відкрито потужний вигодський, а в 1958 р. манявський поклади родовища. В період з 1959 по 1963 p.p. відкриті і введені в експлуатацію Спаське, Північно-Долинське і Струтинське родовища. Перша свердловина на Північно-Долинському родовищі пробурена бригадою бурового майстра М.А. Крицуна, а на Спаському родовищі свердловину № 1 пробурила бригада майстра А.Ф. Косіва. Відкриття Струтинського родовища пов'язане з іменами геологів Калуської нафторозвідки П.В. Анцупова і Й.Й. Курильця. Виявлені за цей період видобувні запаси перевищують запаси ранніх відкриттів більше ніж в 5 разів. Саме в цей період було досягнуто максимального видобутку в регіоні: нафти – 2,86 млн. т у 1967 р.; газу – 10,1-12,7 млрд. м3 у 1966–1973 рр.

За весь післявоєнний період вивчення території західних областей України пробурено 2616 глибоких пошукових, розвідувальних, опорних і параметричних свердловин з сумарною проходкою 5699,3 тис. пог. м. Понад 90% метражу

припадає на Передкарпатський прогин. Пошуково-розвідувальні роботи на Волино-Поділлі і в Закарпатському прогині через низьку ефек­тивність у 1973 р. прак­тично були припинені і поновлені лише після відкрит­тя Солотвинського (1982 р.) і Локачівського (1979 р.) газових родовищ. Відсутність надійного сейсмічного матеріалу стримувала розвиток пошуків у Складчастих Карпатах, де проводилися переважно параметричні свердловини.

У 70-80-х роках переважно на великих глибинах були виявлені: 1970 рік – Па

січнянське родовище (глибина залягання покладів 3500 м), 1975 рік – Заводівське (4800 м), 1976 рік – Семигинівське (4335 м) і Новосхідницьке (4250 м), 1979 рік – Рудавецьке (4600 м), 1980 рік – Південно-Монастирецьке (4800 м) і Чечвинське (3200 м), 1981 рік – Рожнятівське (4600 м), 1983 рік – Янківське (5290 м) і 1984 рік – Лопушнянське (4500 м).

В нашому випадку пошукова свердловина 18-Спаська розкрила розріз півернутого північно-східного крила Нижньострутинської складки. У 1974р. з менілітових порід цьго крила при глибині вибою 4628 м у ній мав місце відкритий нафтогазовий фонтан. У 1981р. при випробуванні у свердловиині 21-Спаська цих самих відкладів (інт. 4506-4590 м) отриманоприплив нафти 3-4 т/добу на штуцері діаметром 5 мм. Всього на родовищі пробурено чотири пошукових свердловини. З них дві (6 і 12-Рожнятівські) ліквіновоно з геологічних, а одну (18-Спаська) – з технічних причин. Свердловина 21-Спаська передача в експлуатацію з менілітових горизонтів Спаської складки. Запаси затверджені у 1981 р.

Основний обсяг видобутку нафти і газу припадає на Долинське, Північно-Долинське, Струтинське і Спаське глибинне родовища. Експлуатаційний фонд видобувних свердловин складає 392, нагнітальних - 132. Середня глибина свердловин - 2700 м. Розробка родовищ здійснюється з підтриманням пластового тиску (ППТ) шляхом нагнітання води в продуктивні горизонти. Всі основні родовища знаходяться на пізній стадії розробки, для якої характерні високий рівень обводнення продукції (86%) і поступове зниження видобутку нафти і газу. Експлуатація видобувних свердловин проводиться механізованим способом за допомогою глибинних штангових насосів. Свердловини облаштовані потужними верстатами-качалками вантажопідйомністю 10-12 тонн. Необхідно відзначити, що майже все свердловинне обладнання (труби, штанги, насоси, верстати-качалки) виготовляється на вітчизняних заводах. В 80-х роках, з метою збільшення відборів рідини, а отже, і видобутку нафти, робились спроби застосувати електровідцентрові заглиблені насоси продуктивністю 120-200 кубометрів за добу. Однак із-за шкідливого впливу високого вмісту в рідині газу ці насоси працювали неефективно, а тому від них відмовились. Натомість широко застосовуються високопродуктивні глибинні штангові насоси діаметром 55-93 мм. Збір і транспортування продукції видобувних свердловин здійснюється по герметизованій напірній однотрубній системі.

В процесах нафтогазовидобування застосовується найновіша на даний час техніка і технологія, що у поєднанні з оптимальною структурою управління забезпечує в умовах ринкової економіки досягнення високих техніко-економічних показників.