- •1. Передумови і початки виникнення Давньоруської
- •Століття.
- •Розділ I. Вступ. Давня історія України. Лекція 1. Україна в геополітичному просторі Європи та світу. Прадавня українська історія.
- •1.Особливості геополітичного становища України та його вплив на її історію.
- •Територія, населення, природний потенціал.
- •2.Основні етапи та хронологічні рамки прадавньої історії України.
- •3.Особливості Трипільської культури.
- •4. Причини виникнення,занепаду та наслідки грецьких колоній на Північному Причорномор’ї .
- •5. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •6.Східнослов’янські племена на території України в і тисячолітті н. Е.
- •Розділ іі. Княжа доба Руси-України. Лекція 2. Зародження словянської державності на українських землях. Київська Русь.
- •Передумови і початки виникнення Давньоруської держави.
- •Перші князі Київської Русі,їх зовнішня та внутрішня політика.
- •3.Київська Русь в роки князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •4. «Руська правда» - перший правовий документ Давньоруської держави.
- •5. Правління Володимира Мономаха.
- •6.Історичне значення Київської Русі.
- •Лекція 3. Роздроблення Київської Русі. Галицько-Волинська держава.
- •1.Причини та оцінка роздроблення Київської русі
- •Найважливіший висновок - децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.
- •Натуральний характер господарства;
- •2. Пам’ятки архітектури та писемності
- •3. Галицьке і Волинське князівства -
- •4.Галицько-Волинська держава та її історичне значення
- •Лекція 4. Українські землі в складі Великого князівства Литовського /др.Пол.Х1у – ху1 ст./
- •1.Особливості литовського проникнення та польської експансії в Україну.
- •2.Особливості та основні етапи литовсько-польської доби в Україні.
- •3. Люблінська унія , та її наслідки для України?
- •4.Причини та наслідки прийняття Берестейської унії.
- •Розділ ііі. Доба козаччини в історії України.Становлення , розвиток і нищення козацько-гетьманської держави російським царизмом. Лекція 5. Початки доби козаччини в історії України.
- •1. Причини та історичні умови виникнення українського козацтва.
- •Іі фактор
- •2. Джерела формування українського козацтва
- •3.Утворення реєстрового козацтва.
- •4.В чому полягає своєрідність українського козацтва та його роль у вітчизняній історії?
- •5. Де і коли виникла перша козацька Січ?Внутрішній устрій та організація Запорізької Січі.
- •Деякі собливості домашнього життя запорозьких козаків.
- •8 .Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ху1 – першій половині ху11 ст.
- •Лекція 6. Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-шляхетського гніту під проводом Богдана Хмельницького./1648-1657 рр./
- •1. Ппричини національно-визвольної війни (Української народної революції) 1648 р. Під проводом Богдана Хмельницького.
- •2. Характер, рушійні сили, особливості та хронологічні межі національно-визвольної війни .
- •3. Перші битви козацького війська в 1648 році. Похід б.Хмельницького в Галичину.
- •4. Підписання Зборівського договору та його основні умови.
- •5. Державотворчі процеси в Україні в ході національно-визвольної війни. Основні ознаки становлення Української козацької держави.
- •6. Хід та наслідки битви під Берестечком. Оцінка Білоцерківському договору. Події національно-визвольної війни в 1652-1653 рр.
- •7.Чим пояснити союз б.Хмельницького з Москвою? Коли та за яких умов відбулася Переяславська Рада?
- •8. Українсько-московський договір /Березневі статті/ 1654 року –історико-юридична та історична оцінка.
- •Лекція 7. Українська державністьпісля б.Хмельницького. Доба руїни. Гетьманщина.
- •1.Гетьманство Івана Виговського.
- •2. Доба Руїни - її причини, ознаки та політичні наслідки для України.
- •3.Гетьманство Петра Дорошенка.
- •4. Гетьманство д.Многогрішного та і.Самойловича.
- •Лекція 8. Гетьманство Івана Мазепи. Нищення української державності російським царизмом у ху111 ст.
- •1. Гетьманство Івана Мазепи.
- •2. Основний зміст Конституції Пилипа Орлика.
- •3.Причини та наслідки Гайдамаччини, Коліївщини
- •5. Основні етапи нищення автономії України російським царизмом протягом XVIII cт.
- •6.Олешківська,Нова та Задунайська Січ –їх нищення російським царизмом.
- •7. Поділи Польщі і які їх наслідки
- •Розділ IV.
- •Лекція 9. Пробудження національної свідомості та початок національного відродження на українських землях в кінці ху111 – х1х ст.
- •1.Політичні та соціально-економічні зміни,які відбулися на українських землях в кінці ху111 – поч.Х1х ст.
- •В 1779 р. Імператорським патентом поміщикам наказувалося поводитися з селянами «по людські», а селяни отримали право скаржитися до суду на свавілля панів.
- •2.Проаналізуйте першу хвилю національного відродження
- •2. Особливості декабристського руху в Україні та його вплив на суспільно-політичну думку в хіх ст.?
- •4.Утворення діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •5. Діяльность «Руської трійці»
- •6. Головні здобутки українців Галичини в революції 1848–1849 рр. В Австрійській імперії.
- •7.Реформи 60-х –70-х рр.Х1х ст. В Російській імперії,та іх наслідки для українських земель.
- •8. Український національно-визвольний рух в кінці хіх ст.
- •Лекція 10. Українські землі на початку хх ст.
- •1.Геополітична ситуація та соціально-економічний розвиток українських земель на початку хх століття.
- •2.Молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”,”Луг” в Галичині.
- •3.Українські політичні партії та громадські рухи Наддніпрянщини на початку хх століття.
- •5.В чому полягала трагедія українського народу в роки Першої світової війни?
- •6. Ставлення українських політичних партій
- •7.Утворення легіону Українських січових стрільців, його бойовий шлях та значення.
- •Лекція 11. Українська національна революція і державне будівництво в 1917 –1920 рр.
- •1.Причини та процес утворення
- •2.Обставини прийняття та оснорвні положення 1 та 11Універсалів Центральної Ради.
- •3.Оосновниі положення Статуту
- •4.Обставини прийняття та основні положення
- •Чому ж в Українській Центральній Раді так довго переважали автономістські, а не самостійницькі настрої?
- •5.Ультиматум рнк ррфср Центральній Раді.
- •5.Обставини прийняття, зміст та історичне значення
- •IV Універсалу.
- •6.Україна та Брест-Литовський мирний договір.
- •7.Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •7.Відновлення унр та правління Директорії.
- •8. Утворення зунр та її діяльність.
- •8.Причини поразки та історичне значення Української революції 1917–1920 рр.
- •Лекція 13. Українські землі в міжвоєнний період. /1921-1939 рр./
- •1.Чим був зумовлений перехід до нової економічної політики /неПу/ і в чому її суть?
- •2.Утворення срср та його наслідки.
- •3. Причини, суть і наслідки українізації.
- •4.Процес форсованої індустріалізації в Україні.
- •5. Колективізація сільського господарства в Україні та її наслідки.
- •6. Причини та наслідки голодомору 1932–33 років.
- •7. Утвердження тоталітарного режиму та масових репресій в Україні в 20–30-х роках.
- •8.Становище українців Західної України
- •9. Політичні сили,які очолювали український визвольний рух у Західній Україні (20–30-х рр.).
- •Лекція 14. Українські землі в роки Другої світової війни.
- •1. Процес проголошення Карпатської України.
- •2. Наслідки радянсько-німецьких договорів
- •1939 Року для долі українських земель.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •3. Початковий етап радянсько-німецької війни на території України.
- •Які причини трагедії і невдач першого періоду радянсько-німецької війни?
- •4.Фашистський окупаційний режим
- •Боротьб проти фашизму на українських землях в
- •6.Проблеми історії оун-упа в 1941–1945 рр. Дивізія “Галичина”.
- •7.Українські землі на завершальному етапі
- •Лекція 15. Радянська Україна в період післявоєнної відбудови та спроб десталінізації.
- •1. Територіальні, геополітичні зміни, що відбулися
- •2.Особливості та проблеми відбудови
- •3. Відновлення тоталітаризму,
- •4.Особливості та методи відновлювлення і утвердження радянської влади на західноукраїнських землях у післявоєнний період.
- •5.Репресії проти культури і церкви на західноукраїнських землях в другій половині 40-х років.
- •6.Особливості боротьби з радянською репресивною системою
- •7. Суперечливий характер "доби Хрущова"
- •Лекція 16. Урср в умовах наростання кризових явищ радянського ладу. Початки розпаду більшовицької тоталітарної системи.
- •1.Основні напрямки і особливості боротьби проти радянської тоталітарної системи в кінці 50-х – поч. 80-х рр.
- •2.Русифікаторська політика радянської влади в урср в другій пол. XX ст.
- •3. Основні тенденції розвитку радянської системи в другій пол. 60-х – поч. 80-х років.
- •4.Україна (урср) в цифрах і фактах 70–80-х років.
- •5.Особливості політичного життя Радянської України
- •6. Процеси “ горбачовської перебудови” в Україні її
- •7.Економічний потенціал України на початку 90-х років.
- •Лекція 17. Україна на шляху до свободи і незалежності. /кін.80-х – поч. 90-х рр. ХХст./
- •1.Основні історичні події, що відбулися на шляху до
- •2.Процес виникнення політичних партій
- •Які події привели до розпаду радянської імперії в серпні-грудні 1991 р.?
- •Лекція 18. Становлення незалежної держави. Проблеми внутрішньої та зовнішної політики України в кінці хх – поч. Ххi ст.
- •1.Оознаки творення української державності, конституційний процес та його завершення в 90-х роках.
- •2.Парламенти України .
- •3. Президенти та уряди України
- •4.Особливості економічної політики, причини кризови явищ
- •5.Особливості сучасної геополітичної ситуації та зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
- •6.З чим ввійшла Україна в XXI століття?
- •Прадавня історія Близько 1 млн. Років тому – Поява первісних людей на території України.
- •1387 – 1772 Рр. - Галичина під пануванням Польщі.
- •1918 Р., 29 квітня – Гетьманський переворот, проголошення
- •Основна рекомендована література видана масовим тиражем в
3. Причини, суть і наслідки українізації.
Важливою складовою частиною культурно-політичних процесів в Україні в 20–30-х рр. була політика коренізації, проголошена XII з'їздом РКП(б). В Україні ця політика дісталла назву "українізації".
Політика коренізації ("українізації") була зумовлена багатьма зовнішніми і внутрішніми причинами:
-
Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій начебто забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік та гарантовано вільний розвиток національних меншин.
-
Потребою досягнення своєрідного компромісу з селянством (основною масою національних республік було селянство) та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин.
-
Намаганням більшовицької партії розширити соціальну базу своєї системи, залучивши до партій і до управління республікою представників неросійських народів [В 1920 р. у ВКП(б)У українці складали лише 19%, тоді як вони становили 80% населення УСРР, і лише 11% комуністів вважали рідною мовою українську, а розмовляли нею лише 2%].
-
Намаганням радянського керівництва очолити і поставити під контроль процес національного відродження окраїн, щоб він не вилився в антицентробіжні спрямування.
-
Потребою зміцнення новоутвореного державного утворення – СРСР, наданням прав "культурно-національної автономії" хоч частково компенсувати республікам втрату їх політичного суверенітету тощо.
У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки:
-
Усунення від влади відвертих шовіністів першого секретаря ЦК КП(б)У Е.Квірінга та другого секретаря Д.Лебедя, який проголосив теорію боротьби двох культур, прогресивної, революційної, міської російської та контрреволюційної, відсталої сільської української культури. В їх боротьбі українська культура мала відступити і загинути.
-
Розширення сфери вживання української мови в державному житті. [З серпня 1923 р. для державних чиновників та партійних функціонерів організовуються курси української мови. Той, хто не пройшов їх і не склав іспиту, ризикував втратити посаду. З 1925 р. було введене обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві. З 1927 р. партійну документацію переведено на українську мову].
-
Зростає кількість українців у партійному і державному апараті. Так, у 1923 р. їхня частка становила 25–35%, а у 1927 р. – 52–54%. За кількісним ростом стояли важливі структурні зміни. Одною з них була поява нової державно-політичної, господарської та культурної еліти, кістяком якої були так звані націонал-комуністи, вихідці з колишніх українських лівих партій.
-
Найбільший вплив "українізація" справила на розвиток національної освіти. Вона збіглася в часі з розгортанням більшовиками так званої культурної революції, одним з головних напрямків якої була ліквідація неписьменності. У 1930 р. в Україні почали впроваджувати загальнообов’язкове початкове навчання. У 1927 р. – 97% українських дітей навчалося українською мовою. Цей показник так і не був перевершений за роки радянської влади (у 1990 р. він становив лише 47,9%). Зростання мережі україномовних навчальних закладів йшло паралельно з розвитком наукових досліджень у різних галузях українознавства.
-
Різко збільшувалась кількість української преси (в 1933 р. вона становила 89% всього тиражу газет у республіці).
-
Україномовні стаціонарні театри в 1931 р. складали 3/4 всіх театрів в Україні; в 1927/29 рр. у Києві збудовано найбільшу в Європі на той час кіностудії.
-
Місто почало втрачати позиції цитаделі російської ідентичності.
-
Різнопланова культурно-освітня робота проводилась серед компактно проживаючих за межами України українців (на 1925 р. за межами України проживало 6,5 млн. українців).
-
Велика увага приділялась розвитку національних меншин в Україні. Так, протягом 1925 р. було утворено 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національні райони, а також 954 сільські ради національних меншин, 100 міських рад. У цей час в Україні діяли 966 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 – з єврейською, 31 – з татарською тощо, а взагалі початковий всеобуч здійснювався понад 20-ма мовами.
Слід сказати, що жодна з республіканських "коренізацій" не зайшла так далеко як українська. За десять років "українізації" (1923–1933) українці перетворилися на структурно повноцінну націю.
Проте, на початку 30-х років "українізацію", яку слушно називали Українським Відродженням, почали поступово згортати. Розпочинається боротьба з буржуазним націоналізмом, на хвилі цієї боротьби застрелилися М.Хвильовий та М.Скрипник (1933 р.), що стало своєрідним сигналом кінця "українізації". Остаточно політика "українізації" була згорнута в 1938 р., коли вийшла постанова Раднаркому УСРР про обов'язкове викладання російської мови в усіх неросійських школах, яка сприяла процесу русифікації, і постанова Політбюро ЦК КП(б)У про ліквідацію національних адміністративно-територіальних утворень тощо.
Отже, проголошений партією курс на "українізацію" та його наслідки мали величезне значення. Однак було б великою помилкою вважати його тільки результатом цілеспрямованих зусиль більшовицької партії. Вона була насамперед далеким відгомоном української національної революції 1917–1920 рр. Якщо націонал-комуністи виступали керівними кадрами політики "українізації", то величезна армія виконавців складалася переважно з української інтелігенції, значна частина якої брала участь у національно-визвольних змаганнях. Особливу групу серед них складали українські емігранти та вихідці з Галичини, які повірили у серйозність курсу на "українізацію". Загалом курс на “українізацію” був тактичним кроком, який не відповідав стратегічним планам комуністичної партії.