§ 2. Форми кримінальної відповідальності

Підстава виділення форм кримінальної відповідальності.

При розкритті поняття кримінальної відповідальності ос-

новна увага зверталася на її юридичну природу та основ-

ний зміст. Водночас зазначалося, що конкретний зміст

кримінальної відповідальності, а відповідно, і її обсяг може

бути різним залежно від того, чи поєднується державний

осуд особи, яка вчинила злочин (покладення на особу

"тавра" злочинця), з конкретним заходом кримінально-

правового впливу, а якщо поєднується, то з яким саме

заходом. Конкретний зміст кримінальної відповідальності,

зумовлений зазначеними обставинами, є підставою виді-

лення окремих її форм.

Відповідно до чинного кримінального законодавства

України та виходячи з викладеної вище сутності кримі-

нальної відповідальності, за цією підставою можна виділити

такі її форми: а) покарання; б) звільнення від покарання;

в) умовне незастосування покарання ("особлива" форма

кримінальної відповідальності)1.

1 Кожна з виділених форм кримінальної відповідальності є предметом

окремого, більш докладного, розгляду (див. глави XV, XVI, XIX, XX).

Тому подальша їх характеристика в цьому параграфі зводиться, по суті, до

розкриття лише особливостей конкретного змісту кожної форми кримі-

нальної відповідальності.

78

До цих форм не віднесено звільнення від кримінальної

відповідальності, юридична природа якого потребує окре-

мого визначення.

Покарання є основною формою кримінальної відпові-

дальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності

в цій формі включає: а) державний осуд особи, що вчини-

ла злочин, — визнання особи винною у вчиненні конкрет-

ного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призна-

чення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення

суду про реальне відбування покарання особою; г) реальне

(повне чи часткове) відбування особою призначеної судом

міри покарання; д) перебування особи в особливому право-

вому становищі — стані судимості. Отже, покарання як

окрема форма кримінальної відповідальності передбачає

найбільш повний "набір" її елементів.

Звільнення від покарання є винятковою формою кри-

мінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної

відповідальності в цій формі втілюється у двох варіантах.

Перший варіант передбачає: а) державний осуд особи,

що вчинила злочин, — визнання особи винною у вчиненні

конкретного злочину судом в обвинувальному вироку;

б), непризначення їй судом конкретної міри покарання вза-

галі. Цей варіант звільнення від покарання передбачений,

зокрема, в ч. 2 ст. 50 КК.

Другий варіант звільнення від покарання передбачає:

а) державний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання

особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в

обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкрет-

ної міри покарання; в) рішення суду про повне і безумовне

звільнення особи від відбування призначеного покарання.

Цей варіант передбачений, зокрема, в ст. 48, ч. 1 ст. 54

КК у випадках, коли суд постановляє обвинувальний ви-

рок щодо зазначених у цих статтях осіб.

Таким чином, звільнення від покарання є найбільш

"м'якою" формою кримінальної відповідальності, оскільки

вона включає, по суті, лише один елемент — державний

осуд особи, що вчинила злочин.

У Кримінальному кодексі України є ряд статей, що

передбачають звільнення особи, яка відбуває покарання,

від подальшого його відбування (зокрема статті 52, 53, у

певних випадках — ст. 54). У цьому разі мова, очевидно,

йде не про окремий варіант звільнення від покарання, а

про особливі випадки зміни у відбуванні покарання.

79

Умовне незастосування покарання є особливою фор-

мою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кри-

мінальної відповідальності в цій формі передбачає: а) дер-

жавний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання особи

винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвину-

вальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри

покарання; в) рішення суду про незастосування призначе-

ного основного покарання за певною умовою (воно може

бути доповнене рішенням про незастосування і призначе-

ного судом додаткового покарання); в) виконання особою

протягом встановленого строку обов'язків, що випливають

із визначеної судом умови незастосування покарання;

г) перебування особи протягом певного строку в особливо-

му правовому становищі — стані судимості. В чинному

Кримінальному кодексі України зазначена форма кримі-

нальної відповідальності передбачена статтями 45, 46, 46-1.

Вона включає "набір" специфічних елементів кримінальної

відповідальності, тому і названа особливою її формою.

Юридична природа звільнення від кримінальної відпо-

відальності. Звільнення від кримінальної відповідальності

як окремий самостійний інститут кримінального права в

юридичній літературі часто розглядається як окрема форма

реалізації кримінальної відповідальності1. Такий висновок є

досить спірним. Звільнення особи від кримінальної відпо-

відальності відбувається без визнання її винною у вчиненні

злочину судом в обвинувальному вироку. Отже, передбаче-

на Конституцією та Кримінальним кодексом України

обов'язкова форма державного осуду особи, яка вчинила

злочин, тут відсутня. Відповідно, відсутній і той елемент

кримінальної відповідальності, без якого вона просто не

існує. У такому разі слід говорити не про окрему форму

кримінальної відповідальності, а про особливу форму

досягнення кримінально-правового компромісу між дер-

жавою — в особі відповідних органів — і особою, яка

вчинила заборонене кримінальним законом суспільно не-

безпечне діяння, але не визнана судом винною у вчиненні

злочину.

1 Див.: Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс

лекций. — М.. 1996. — С. 438—439.

80