- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •§ 5. Методи науки кримінального права
- •§ 6. Зв'язок кримінального права
- •§ 7. Система кримінального права
- •Глава II
- •Глава III
- •§ 1. Поняття та значення кримінального закону
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Імплементація норм міжнародного права
- •§ 4. Витоки та формування
- •§ 5. Структура кримінального закону
- •§ 6. Тлумачення кримінального закону
- •§ 7. Принципи чинності кримінального закону
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Чинність кримінального закону
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •Глава IV
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •§ 2. Злочини та інші правопорушення
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •Глава V
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Форми кримінальної відповідальності
- •§ 3. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI
- •§ 1. Проблеми визначення складу злочину
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Основні системно-структурні характеристики
- •5. Окремі елементи юридичного складу злочину та
- •§ 4. Види юридичних складів злочинів
- •§ 5. Юридичний склад злочину
- •1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
- •§ 3 Цієї глави),
- •3. Обов'язкове окреме посилання на статті (частини,
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину
- •§ 2. Класифікація об'єктів злочинів
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •§ 2. Вік кримінальної відповідальності.
- •§ 3. Осудність та неосудність
- •§ 4. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 5. Відповідальність за злочини,
- •Глава X
- •§ 1. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття вини. Форми вини
- •§ 3. Вина у формі умислу
- •§ 4. Вина у формі необережності
- •§ 5. Подвійна форма вини
- •§ 6. Мотив вчинення злочину
- •§ 7. Мета вчинення злочину
- •§ 8. Помилка та її вплив
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають
- •§ 2. Необхідна оборона
- •1. Умови правомірності необхідної оборони, що харак-
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Обставини, що виключають суспільну
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Готування до злочину
- •§ 3. Замах на злочин
- •§ 4. Закінчений злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття співучасті в злочині
- •§ 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •§ 5. Причетність до злочину
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика
- •§ 2. Проблеми систематизації
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Глава XV
- •3. Покарання може бути передбачене лише за діяння,
- •4. Покарання за своїм змістом полягає у позбавленні
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI
- •§ 1. Система покарань, її ознаки та значення
- •§ 2. Види покарань
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття, підстави та види звільнення
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Спеціальні види звільнення
- •Глава XVIII
- •§ 1. Загальні начала призначення покарання
- •§ 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 3. Призначення покарання за кількома вироками
- •§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
- •Глава XIX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Умовне засудження
- •§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення
- •Глава XX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Звільнення від покарання
- •§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
- •§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
- •§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам
- •§ 6. Звільнення від покарання за діяння,
- •§ 7. Звільнення від покарання за актами амністії
- •§ 8. Погашення та зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Загальна характеристика кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Злочин і покарання за кримінальним правом
- •§ 63, Якщо хтось вчинив протиправне діяння в стані нео-
- •Глава 13 Кодексу має назву "Амністія. Помилування.
- •§ 65.05 Кк штату Нью-Йорк), а також безумовного
- •§ 4. Основні напрямки (школи)
§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
за актом амністії
Одним із видів звільнення від кримінальної відповідаль-
ності є звільнення від такої відповідальності за актом ам-
ністії, який не має персоніфікованого характеру.
Як уже зазначалося, видання акта (закону) про
амністію належить до компетенції Верховної Ради України
(ч. З ст. 92 Конституції України). 1 жовтня 19% p. Вер-
ховна Рада України прийняла Закон України "Про засто-
сування амністії в Україні", в який 19 грудня 1996 p. були
внесені деякі доповнення1. Амністія оголошується законом,
який приймається відповідно до положень Конституції
України, Кримінального кодексу України та вищезгаданого
Закону і становить собою звільнення від кримінальної
відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних
у вчиненні злочинів (ст. 1 Закону).
Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчи-
нені до дня набрання ним чинності включно, і не поши-
рюється на злочини, що тривають або продовжуються,
якщо вони закінчені, припинені або перервані після прий-
няття закону про амністію.
1 Голос України. — 1996. — 19 листопада; 1997. — 10 січня.
361
У виняткових випадках, з метою припинення суспільно
небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути
поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголо-
шення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї
дати вимог, передбачених у законі про амністію (умовна
амністія) (ст. 4 Закону).
Не допускається застосування амністії: а) до особливо
небезпечних рецидивістів, визнаних такими вироком суду,
що набрав законної сили; б) до осіб, яким смертну кару в
порядку помилування замінено на позбавлення волі; в) до
осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких
злочинів; г) до осіб, засуджених за особливо небезпечні
злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при
обтяжуючих обставинах; д) до осіб, яких засуджено за
вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г"
цієї статті, і які відбули менше половини призначеного
вироком суду основного покарання. Законом про амністію
можуть бути визначені також інші категорії осіб, на яких
амністія не поширюється (ст. З Закону).
21 листопада 1996 p. Верховна Рада України прийняла
Закон України "Про амністію осіб, які брали участь у
масових акціях протесту проти несвоєчасних виплат за-
робітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних ви-
плат". Стаття 2 Закону говорить: "Закрити слідчі справи і
справи, не розглянуті судами (тобто йдеться про звіль-
нення від кримінальної відповідальності — авт.), про зло-
чини, вчинені до набрання чинності цим Законом особами,
зазначеними у статті 1 цього Закону", а саме тими, які
вчинили злочини, передбачені статтями 1873, 1875, части-
нами 1 і 2 ст. 2173 КК за умови, що вчинені ними дії були
пов'язані з протестом проти несвоєчасних виплат заробіт-
ної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.
Цей Закон містить норму (ст. 4) про те, що він не засто-
совується до особливо небезпечних рецидивістів, визнаних
такими вироком суду, що набрав законної сили, та до осіб,
які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких
злочинів.
Виконання цього Закону в частині звільнення від кримі-
нальної відповідальності покладено: щодо осіб, кримінальні
справи на яких перебувають в провадженні органів попе-
реднього слідства, — на ці органи; щодо осіб, справи на
яких перебувають у провадженні судів і до набрання чин-
ності цим Законом не розглянуті, — на суди. Цей Закон
362
підлягає виконанню протягом двох місяців після набрання
ним чинності (ст. 6).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. б КПК, кримінальну справу
не може бути порушено, а порушена справа підлягає за-
криттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосу-
вання покарання за вчинене діяння. На підставі акта (за-
кону) про амністію певної категорії осіб, який має норма-
тивний характер, приймається відповідне рішення щодо
конкретної особи (скажімо, постанова слідчого про закрит-
тя кримінальної справи). Однак закриття справи внаслідок
акта амністії не допускається, якщо обвинувачений проти
цього заперечує. У цьому разі провадження у справі про-
довжується в звичайному порядку (ч. 4 ст. б КПК). У
такому випадку суд при доведеності вини виносить обвину-
вальний вирок зі звільненням засудженого від покарання.
У випадку, коли суспільно небезпечне діяння, що
підпадає під дію акта про амністію, вчинено неосудною
особою, призначення щодо неї примусових заходів медич-
ного характеру не відбувається; суд виносить ухвалу про
закриття кримінальної справи, повідомляючи про це орга-
ни охорони здоров'я.
