Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка з напис дипл роб т-1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
515.58 Кб
Скачать

2.3. Опрацювання літератури

Опрацювання літератури супроводжується ретельним і всебічним вивченням літературних джерел, їх ксерокопіюванням або конспектуванням. Студент виписує окремі важливі, на його думку, теоретичні положення, цифри, факти тощо з обов’язковим посиланням на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Таким чином формується робочий матеріал для написання дипломної роботи. Далі цей матеріал групується за окремими найважливішими проблемами, які складають основні розділи, пункти, підпункти у відповідності до плану роботи.

Слід пам’ятати, що постійно з’являються нові публікації, насамперед, у наукових часописах і збірниках. Тому потрібно в процесі написання роботи докладати зусиль для поповнення переліку літературних джерел, на які посилається автор дипломного дослідження.

Вивчення наукових джерел доцільно проводити поетапно. При вивченні літератури не потрібно прагнути до запозичення матеріалу та надлишкового цитування, яке створює враження компілятивності роботи. Однак, недостатнє цитування свідчить про слабке вивчення питання.

При вивченні літератури з обраної тематики доцільно використовувати не всю інформацію, що у ній міститься, а тільки ту, котра має безпосереднє відношення до теми, таким чином, щоб критерієм оцінки прочитаного була можливість подальшого практичного використання ідей, цитат чи думок.

Загалом, наукова творчість включає значну частину чорнової роботи, пов'язаної з підбором основної і додаткової інформації, її узагальненням і представленням у формі, що є зручною для аналізу і висновків. Факти, застосовуючи образне порівняння, не лежать на поверхні, а сховані та розсіяним у великій масі наукових джерел. Тому, добір наукових фактів - не проста справа, не механічний, а творчий процес, що вимагає цілеспрямованої роботи.

В роботі доцільно використовувати не будь-які факти, а тільки наукові, тобто такі що складають основу наукового знання, відбивають об'єктивні властивості речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об'єктивність і вірогідність. Новизна наукового факту говорить про принципово новий, невідомий дотепер предмет, явище або процес, що не є обов'язково науковим відкриттям, але є новим, не існуюче раніше знанням.

Вірогідність наукових фактів у значній мірі залежить від вірогідності першоджерел, від їхнього цільового призначення і характеру інформації. Офіційне видання, що публікується від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких у більшості випадків не повинна викликати сумнівів.

Монографія, як наукове видання, що містить повне і всебічне дослідження якої-небудь проблеми або теми; науковий збірник, що містить матеріали наукової конференції; науковий збірник, що включає дослідницькі матеріали установ, навчальних закладів або товариств з найважливіших наукових і науково-технічних проблем, - усі ці видання (зазвичай) мають принципове наукове значення і практичну цінність. У своїй основі вони належать до числа достовірних джерел. У числі джерел чільне місце посідають наукові статті.

Подібно статтям, різним ступенем вірогідності володіють також доповіді, прочитані на наукових конференціях, симпозіумах і т.п. Одні з них можуть містити обґрунтовані, доведені, апробовані висновки, інші можуть включати питання постановочного характеру, пропозиції тощо.

Про вірогідність вихідної інформації може свідчити не тільки характер першоджерела, але і науковий, професійний авторитет його автора, його приналежність до тієї або іншої наукової школи. В усіх випадках варто відбирати останні дані, авторитетні джерела, точно вказувати, звідки узяті матеріали.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, що органічно вплітаються в текст науково –дослідної роботи, складаючи невід'ємну частину аналізованого матеріалу. Вони використовуються для того, щоб без перекручувань передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору і т.п. Цитати слугують необхідною опорою в процесі аналізу і синтезу інформації. Відштовхуючись від їхнього змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики певного наукового явища. Цитати можуть використовуватися і для підтвердження окремих суджень.

Важливо при опрацюванні літературних джерел зазначати всі необхідні дані (прізвище, ініціали автора, повну назву роботи, видавництво, рік видання, сторінки), робити помітки на полях (або на звороті).

В організації збору та обробки матеріалів для наукових досліджень розрізняють кілька організаційно-методичних підходів:

І цілісний

ІІ послідовний

ІІІ вибірковий

В першому варіанті матеріал збирається та обробляється для всіх розділів дипломної роботи в міру його знаходження.

При послідовному підході дослідження здійснюють з врахуванням плану.

Вибірковий підхід може бути використаний автором дослідження в залежності від формування бази дослідження на власний розсуд.