Глава XIV

МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ

§ 1. Поняття та юридична характеристика

множинності злочинів

Загальне поняття множинності злочинів. Суспільно не-

безпечна поведінка особи може проявитись у вчиненні не

лише одного, а й кількох злочинів. Так, під час відбування

покарання за розбій особа вчиняє у виправно-трудовій ко-

лонії новий злочин — грабіж. У іншому випадку до свого

затримання особа вчиняє п'ять квартирних крадіжок. Ще

один приклад: маючи намір вчинити умисне вбивство, осо-

ба виготовляє для цього вогнепальну зброю—обріз мислив-

ської рушниці. Ці та подібні випадки охоплюються понят-

тям, яке в теорії кримінального права традиційно нази-

вається множинністю злочинів.

У загальній формі множинність злочинів може бути

визначена як вчинення особою двох або більше злочинів,

кожний із яких певною мірою впливає на "сукупну" кри-

мінальну відповідальність цієї особи. Проте таке визна-

чення, будучи загальним орієнтиром, не розкриває глибин-

ного змісту поняття множинності злочинів. Для цього по-

трібна більш докладна юридична характеристика обов'язко-

вих ознак цього поняття.

Юридична характеристика множинності злочинів.

Обов'язковими ознаками поняття множинності злочинів є

такі її особливості:

1. Поняття множинності злочинів охоплює суспільно не-

безпечну поведінку однієї і тієї самої особи. Це може бути

одне діяння, ряд послідовних і взаємопов'язаних діянь чи

кілька окремих діянь, що вчиняються в різний час і нічим,

крім суб'єкта, не пов'язані між собою.

2. Суспільно небезпечна поведінка особи у поєднанні з

іншими фактичними обставинами відповідає юридичним

складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим

утворює разом із цими обставинами принаймні два окре-

мих фактичних склади злочинів. Це можуть бути фак-

тичні склади різнорідних, однорідних чи тотожних зло-

чинів, але саме злочинів, а не інших правопорушень.

Тому відсутня множинність злочинів у випадку вчинен-

ня особою спочатку дрібного хуліганства — адміністра-

тивного правопорушення, а потім опору працівнику міліції

у зв'язку з наступним її затриманням. Така ситуація

281

містить склад лише одного злочину, передбаченого ч. 1

ст. 1881 КК. Не утворює множинності злочинів також вчи-

нення кількох окремих правопорушень, які набувають ха-

рактеру злочину лише при їх певному поєднанні. Такі ви-

падки передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 160 та ч. 1 ст. 161 КК.

3. Суспільно небезпечна поведінка особи, що в поєд-

нанні з іншими обставинами утворює фактичні склади

двох або більше злочинів, з кримінально-правової точки

зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) зло-

чин. Необхідність відмежування множинності злочинів від

одиничного злочину виникає, зокрема, при вчиненні:

а) складного злочину, наприклад, розбою; б) складеного

злочину, наприклад, бандитизму; в) злочину, юридичний

склад якого передбачає кілька альтернативних діянь, на-

приклад, носіння, виготовлення або збут кинджалів, фін-

ських ножів або іншої холодної зброї без відповідного до-

зволу; г) злочину, юридичний склад якого включає, крім

основних, і так звані "похідні" наслідки, наприклад, умис-

не тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася

смерть потерпілого; д) продовжуваного злочину, наприк-

лад, викрадення телевізора шляхом винесення працівником

радіозаводу протягом кількох днів окремих його частин і

деталей; є) триваючого злочину, наприклад, незаконного

зберігання вогнепальної зброї. На перший погляд, у всіх

цих випадках особа вчиняє кілька злочинів. Але в силу

своєї внутрішньої єдності і (чи) позиції законодавця,

відповідні фактичні склади втрачають своє самостійне зна-

чення, оскільки вони передбачені юридичним складом пев-

ного одиничного злочину як окремі елементи, ознаки чи

епізоди.

4. Фактичний склад кожного злочину, що вчинила осо-

ба, відіграє (чи відіграв — при рецидиві злочинів) роль

самостійної основної фактичної підстави кримінальної

відповідальності. Це означає, що за кожний вчинений осо-

бою злочин вона, в принципі, має нести кримінальну

відповідальність незалежно від вчинення іншого злочину

(при рецидиві злочинів принаймні за один із них особа

вже понесла — повністю або частково — таку

відповідальність).

5. Щодо кожного з вчинених особою злочинів збері-

гаються певні кримінально-правові наслідки, які певною

мірою впливають на зміст або обсяг "сукупної" кри-

мінальної відповідальності. Такий вплив може виявитись

як при кваліфікації злочинів, так і при призначенні за них

282

покарання1. Якщо ж вчинені особою діяння не тягнуть

зазначених кримінально-правових наслідків або ці наслідки,

у відповідності до закону, за певних обставин "зникають", то

такі діяння множинності злочинів не утворюють.

Зокрема, множинності злочинів не утворюють: а) діян-

ня, щодо яких спливли строки давності притягнення до

кримінальної відповідальності чи строки виконання обвину-

вального вироку (статті 48, 49); б) діяння, за які особа

була безумовно звільнена від кримінальної відповідальності

(наприклад, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 50, пункта-

ми 1—3 ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 170); в) злочини, за вчинення

яких особа визнається такою, що не має судимості (ст. 55).

Із урахуванням наведених ознак поняття множинності

злочинів може бути визначено більш конкретно. Множин-

ність злочинів —0 це різновид суспільно небезпечної по-

ведінки однієї і тієї самої особи, що у поєднанні з іншими

фактичними обставинами утворює два або більше окре-

мих фактичних складів злочинів, кожний із яких, віді-

граючи роль самостійної фактичної підстави кримінальної

відповідальності, тою чи іншою мірою впливає на її обсяг

чи зміст.