§ 4. Призначення більш м'якого покарання,

ніж передбачено законом

Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж

передбачено законом. Як уже зазначалось, призначення

такого покарання є винятком з першого загального начала

призначення покарання. Стаття 44 КК пов'язує можли-

вість призначення більш м'якого покарання, ніж перед-

бачено законом, з такими підставами: а) виняткові обста-

вини справи; б) особа винного.

1 Див-: Правовісник. — С. 90.

391

Виняткові обставини справи — це ті обставини, які

суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності вчине-

ного злочину. У даному разі вони можуть стосуватися

лише події злочину, оскільки особа винного виділена в

ст. 44 як окрема підстава призначення більш м'якого пока-

рання, ніж передбачено законом.

Винятковими обставинами справи можуть бути визнані,

зокрема, кілька встановлених по справі пом'якшуючих об-

ставин, передбачених ч. 1 ст. 40 КК. Як виняткові можуть

розглядатися також інші обставини, які суд визнав як такі,

що пом'якшують відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 40.

У окремих випадках винятковою може бути визнана й

одна обставина (наприклад, протиправна поведінка потер-

пілого), яка у поєднанні з іншими — невинятковими —

обставинами суттєво зменшує ступінь суспільної небезпеч-

ності вчиненого злочину.

Врахування особи винного при призначенні більш

м'якого покарання, ніж передбачено законом, пов'язане з

встановленням таких даних, які свідчать про його відносно

невелику суспільну небезпечність на момент призначення

покарання. Ці дані можуть характеризувати винного як

особистість до вчинення злочину, під час, а також після

його вчинення.

Ті обставини, які суд визнає винятковими, а також ті

дані про особу винного, які, на думку суду, свідчать про

його відносно невелику суспільну небезпечність, обов'язко-

во мають бути наведені у вироку1.

Порядок призначення більш м'якого покарання, ніж

передбачено законом. Аналіз ст. 44 КК дозволяє виділити

ряд етапів, які має пройти суд при призначенні більш

м'якого покарання, ніж передбачено законом. Послідов-

ність цих етапів пов'язана з вирішенням таких питань:

1) чи є підстави для призначення більш м'якого покаран-

ня, ніж передбачено законом; 2) чи необхідно призначити

винному таке покарання; 3) у чому саме полягає призна-

чення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом;

4) яке конкретне покарання треба призначити винному.

Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж пе-

редбачено законом, були розглянуті вище. Що стосується

необхідності призначення такого покарання, то питання

про це виникає тоді, коли мінімальні межі санкції статті,

за якою засуджується винний, не дозволяють врахувати

1 Див. абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22

грудня 1995 p. № 22 // Правовісник. — С.81

392

відповідні виняткові обставини та особу винного. При цьо-

му кримінальний закон пов'язує можливість застосування

ст. 44 КК щодо будь-якої категорії злочинів, в тому числі

і щодо тяжких та особливо тяжких. Водночас санкції дея-

ких статей Особливої частини КК роблять застосування

ст. 44 зайвим, оскільки в них передбачені найбільш м'які

види покарань та мінімальні їх межі. Окремого розгляду

потребує питання про види більш м'якого покарання, ніж

передбачено законом.

Види більш м'якого покарання, ніж передбачено зако-

ном. Основними видами такого покарання є:

1. Призначення основного чи додаткового покарання то-

го самого виду, що передбачений у санкції статті, за якою

засуджується винний, але нижче від мінімальної (найниж-

чої) межі, встановленої цією санкцією. Мінімальною ме-

жею для даного виду "більш м'якого покарання, ніж пе-

редбачено законом" є мінімальна межа даного виду покаран-

ня, встановлена відповідною статтею Загальної частини КК.

2. Призначення більш м'якого виду основного покаран-

ня, ніж той (ті), що передбачені в санкції статті, за якою

засуджується винний. При визначенні, який вид покарання

є більш м'яким, необхідно керуватись послідовністю пе-

реліку покарань у ст. 23 КК; у даному разі вона визначена

за принципом від більш суворого виду покарання до менш

суворого. Застосовуючи цей варіант призначення більш

м'якого покарання, ніж передбачено законом, треба мати

на увазі, що він дозволяє призначити будь-який із більш

м'яких видів покарання, ніж той, що передбачений санк-

цією (наприклад, штраф замість позбавлення волі).

3. Непризначення додаткового покарання, передбаче-

ного в санкції статті, за якою засуджується винний, як

обов'язкове.

4. Непризначення штрафу при застосуванні умовного за-

судження та відстрочки виконання вироку (статті 45, 461

КК).

В окремих випадках застосування ст. 44 може полягати

у поєднанні кількох із наведених вище видів більш м'якого

покарання, ніж передбачено законом.

Висновок суду про обрання конкретного виду (кількох

видів) більш м'якого покарання, ніж передбачено законом,

має бути відображений у мотивувальній частіші вироку.

Конкретна міра більш м'якого покарання, ніж передбачено

законом, повинна бути зазначена в резолютивній частині

вироку з обов'язковим посиланням на ст. 44 КК як на

спеціальну правову підставу призначення такого покарання.

393