Навчальна дисципліна	“СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ В ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ”
Змістовий модуль № 4	ЦИФРОВІ СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ СИНХРОННОЇ ЦИФРОВОЇ ІЄРАРХІЇ
Лекція № 24	ТОПОЛОГІЯ МЕРЕЖ SDH.

План лекції

Навчальні питання:

1. Архітектура мереж SDH.

2. Топологія SDH.

Навчально-матеріальне забезпечення:

1. Лектор-2000

2. Слайди за темою лекції.

Навчальна література:

1. Слепов Н.Н. Синхронные цифровые сети SDH. – М.: Эко-Трендз, 1997. – 143 с.

2. Бакланов И.Г. Технологии измерений первичной сети. Ч. 1. – М.: Эко-Трендз, 2002. – 140 с.

1. Архітектура мереж sdh.

Архітектурні рішення при проектуванні мережі SDH можуть бути сформовані на базі використання розглянутих раніше елементарних варіантів топології мережі в якості її окремих сегменти. При цьому розглядаються лише їхні комбінації. Найчастіше використовується поєднання кільцевої та радіальної (типу "точка-точка") топології або топології послідовного лінійного ланцюга.

Радіально-кільцева архітектура. Приклад радіально-кільцевої архітектури SDH мережі наведений на рис. 1. Ця мережа фактично побудована на основі 2-х базових топологій: "кільце" та "послідовний лінійний ланцюг". Замість останньої може бути використана простіша топологія "точка-точка". Число радіальних гілок обмежується з міркувань допустимого навантаження (загального числа каналів доступу) на кільце.

Архітектура типу "кільце-кільце". Інше часто використовуване в архітектурі мереж SDH рішення - з’єднання типу "кільце-кільце". Кільця в цьому з’єднанні можуть бути або однакового, або різного рівнів ієрархії SDH. На рис. 2 наведена схема з’єднання 2-х кілець одного рівня - STM-4 за допомогою карт інтерфейсів STM-1, а на рис. 3 - каскадна схема з’єднання 3-х кілець різного (по наростаючій) рівня - STM-1, STM-4, STM-16. При такому з’єднанні можна використовувати необхідні оптичні триби попереднього ієрархічного рівня при переході від кільця одного рівня до іншого. Наприклад, триб STM-1 при переході на кільце STM-4 і триб STM-4 при переході на кільце STM-16.

Рис. 1. Радіально-кільцева мережа SDH.

Рис. 2. Схема зв’язку 2-х кілець одного рівня (STM-4) за допомогою карт інтерфейсів.

Рис. 3. Каскадне з’єднання кілець різного рівня (STM-1 - STM-4 - STM-16)

за допомогою оптичних трибів.

Лінійна архітектура для мережі великої протяжності. Для лінійних мереж великої протяжності відстань між термінальними мультиплексорами (ТМ) більше або набагато більш тієї відстані, яка може бути рекомендована з точки зору максимального допустимого загасання волоконно-оптичного кабелю. В цьому випадку на маршруті (у лінійному тракті) між ТМ (рис. 4) мають бути встановлені окрім загального прохідного комутатора ще й регенератори для відновлення (регенерації) загасаючого оптичного сигналу. Зазначену лінійну архітектуру можна представити у вигляді послідовного з’єднання низки секцій, специфікованих в рекомендаціях ITU-T G. 957 і G. 958.

Рис. 4. Мережа SDH великої протяжності із зв’язком типу "точка-точка" та її сегментація.

Прийнято розрізняти 3 типи стандартизованих ділянок - секцій: оптична секція (ділянка від точки електронно-оптичного до точки оптоелектронного перетворень сигналу), яка по суті є ділянкою волоконно-оптичного кабелю між елементами мережі SDH (на рис. 4 не показано), регенераторна секція та мультиплексна секція (рис. 4).

Оптичні секції нормуються по довжині. При цьому виділяють 3 категорії: I - внутрішньостанційна секція, завдовжки до 2-х км, S - коротка міжстанційна секція, порядку 15 км, і L - довга міжстанційна секція, порядку 40 км (при довжині хвилі 1310 нм) і 80 км (при довжині хвилі 1550 нм). Вказані довжини секцій використовуються лише для класифікації (див. нижче) і не можуть розглядатися як значення використовуваних технічних параметрів, що рекомендуються. Загальна довжина маршруту може складати при цьому сотні або ж тисячі км. Маршрут розглядається в якості ділянки тракту між термінальними мультиплексорами, який допускає автоматичну підтримку функціонування мережі з номінальною продуктивністю.

Мультиплексна секція розглядається як ділянка тракту між транспортними вузлами (мультиплексорами та комутаторами), який допускає аналогічну автоматичну підтримку функціонування.

Регенераторна секція розглядається як ділянка тракту між двома регенераторами або між регенератором і іншим елементом мережі SDH. Для аналогічних визначень можуть використовуватись назви: опорні точки А - (вхід/вихід волокна) і С - (вхід/вихід початку/закінчення регенераторної секції RST) в схемі представлення регенераторної секції, визначені в стандарті ITU-T G.783.

Описаний вище секційний заголовок SOH фрейму STM-N, який містить інформацію, що управляє, розподіляється на дві частини: RSOH - заголовок регенераторної секції - 27 байтів (рядки 1-3, стовпці 1-9) і MSOH - заголовок мультиплексної секції - 47 байтів (рядки 5-9, стовпці 1-9). Регенераторна секція обробляє RSOH, який містить синхросигнал, а також інформацію, що управляє та контрольну, яка дозволяє локалізувати пошкоджену секцію. Цей заголовок, будучи сформованим і введеним у фрейм на вході RST, прочитується кожним регенератором і виводиться з фрейму на виході RST.

Класифікація секцій приведена в табл. 1. Вона дає стандартне позначення секцій залежно від рівня STM (1, 4, 16) і приведена для вказаних 3-х типів застосування: всередині станції (код використання I), між станціями - коротка секція (код використання S), між станціями - довга секція (код використання L). У загальному випадку кодування типів використання лінійних регенераторних секцій як обладнання SDH включає 3 елементи та має формат:

<код використання> - Рівень STM> . <індекс джерела>

Тут код використання і рівні STM приведені вище, а індекс джерела має наступні значення та зміст:

• 1 або без індексу - вказує на джерело з довжиною хвилі 1310 нм;

• 2 - вказує на джерело з довжиною хвилі 1550 нм для волокна, відповідного рекомендаціям G.652 (секції S) і G.652, G.654 (секції L);

• 3 - вказує на джерело з довжиною хвилі 1550 нм для волокна, відповідного рекомендації G.653.

Наприклад, позначення L-4.3 розшифровується як довга міжстанційна регенераторна секція лінійного обладнання STM-4, що використовує джерело світла з довжиною хвилі 1550 нм|.

Табл. 1