§ 6. Зв'язок кримінального права

з іншими галузями права

Вище вже зазначалося, що кримінальне (матеріальне),

кримінально-процесуальне та кримінально-виконавче пра-

во — галузі права, які перебувають у взаємодії. Кри-

мінально-процесуальне право — це форма, правова проце-

дура застосування норм кримінального права. Отже, кри-

мінально-процесуальні правовідносини — це правова фор-

ма встановлення у злочинному діянні особи складу злочи-

ну і призначення відповідного покарання. Кримінально-ви-

конавче право — це така галузь права, яка на основі норм

кримінального права про підстави та умови виконання по-

карання визначає і регулює порядок реалізації криміналь-

ного закону.

Кримінальне право нерозривно пов'язане з іншими галу-

зями права (конституційним, цивільним, адміністративним,

міжнародним) та використовує положення інших наук.

Найбільшою мірою кримінальне право пов'язане з кон-

ституційним правом. Норми останнього закріплені, перш за

все, в Конституції України. Конституційне право є базовим

правом, юридичною основою всіх інших галузей права.

У ст. 8 Конституції України говориться, що Конституція

України має найвищу юридичну силу. Закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Консти-

туції України та повинні відповідати їй. Низка положень,

закріплених у Конституції, безпосередньо стосується кри-

мінального права. Конституційним є положення про те, що

.особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не

може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину

не буде доведено в законному порядку і встановлено обви-

нувальним вироком суду. (ст. 62 Конституції України).

Конституційним є також положення, згідно з яким ніхто

не може бути двічі притягнутий до юридичної відпові-

дальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Конституція закріплює також положення про те, що зако-

ни та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії

в часі, окрім випадків, коли вони пом'якшують або скасо-

вують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за

діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як

правопорушення (ст. 58 Конституції). Як уже зазначалося,

функцією кримінального права є також охорона всіх кон-

ституційних правовідносин у випадку суспільно небезпеч-

ного посягання на них.

15

Кримінальне право певною мірою пов'язане з цивільним

і адміністративним правом, особливо щодо відповідальності

за різноманітні правопорушення. Ці три галузі права вико-

нують охоронну функцію. Цивільно-правові відносини охо-

роняються, як правило, засобами цивільного права, адмі-

ністративні — засобами адміністративного права. Водночас

небезпечні правопорушення, які завдають великої шкоди

цивільним чи адміністративним правовідносинам, карають-

ся кримінальним правом. Кримінальне право відрізняється

від цих двох галузей права колом правовідносин, які воно

охороняє, та специфічним методом їх охорони.

Кримінальне право нерозривно пов'язане з міжнародним

правом. Основу такого зв’язку складають загальні норми

чи положення міжнародного кримінального права, що міс-

тяться чи прямо випливають із міжнародних договорів,

конвенцій, інших міжнародних угод. Це норми, що пов'я-

зані з регулюванням дії закону в просторі, його поширен-

ням на іноземних громадян, які вчинили злочин. Це поло-

ження щодо відповідальності осіб, які користуються дипло-

матичною недоторканністю. Це також норми права щодо

видачі злочинців, угону повітряного судна, рятування лю-

дей на морі тощо. У відповідності до міжнародних угод

щодо боротьби з окремими і найбільш небезпечними зло-

чинами Кримінальний кодекс України передбачає відпо-

відальність за цілу низку таких злочинів (статті 59, 63, 79,

200, 202, 203, 204). Крім цього, відповідно до взятих

Україною зобов'язань перед міжнародним співтовариством,

норми національного кримінального права України повинні

відповідати загальноприйнятим нормам міжнародного кри-

мінального права.

Кримінальне право нерозривно взаємопов'язане з кримі-

нологією та криміналістикою. Кримінологія виникла в ме-

жах науки кримінального права. Такі правові поняття, як

злочин, вина, мотив, вік, з якого настає кримінальна від-

повідальність за вчинення злочину, стадії вчинення злочи-

ну, групова злочинність та інші, що були розроблені те-

орією кримінального права, широко застосовуються кримі-

нологією. Кримінологія вивчає злочинність як соціальне

явище, з’ясовує причини, умови і динаміку злочинності в

цілому та окремих груп злочинів.

Кримінально-правові норми, терміни і поняття викорис-

товуються також криміналістикою. Криміналістика — це

наука про спеціальні прийоми, методи і методики збиран-

ня, виявлення, фіксації і дослідження доказів, що застосо-

16

вуються під час розкриття злочину, розшуку та розпіз-

нання злочинців.

У науці кримінального права та законодавчій діяльності

використовуються також положення таких наук: психо-

логії, психіатрії, судової медицини (про свободу волі, осуд-

ність, психічні аномалії, фізіологічний стан людини, психо-

логію неповнолітніх, критерії розмежування різних видів

тілесних ушкоджень тощо).