- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •§ 5. Методи науки кримінального права
- •§ 6. Зв'язок кримінального права
- •§ 7. Система кримінального права
- •Глава II
- •Глава III
- •§ 1. Поняття та значення кримінального закону
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Імплементація норм міжнародного права
- •§ 4. Витоки та формування
- •§ 5. Структура кримінального закону
- •§ 6. Тлумачення кримінального закону
- •§ 7. Принципи чинності кримінального закону
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Чинність кримінального закону
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •Глава IV
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •§ 2. Злочини та інші правопорушення
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •Глава V
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Форми кримінальної відповідальності
- •§ 3. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI
- •§ 1. Проблеми визначення складу злочину
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Основні системно-структурні характеристики
- •5. Окремі елементи юридичного складу злочину та
- •§ 4. Види юридичних складів злочинів
- •§ 5. Юридичний склад злочину
- •1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
- •§ 3 Цієї глави),
- •3. Обов'язкове окреме посилання на статті (частини,
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину
- •§ 2. Класифікація об'єктів злочинів
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •§ 2. Вік кримінальної відповідальності.
- •§ 3. Осудність та неосудність
- •§ 4. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 5. Відповідальність за злочини,
- •Глава X
- •§ 1. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття вини. Форми вини
- •§ 3. Вина у формі умислу
- •§ 4. Вина у формі необережності
- •§ 5. Подвійна форма вини
- •§ 6. Мотив вчинення злочину
- •§ 7. Мета вчинення злочину
- •§ 8. Помилка та її вплив
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають
- •§ 2. Необхідна оборона
- •1. Умови правомірності необхідної оборони, що харак-
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Обставини, що виключають суспільну
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Готування до злочину
- •§ 3. Замах на злочин
- •§ 4. Закінчений злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття співучасті в злочині
- •§ 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •§ 5. Причетність до злочину
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика
- •§ 2. Проблеми систематизації
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Глава XV
- •3. Покарання може бути передбачене лише за діяння,
- •4. Покарання за своїм змістом полягає у позбавленні
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI
- •§ 1. Система покарань, її ознаки та значення
- •§ 2. Види покарань
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття, підстави та види звільнення
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Спеціальні види звільнення
- •Глава XVIII
- •§ 1. Загальні начала призначення покарання
- •§ 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 3. Призначення покарання за кількома вироками
- •§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
- •Глава XIX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Умовне засудження
- •§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення
- •Глава XX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Звільнення від покарання
- •§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
- •§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
- •§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам
- •§ 6. Звільнення від покарання за діяння,
- •§ 7. Звільнення від покарання за актами амністії
- •§ 8. Погашення та зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Загальна характеристика кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Злочин і покарання за кримінальним правом
- •§ 63, Якщо хтось вчинив протиправне діяння в стані нео-
- •Глава 13 Кодексу має назву "Амністія. Помилування.
- •§ 65.05 Кк штату Нью-Йорк), а також безумовного
- •§ 4. Основні напрямки (школи)
§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
ніж передбачено законом
Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж
передбачено законом. Як уже зазначалось, призначення
такого покарання є винятком з першого загального начала
призначення покарання. Стаття 44 КК пов'язує можли-
вість призначення більш м'якого покарання, ніж перед-
бачено законом, з такими підставами: а) виняткові обста-
вини справи; б) особа винного.
1 Див-: Правовісник. — С. 90.
391
Виняткові обставини справи — це ті обставини, які
суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності вчине-
ного злочину. У даному разі вони можуть стосуватися
лише події злочину, оскільки особа винного виділена в
ст. 44 як окрема підстава призначення більш м'якого пока-
рання, ніж передбачено законом.
Винятковими обставинами справи можуть бути визнані,
зокрема, кілька встановлених по справі пом'якшуючих об-
ставин, передбачених ч. 1 ст. 40 КК. Як виняткові можуть
розглядатися також інші обставини, які суд визнав як такі,
що пом'якшують відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 40.
У окремих випадках винятковою може бути визнана й
одна обставина (наприклад, протиправна поведінка потер-
пілого), яка у поєднанні з іншими — невинятковими —
обставинами суттєво зменшує ступінь суспільної небезпеч-
ності вчиненого злочину.
Врахування особи винного при призначенні більш
м'якого покарання, ніж передбачено законом, пов'язане з
встановленням таких даних, які свідчать про його відносно
невелику суспільну небезпечність на момент призначення
покарання. Ці дані можуть характеризувати винного як
особистість до вчинення злочину, під час, а також після
його вчинення.
Ті обставини, які суд визнає винятковими, а також ті
дані про особу винного, які, на думку суду, свідчать про
його відносно невелику суспільну небезпечність, обов'язко-
во мають бути наведені у вироку1.
Порядок призначення більш м'якого покарання, ніж
передбачено законом. Аналіз ст. 44 КК дозволяє виділити
ряд етапів, які має пройти суд при призначенні більш
м'якого покарання, ніж передбачено законом. Послідов-
ність цих етапів пов'язана з вирішенням таких питань:
1) чи є підстави для призначення більш м'якого покаран-
ня, ніж передбачено законом; 2) чи необхідно призначити
винному таке покарання; 3) у чому саме полягає призна-
чення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом;
4) яке конкретне покарання треба призначити винному.
Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж пе-
редбачено законом, були розглянуті вище. Що стосується
необхідності призначення такого покарання, то питання
про це виникає тоді, коли мінімальні межі санкції статті,
за якою засуджується винний, не дозволяють врахувати
1 Див. абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22
грудня 1995 p. № 22 // Правовісник. — С.81
392
відповідні виняткові обставини та особу винного. При цьо-
му кримінальний закон пов'язує можливість застосування
ст. 44 КК щодо будь-якої категорії злочинів, в тому числі
і щодо тяжких та особливо тяжких. Водночас санкції дея-
ких статей Особливої частини КК роблять застосування
ст. 44 зайвим, оскільки в них передбачені найбільш м'які
види покарань та мінімальні їх межі. Окремого розгляду
потребує питання про види більш м'якого покарання, ніж
передбачено законом.
Види більш м'якого покарання, ніж передбачено зако-
ном. Основними видами такого покарання є:
1. Призначення основного чи додаткового покарання то-
го самого виду, що передбачений у санкції статті, за якою
засуджується винний, але нижче від мінімальної (найниж-
чої) межі, встановленої цією санкцією. Мінімальною ме-
жею для даного виду "більш м'якого покарання, ніж пе-
редбачено законом" є мінімальна межа даного виду покаран-
ня, встановлена відповідною статтею Загальної частини КК.
2. Призначення більш м'якого виду основного покаран-
ня, ніж той (ті), що передбачені в санкції статті, за якою
засуджується винний. При визначенні, який вид покарання
є більш м'яким, необхідно керуватись послідовністю пе-
реліку покарань у ст. 23 КК; у даному разі вона визначена
за принципом від більш суворого виду покарання до менш
суворого. Застосовуючи цей варіант призначення більш
м'якого покарання, ніж передбачено законом, треба мати
на увазі, що він дозволяє призначити будь-який із більш
м'яких видів покарання, ніж той, що передбачений санк-
цією (наприклад, штраф замість позбавлення волі).
3. Непризначення додаткового покарання, передбаче-
ного в санкції статті, за якою засуджується винний, як
обов'язкове.
4. Непризначення штрафу при застосуванні умовного за-
судження та відстрочки виконання вироку (статті 45, 461
КК).
В окремих випадках застосування ст. 44 може полягати
у поєднанні кількох із наведених вище видів більш м'якого
покарання, ніж передбачено законом.
Висновок суду про обрання конкретного виду (кількох
видів) більш м'якого покарання, ніж передбачено законом,
має бути відображений у мотивувальній частіші вироку.
Конкретна міра більш м'якого покарання, ніж передбачено
законом, повинна бути зазначена в резолютивній частині
вироку з обов'язковим посиланням на ст. 44 КК як на
спеціальну правову підставу призначення такого покарання.
393
