3.Теоретичний аспект

Класифікаційний поділ доходів на три категорії дозволяє методологічно більш точно відобразити різні (готівкові, безготівкові, натурообмінні та комбіновані) форми відмивання коштів незаконного походження, більш чітко уявляти притаманну їм організаційно-правову інфраструктуру, що є необхідним для превенції цього негативного явища (Попович В.М. Взаємозв'язок організованої злочинності. "Відмивання" доходів незаконного походження та "тіньової" економіки // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2002. — № 5).

Однак теоретичний і практичний потенціал класифікації незаконних доходів у формі готівкових, безготівкових коштів чи змішаних доходів незаконного походження не вичерпується різноманітністю форм і способів їх відмивання. Практичне значення поділу фактів відмивання на три групи за такими ознаками доходів, як готівкові, безготівкові та змішані доходи незаконного походження, полягає в тому, що відповідні правоохоронні органи отримують можливість визначити сферу аналітично-розвідувального пошуку фактів відмивання доходів від злочинної діяльності; технології способів відмивання цих коштів; встановлення суб'єктів протиправних діянь, притаманних тому чи іншому виду капіталообігових відносин, пов'язаних із відмиванням доходів від злочинної діяльності.

Теоретичне значення поділу доходів від злочинної діяльності на три категорії (готівка, безготівкові кошти, натурдоходи) полягає в можливості отримання певної системи знань або певної конкретно-наукової методології, яка закладає основи економіко-кримінологічного моніторингу тієї чи іншої групи криміногенних фінансово-господарських відносин. Крім того, такий поділ допомагає відповідним правоохоронним органам та іншим зацікавленим державним структурам (залежно від наведених вище ознак доходів) визначити конкретно-наукові методи й методики виявлення та локалізації тих чи інших доходів, а також встановити засади створення організаційно-правової інфраструктури з питань превентивної протидії відмиванню доходів незаконного походження — матеріальної бази організованої злочинності.

Відмінність відмивання готівкових і безготівкових доходів полягає в тому, що перші отримуються шляхом контактної передачі у вигляді банкнот за рахунок вчинення різних, як правило, насильницьких, організованих злочинів (Попович В.М. Взаємозв'язок організованої злочинності. "Відмивання" доходів незаконного походження та "тіньової" економіки // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2002. — № 5).

Тому, на думку фахівців, методи реалізації оперативних матеріалів стосовно затримання учасників “відмивання” також необхідно планувати в момент передачі цих коштів до банку.

Друга група коштів — безготівкові — проходять через банківські мережі шляхом застосування псевдолегітимних банківських розрахункових технологій у вигляді переказних трансакцій документальних сум коштів на банківських і міжбанківських рахунках чи рахунках різних фірм – клієнтів банків.

Тому реалізацію оперативних матеріалів стосовно затримання злочинців потрібно планувати під час конвертації безготівкових коштів у готівку й вилучення останньої з безготівкового банківського обігу.

Друга відмінність готівкових і безготівкових доходів полягає в тому, що безготівкові кошти вже безпосередньо знаходяться в банківському й міжбанківському платіжному обігу, ї їх можна без перешкод використовувати у легітимному бізнесі.

Щодо готівкових незаконних коштів, отриманих у вигляді банкнот, слід зазначити, що з метою відмивання та акумуляції власники лише передбачають введення їх у банки чи інший легітимний платіжний обіг.

Попередження та боротьба з відмиванням грошей має відбуватися економічними, адміністративними методами та заходами репресивного характеру.

До економічних методів боротьби з відмиванням грошей належать запровадження раціональної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, створення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємництва тощо. Саме з цього й необхідно розпочинати.

Серед адміністративних методів боротьби з відмиванням грошей можна виділити створення спеціальних органів і підрозділів, покликаних виявляти факти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та запобігати цьому. Це сприятиме становленню міжнародного іміджу України.

Репресивні методи боротьби з відмиванням грошей вживаються державою з метою вилучення коштів з чужого незаконного володіння для повернення власникам і відшкодування збитків державі. Це, зокрема, конфіскація, арешт, ув'язнення, штрафи. В нашій державі боротьбу з відмиванням коштів розпочали саме з цих методів.

Отже, проблема відмивання “брудних” грошей в Україні є практично невивченою.