Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з напис дипл роб т-1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
515.58 Кб
Скачать

4.5. Формування списку використаних джерел

Список використаних джерел розміщують після висновків. У списку повинні наводитись лише ті джерела, які дійсно використовувались автором при написанні дипломної роботи.

Перелік джерел бажано розміщувати в списку одним із таких способів:

  • в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

  • в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування);

  • у хронологічному порядку.

Що стосується останнього варіанта, то він передбачає розміщення джерел у такому порядку: спочатку законодавчі та нормативні документи, постанови уряду, укази Президента, далі автори і заголовки у алфавітному порядку, в кінці (за наявності) іноземні автори. При цьому спочатку вказується прізвище автора, його ініціали (якщо авторів більше 3-х, вказується тільки назва книги), далі назва праці, її вид (підручник, навчальний посібник, словник тощо), місце видання, назва видавництва, рік видання. Якщо йдеться про статтю у часописі, то схема запису така: автор, назва статті чи публікації, назва видання, рік, номер сторінки; для газети: автор, назва публікації, назва видання, дата виходу. Слід наголосити, що назва джерел подається тією мовою, якою вони видані. Не потрібно перекладати їх українською.

4.6. Оформлення додатків

Додатки оформляються як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Додаток повинен мати заголовок. Він пишеться угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишуть (друкують) слово “Додаток___” і велика літера, що позначає додаток.

Позначаючи послідовно додатки великими літерами української абетки. Із нумерації слід виключити літери Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначається як “Додаток А”, при оформленні додатків окремою частиною на окремому аркуші пишуть (друкують) великими літерами слово “ДОДАТКИ”.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка відповідно до вимог. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад: рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А. Якщо в додатка одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, то їх також нумерують, наприклад: рисунок А.1, таблиця А.1, формула (А.1).

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «...на рисунку А.2...», «...на рисунку А.1...» – якщо рисунок єдиний у додатка А; «...в таблиці Б.3...» або «...в табл. Б.3...»; «...за формулою (В.1)...», «...у рівнянні Г.2...».

Переліки, примітки і виноски в тексті додатка оформляють та нумерують відповідно до вимог оформлення тексту роботи. Джерела, що цитують тільки у додатках, мають розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатка.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними до прийнятих в основній частині роботи. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань та виносках ставлять позначення додатка.

Якщо у роботі як додаток використовується документ, який має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа цього виду, то його копію вміщують у роботі без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «Додаток__» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи (не займаючи власної нумерації сторінок документа).