3.2 Розробка екотуристичних пропозицій

Серед пропозицій по Австралії та Новій Зеландії, не багато екотурів, які спрямовані на проходження по національним паркам та заповідникам Австралії. Хоча для екотурів - це було б цікаво та вигідно. Можна запропонувати таку програму: перший Національний парк Пурнулулу з його горами Баланг-Баланг і підйомом на них, які в результаті ерозії впродовж 20 мільйонів років утворили конуси, нагадують формою вулики. Другий парк-це парк Какаду, пройтись по двом печерам з наскальним живописом аборигенів (найдавнішим близько 18 000 років), в яких представлена так званий рентгенівський живопис. Далі національний парк Мазеппа з його 130ма видами рослинності, в тому числі рідкісні трави, та евкаліпт[17]

Потім Гора Пікапен - національний парк в Новому Південному Уельсі. Можна піднятися на гору та побачити різноманітні рослини, які знаходяться тільки у цій місцевості.

Національний парк Касцюшко. Парк є частиною Австралійських Альп і отримав назву по однойменній горі, яка є найвищою вершиною Австралії, і розташованої на території парку. На території парку розташовано шість зон дикої природи: Byadbo, Pilot, Jagungal, Bogong Peaks, Goobarragandra і Bimberi. Їх загальна площа складає близько 3000 км2. Тут ростуть рідкісні види, включаючи ендемічних. Серед рідкісних тварин, що мешкають на території парку, гірський кускус (Burramys parvus), який вважався вимерлим до 1966 року, а також яскрава помилкова жаба[17]

Національний парк Кроаджинголонг - ліси Кроаджинголонга з біорізноманіття порівнюють з природою південної Африки. В них росте близько 1000 видів рослин, у тому числі 90 видів орхідей. У парку налічується понад 300 видів птахів, що становить половину від усього розмаїття штату і третину від загальної кількості видів птахів в Австралії. Більше 40 тисяч років на території парку мешкають місцеві племена. Назва одного з племен, Krauatungalung, сталов основою назви парку.

Національний парк Намаджі - парк охороняє північну частину Австралійських Альп з їх захоплюючими гранітними горами. Його ландшафт варіюється від снігових лісів до альпійських лугів[17]

Висновки

Метою мого курсового проекту було виявлення організації екологічного туризму. З завданнями проекту я впоралась. У висновку я можу сказати, що організація екотуризму має досить специфічні особливості. До них можна віднести, види туристської діяльності в різні сезони, адже кліматичні особливості безпосередньо впливають на природні ресурси тієї чи іншої території. Ще одна особливість те, що турист повинен правильно вибрати тур і зважити всі свої сили для того, щоб пройти той тип рельєфу, який він обрав. Тому що, наприклад, не кожен зможе подолати велику відстань пішки чи добратися до верхівки гори.

В останні роки екологічний туризм набув шаленої популярності, тому що люди почали втомлюватись від шаленого ритму міського життя. І одним з основних центрів екологічного туризму є регіон Австралія і Океанія, яких славиться своїми природними багатствами, кліматичними особливостями, розвиненою інфраструктурою які не можуть не приваблювати туристів з усього світу. Цей регіон ідеальне місце для екологічного туризму, велика кількість заповідної території та національних парків, різноманітна флора і фауна, тут можна побачити таких тварин чи рослин, яких не побачиш більше ніде в світі і звичайно ж надзвичайні особливості рельєфу, краса та унікальність якого не може не приваблювати.

Екологічний туризм пропагандує концепцію сталого розвитку, що у наш час є дуже важливо. Зневажливе ставлення людей до природи руйнує її щохвилини. У світі залишається не так багато місць до яких не доторкалась людина і які вона не руйнувала. Тому екотуризм сприяє вивченню природи, пізнанню світу але без шкоди для них.

Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціонального використання природних багатств, донести до людей нагальність і важливість питань захисту навколишнього середовища. У багатьох країнах екологічний туризм стає супутником і невід'ємною частиною всіх видів туризму, інтегрує їх у загальний процес, а завдяки своєму максимально доступному просвітницькому та освітньому потенціалу є чи не єдиним регулятивним та формуючим поведінку важелем управління урбанізаційними процесами, раціонального природокористування та охорони природи. Він дозволяє пом'якшити удари, що завдає природі бездумне ставлення до неї людини, зберігає кутки незайманої природи і сприяє примноженню природних цінностей не тільки за допомогою екологічної просвіти, але і за рахунок коштів, що спрямовуються з прибутків від екологічного туризму на вирішення цих завдань.