§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам

та жінкам, що мають дітей у віці до трьох років

Стаття 462 КК передбачає надання відстрочки відбу-

вання покарання засудженим жінкам, які завагітніли або

народили дітей під час відбування покарання, крім засуд-

жених до позбавлення волі на строк понад п'ять років за

тяжкі злочини. Така відстрочка визначається судом у ме-

жах строку, на який, за чинним законодавством, жінка

422

може бути звільнена від роботи у зв'язку з вагітністю,

пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Передбачена ст. 462 відстрочка є видом звільнення від

подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення

волі щодо жінок, які стали вагітними або народили дітей

під час відбування покарання.

Стаття 462 контекстуально передбачає можливість досяг-

нення мети виправлення і перевиховання таких жінок без

подальшої ізоляції їх від суспільства в умовах здійснення

постійного контролю за їх поведінкою та шляхом їх випро-

бування. Одночасно, ст. 462 стимулює цих жінок до ви-

правлення і перевиховання можливістю звільнення від

покарання або заміною покарання більш м'яким, якщо ця

мета буде досягнута не у повній мірі.

Підставами надання передбаченої ст. 4б2 КК відстрочки

є сукупність таких обставин: а) набута під час відбування

покарання у вигляді позбавлення волі вагітність або народ-

ження дитини; б) засудження до позбавлення волі на строк

не більше п'яти років за тяжкі злочини; в) недоцільність

перебування засуджених жінок у таких умовах; г) прогно-

зована судом можливість досягнення мети виправлення за-

судженої жінки без ізоляції від суспільства шляхом її ви-

пробування; д) наявність у засудженої жінки сім'ї або

родичів, які дали згоду на спільне з нею проживання, або

можливості самостійно забезпечити належні умови для ви-

ховання дитини.

Умовами надання відстрочки є сукупність таких обста-

вин: а) покладання обов'язку довести за час наданої від-

строчки своє виправлення; б) надання засудженій жінці

випробувального строку, який визначається терміном самої

відстрочки відбування покарання; в) виконання засудже-

ною ряду вимог: не ухилятися від виховання дитини і

догляду за нею; не передавати її для виховання в дитячий

будинок; не відмовлятися від дитини; не залишати місця

проживання; не допускати порушень громадського порядку,

які б викликали більше двох письмових попереджень; не

вчиняти нового злочину; г) здійснення постійного контро-

лю за поведінкою засудженої органом внутрішніх справ за

місцем проживання.

За наслідками випробування засуджених жінок суд може

за поданням контролюючого органу прийняти одне з

рішень: а) повністю звільнити засуджену від подальшого

відбування покарання; б) замінити позбавлення волі більш

м'яким покаранням, якщо випробування засудженої було

423

менш вдалим і вона лише частково довела своє виправлен-

ня, а для остаточного виправлення щодо неї потрібно за-

стосувати примусово-стимульований вплив більш м'яким

покаранням; в) направити засуджену для подальшого

відбування покарання, визначеного вироком суду.

Підставами направлення засудженої для відбування по-

карання є недотримання нею однієї з умов відстрочки

відбування покарання, що свідчить про недоведеність її

виправлення. Однак при цьому не виключається можли-

вість зміни обсягу невідбутого покарання шляхом повного

або часткового зарахування часу відстрочки у час відбутого

покарання.

Якщо в період відстрочки відбування покарання засуд-

жена жінка вчинить новий злочин, то невідбута частина

покарання приєднується до покарання за новий злочин за

правилами, передбаченими ст. 43 КК.

Судимість після остаточного звільнення засудженої

жінки від покарання починає погашатися саме з цього

моменту, виходячи з фактично відбутої нею частини пока-

рання. Якщо жінка відбувала скорочений обсяг невідбутої

частини покарання, то погашення розпочинається після

відбуття покарання, але виходячи з сумарного фактично

відбутого обсягу цього покарання (відбутого до надання

відстрочки та після неї). Якщо невідбута частина покаран-

ня була замінена більш м'яким покаранням, то погашення

судимості розпочнеться після відбуття більш м'якого пока-

рання, але виходячи з розміру фактично відбутої частини

більш тяжкого покарання до надання відстрочки відбу-

вання покарання.