§ 2. Готування до злочину

Готування до злочину — це стадні вчинення злочину,

яка у відповідності до ч. 1 ст. 17 КК визначається як

підшукання або пристосування знарядь і засобів або інше

умисне створення умов для вчинення злочину.

Кожна з названих дій утворює самостійний вид готуван-

ня до злочину:

а) підшукання засобів чи знарядь для вчинення злочину;

б) пристосування засобів чи знарядь для вчинення

злочину;

в) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Стадія готування до злочину, по суті, є діяльністю особи

по створенню сприятливих умов для подальшого вчинення

злочину. За обсягом сприяння ці умови мають бути

суттєвими, оскільки несуттєве сприяння майбутньому зло-

чину за ступенем своєї суспільної небезпеки не досягає

того рівня, який передбачений ст. 7 для будь-якого злочи-

ну. Особливість цієї стадії злочину полягає у тому, що дії,

які її утворюють, знаходяться поза межами об'єктивної

сторони складу закінченого злочину, котрий особа має

намір вчинити. Фактично вчинені особою діяння можуть

розцінюватись як стадія готування до злочину лише в тому

випадку, коли вони були спрямовані на вчинення конкрет-

ного злочину, передбаченого відповідною статтею Особли-

вої частини КК (не може бути готування до злочину

"взагалі", а є лише готування до конкретного злочину).

Враховуючи те, що наявність стадій вчинення злочину

характерна лише для злочинів, що вчиняються з прямим

умислом, ознакою суб'єктивної сторони готування до зло-

чину є вина у формі умислу, вид умислу — прямий.

Особливість стадії готування до злочину може виявляти-

ся і тоді, коли готування до конкретного злочину містить,

245

по суті, склад закінченого іншого злочину. Наприклад,

незаконне придбання вогнестрільної (вогнепальної) зброї

для того, щоб використати її в майбутньому для вчинення

нападу з метою заволодіння індивідуальним майном. У

цьому випадку незаконне придбання вогнестрільної (вогне-

пальної) зброї містить склад закінченого злочину (ч. 1

ст. 222) і одночасно є стадією готування до розбою (ч. 1

ст. 17 і ч. 1 ст. 142). У цьому випадку має місце су-

купність злочинів.

Готуванням до злочину визнаються лише такі дії особи,

які зупинені або припинені нею з причин, що не можуть

визнаватися добровільною відмовою від доведення злочину

до кінця, оскільки добровільна відмова є фактично припи-

ненням готування до злочину при усвідомленні винною

особою можливості закінчення злочину.

Перші два види готування до злочину стосуються засобів

та знарядь для вчинення злочину. Наприклад, викрадення

автомобіля з метою використання його як знаряддя вчи-

нення вбивства; придбання газових балончиків з метою їх

використання при вчиненні грабежу тощо.

Під засобами вчинення злочину розуміються будь-які

предмети, які полегшують його вчинення. Такими предме-

тами можуть бути, наприклад, підроблені документи при

вчиненні розкрадання; транспортні засоби, що використо-

вуються для перевезення викраденого або самих винних

осіб з місця вчинення злочину; наркотичні засоби та силь-

нодіючі речовини, якщо вони використані з метою полег-

шити вчинення злочину, а не на умисне спричинення

шкоди здоров'ю або позбавлення життя потерпілого.

Потрібно відрізняти засоби вчинення злочину від зна-

рядь вчинення злочину. Під знаряддями в теорії кримі-

нального права розуміють будь-які предмети, які безпосе-

редньо використовуються для вчинення злочину. Ті ж самі

транспортні засоби можуть бути знаряддями вчинення зло-

чину, якщо вони використані, наприклад, для вчинення

умисного вбивства або як таран з метою проникнення в

приміщення для вчинення розкрадання. До знарядь вчи-

нення злочину належать також холодна та вогнестрільна

(вогнепальна) зброя (наприклад, виготовлення обрізу з

мисливської рушниці для вчинення розбійного нападу; ви-

користання "фінського" ножа для нанесення тілесних

ушкоджень тощо). Тобто знаряддями вчинення злочину

визнаються предмети, які за своїми об'єктивними характе-

ристиками можуть бути використані для вчинення злочи-

246

ну, незалежно від того, чи мають вони такі характеристи-

ки самі по собі, чи були спеціально пристосовані до цього

самою винною особою.

Підшукання — це, фактично, придбання засобів і зна-

рядь вчинення злочину будь-яким способом: законним (ку-

пують, позичають тощо) або незаконним (викрадають, ви-

готовляють предмети, вилучені з цивільного обігу).

Під пристосуванням слід розуміти будь-який вплив вин-

ної особи на речі матеріального світу з метою подальшого

використання їх як знарядь чи засобів вчинення злочину.

Це, зокрема, переробка певних предметів для надання їм

портативності, надання нових певних якостей або посилен-

ня певних властивостей, наприклад, виготовлення обрізу з

мисливської рушниці, переробка газового пістолета для

стрільби бойовими патронами тощо.

Готування третього виду полягає у вчиненні всіх інших

дій, які створюють умови для вчинення злочину. Найбільш

суттєвими з них є створення організованої групи чи підбір

співучасника (співучасників), усунення наявних перешкод

для вчинення злочину чи запобіжні заходи щодо можливих

перешкод при його вчиненні, розробка плану вчинення

злочину тощо.

Чинне кримінальне законодавство України передбачає

кримінальну відповідальність за готування до вчинення

будь-якого умисного злочину, але практичне вирішення

цього питання, як правило, пов'язується зі ступенем

суспільної небезпечності злочину. Так, готування до зло-

чину, що не становить великої суспільної небезпеки, а

інколи — до так званого менш тяжкого злочину, розгля-

дається як малозначне діяння, що не є суспільно небезпеч-

ним, і відповідно до ч. 2 ст. 7 не визнається злочином.

Особливості об'єктивної сторони готування до злочину

полягають у тому, що такі дії не створюють безпосередньої

небезпеки для об'єкта, що охороняється правом. Ця небез-

пека є віддаленою, спрямованою у майбутнє.

Із суб'єктивної сторони ці дії також спрямовані у май-

бутнє: особа діє з прямим умислом і цілеспрямовано.

Типовою формою готування до злочину є активна по-

ведінка особи, однак, можлива і бездіяльність. Наприклад,

працівник магазину, складу тощо не вмикає охоронну сиг-

налізацію, щоб створити умови для вчинення крадіжки

його спільниками.

Кваліфікація готування до злочину здійснюється за стат-

тею Особливої частини КК, яка передбачає відпо-

247

відальність за той злочин, до якого винна особа готувала-

ся, та за ч. 1 ст. 17.

За функціональною роллю готування до злочину буває

двох видів. До першого виду належить готування, без

якого взагалі неможливо вчинити злочин. Наприклад, не

маючи викрадених чи підроблених ключів або знарядь зла-

му, неможливо вчинити крадіжку грошей із сейфа; немож-

ливо позбавити людину життя шляхом отруєння, не маючи

отрути, тощо. До другого виду належать усі інші готуван-

ня, які створюють сприятливі суттєві умови для вчинення

злочину.

Готування до злочину можливе майже в усіх умисних

злочинах, що вчиняються з прямим умислом. В окремих

випадках дії, що з точки зору їх загального кримінально-

правового змісту (за ч. 1 ст. 17) е готуванням до злочину,

законодавець може визнати закінченим злочином. Типовий

приклад — бандитизм у формі організації озброєної банди

з метою нападу на підприємства, установи, організації чи

на окремих осіб (ст. 69). У таких випадках, незважаючи

на те, що особа {зокрема, член банди) вважає свої дії

лише готуванням до злочину (конкретного нападу), вона

буде нести відповідальність за закінчений злочин.