- •Теоретичні відомості
- •Засоби вимірів
- •1.2. Деякі характеристики електро- і радіовимірювальних приладів
- •1.3. Класифікація вимірів
- •Похибки вимірів
- •Робота з аналітичними вагами
- •Лабораторна робота №1 основи вимірів та їх метрологічне забезпечення
- •Контрольні питання
- •2. Обробка результатів сукупних вимірів Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 2 обробка результатів сукупних вимірів
- •Контрольні питання
- •3.1. Проста статистична сукупність
- •Статистичний розподіл
- •3.3. Графічне зображення статистичного розподілу
- •3.4. Емпірична функція розподілу
- •3.5. Числові характеристики статистичного розподілу
- •Знайдемо вибіркову середню
- •4. Виміри електричних опорів Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №3 вимір електричних опорів
- •Статичний розподіл відносних частот
- •Контрольні питання.
- •5. Контрольно – вимірювальні засоби, що застосовують при випробуваннях. Теоретичні відомості
- •Обговорення результатів.
- •Література
Лабораторна робота № 2 обробка результатів сукупних вимірів
Ціль роботи: Визначення температурної залежності опору терморезисторів
Прилади й апарати: джерело живлення, автотрансформатор, вольтметр, терморезистори, термометр.
Хід роботи.
-
Зібрати схему (рис.2.1). Підготувати прилади до роботи згідно з інструкцією.
Зміна температури нагрівача проводиться за допомогою автотрансформатора. Напруга на виході автотрансформатора міняється в межах від 0 до 127 В.
У якості вимірювального обладнання використовується міст змінного струму або цифровий вольтметр. Для виміру температури нагрівача використовується ртутний термометр.
-
Виміряти опір терморезистора для 5 різних значень температури.
-
Записати систему з 5 умовних рівнянь для апроксимуючого полінома
Rt=R0+R0tα+R0t2β
-
Припускаючи, що х1=α, х2=β, R0-rt=з, скласти систему рівнянь.
-
Розв'язавши систему нормальних рівняння, визначити найкраще за критерієм (1.6) значення х1, х2.
-
Визначити найкращі значення температурних коефіцієнтів α і β.
-
Визначити середнєквадратичну похибку невідомих по формулах (1.13) і записати результат вимірів α иβ при Р=0,95.
-
Визначити середнєквадратичні значення похибки виміру коефіцієнтів σα, σβ.
Рис. 2.1. Схема виміру падіння напруги на терморезисторі
Обговорення результатів.
Висновки.
Контрольні питання
-
Що таке сукупні виміри?
-
Чим різняться сумісні та сукупні виміри?
-
За яким способом знаходять істинне значення вимірюваної величини при сукупних та сумісних вимірах?
-
Що характеризує довірчий інтервал похибки?
3. ПЕРВИННА СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ
Теоретичні відомості
3.1. Проста статистична сукупність
Нехай для вивчення деякої випадкової величини Х проводиться п незалежних вимірів (спостережень), у кожному з яких Х приймає певне значення. Сукупність значень х1, х2, ..., хn, прийнятих випадковою величиною Х у п вимірах, називається простою статистичною сукупністю або простим статистичним рядом. Звичайно проста статистична сукупність оформляється у вигляді таблиці, у першому стовпці якої вказується номер виміру j, у другому — спостережуване значення випадкової величини.
Простий статистичний ряд являє собою первинну форму запису статистичного матеріалу й може бути оброблений різними способами.
Якщо необхідно досліджувати досить велику сукупність однорідних об'єктів щодо деякого кількісного або якісної ознаки X, випадково відбирають із неї обмежену кількість об'єктів і піддають їхньому вивченню. Така сукупність випадково відібраних об'єктів називається вибірковою сукупністю, або просто вибіркою. Та велика сукупність об'єктів, з якої проводиться вибірка, називається генеральною сукупністю. Обсягом сукупності (вибіркової або генеральної) називають число об'єктів цієї сукупності (обсяг п вибірки).
Далі розглядати проведені п вимірів як «вибірку» з деякої чисто умовної «генеральної сукупності», що полягає з нескінченного числа можливих вимірів, які можна було б провести в даних умовах.