Глава VII

ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ

§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину

Об’єкт злочину — це те, проти чого він спрямований і

чому може заподіяти або спричиняє шкоду.

Це своєрідна "мішень", яку "вражає" злочинне діяння.

Наприклад» об’єктом вбивства є життя людини, об’єктом

хуліганства — громадський порядок.

У теорії кримінального права України протягом останніх

десятиріч переважала точка зору, що об'єктом злочину є

суспільні відносини. Але ця концепція не цілком відповідає

сучасним поглядам щодо оцінки соціальних цінностей.

Основним її недоліком є певне перебільшення значення

категорії "публічного" стосовно до категорії "приватного" у

сфері соціального життя. Людина з Її потребами» інте-

ресами, правами відійшла на другий план.

Відповідно до такого підходу визначена й ієрархія

об'єктів злочинів у Кримінальному кодексі України I960 р.

Так, перша глава Особливої частини цього Кодексу пе-

редбачає відповідальність за злочини проти держави, дру-

га — за злочини проти державної або колективної влас-

ності, і лише третя глава — за злочини проти особи.

Недооцінка значення людини в соціальному житті, її

особистості зумовлювала і те, що навіть саме поняття

"людина" підмінялося знеособленим поняттям "особа як

сукупність суспільних відносин"1.

Конституцією України 1996 р. закладено кардинально

нові ціннісні орієнтації. Статтею 3 Конституції визнано

найвищою соціальною цінністю людину, а її права, свободи

та їх гарантії, відповідно до вимог цієї ж статті, мають

визначати зміст і спрямування діяльності держави.

Такий принцип має бути закладений і в галузевому

законодавстві, в тому числі кримінальному.

Крім того, визначення об'єкта як сукупності суспільних

відносин надто загальне і розпливчасте. Такі відносини

можуть виступати як об'єкт злочинності в цілому. Об'єкт

як елемент складу злочину вужчий і конкретніший.

Злочинне діяння найчастіше посягає не на всі, а лише

на окремі елементи суспільних відносин. Щодо структури

1 Курс советского уголовного права (часть Общая). — Л., 1968. —

Т. 1. — С. 282.

125

суспільних відносин єдиної думки вчені не дійшли. Так,

одна група науковців вважає, що структурну основу

суспільних відносин складають три елементи: суб'єкти, їх

взаємодія і предмет. На думку інших дослідників цієї про-

блеми, суспільні відносини включають чотири ланки:

1) суб'єкти; 2) їх дії або стан по відношенню один до

одного; 3) інтереси суб'єктів; 4) матеріальне втілення по-

треб та інтересів суб'єктів у вигляді предметів. Такий

підхід до вирішення цього питання більш вдалий, оскільки

повніше і специфічніше визначає структуру суспільних від-

носин. Конкретний зміст і значення елементів суспільних

відносин може бути різноманітним. Далеко не всі з них

можна визнати об'єктом злочинного посягання. Як компо-

ненти об'єкта злочину можуть виступати або суб'єкти та

їх інтереси, або їх дії, або певне поєднання інших струк-

турних частин суспільних відносин, якщо вони являють

собою важливу цінність. Наприклад, об'єктом злочину, пе-

редбаченого ч. 1 ст. 222 КК, є встановлений у державі

порядок поводження зі зброєю, бойовими припасами та

вибуховими речовинами, що становить частину суспільних

відносин, які забезпечують громадську безпеку. Визначен-

ня об'єкта цього злочину відображає певний стан суспіль-

них відносин, але не містить інформації про суб'єкти від-

носин, їх інтереси тощо.

З іншого боку, суспільні відносини не є універсальною

характеристикою об'єкта злочину. Цим поняттям не мо-

жуть охоплюватись особисті блага людини (життя, здо-

ров'я, фізична недоторканність).

Право фізичного існування людини — це право природ-

не. Воно є неподільним і не може відчужуватися. Це право

не встановлено, а лише санкціоновано державою.

Отже, об'єктом злочину, який найповніше, порівняно з

іншими елементами складу злочину, відображає характер

суспільної небезпечності вчиненого діяння, мають визнава-

тись не якісь абстрактні суспільні відносини, а конкретні

людські, суспільні або державні цінності.

Цінності — це те, що має суттєве значення для людини

і суспільства в цілому. Тому вони охороняються нормами

різних галузей права, а найважливіші з них бере під

захист кримінальне законодавство. Будь-яке злочинне

діяння, спрямоване проти цих найважливіших цінностей,

створює загрозу заподіяти або спричинює їм шкоду. Тому

зазначені цінності виступають як об'єкт злочину.

Структурними частинами цінностей, що охороняються

кримінальним законом, є три їх різновиди: суб'єкти

126

суспільних відносин, блага, що належать цим суб'єктам,

предмети, залучені в сферу цих відносин. Тому структуру

об'єкта визначає як його фактичний склад, так і функ-

ціональне значення компонентів цього елементу складу

злочину. Як відомо, склад злочину — це інформаційна

модель злочину певного виду. Тому основне призначення

кожного елементу складу злочину та ознак, що їх характе-

ризують, — нести максимальне смислове навантаження,

відображати специфіку того чи іншого злочину. При цьому

кожний елемент складу злочину робить свій особливий

внесок у своєрідний "юридичний портрет" злочинного

діяння конкретного виду.

Відповідно до такого цільового призначення зазначені

вище різновиди цінностей, що охороняються кримінальним

законом, виконують такі функції:

1. Інформація про суб'єкти суспільних відносин дає

можливість визначити, проти кого було спрямоване зло-

чинне діяння.

2. Конкретний вид і зміст благ, що належать суб'єктам,

дозволяє відповісти на питання, чому саме може бути

заподіяна шкода.

3. Вказівка щодо предметів злочину інформує про те, на

які матеріальні об'єкти діє суб'єкт злочину, посягаючи на

блага окремої людини, суспільства або держави.

Суб’єктами суспільних відносин, проти яких спрямо-

вується злочинне діяння, можуть бути окрема людина, дві

або більше осіб, громадські об'єднання, населення тери-

торіальних одиниць, державні органи, суспільство в

цілому. Це можуть бути як фізичні особи, так і юри-

дичні — підприємства, установи або організації. Учасни-

ком суспільних відносин як одним із компонентів об'єкта

посягання можуть бути і представники іноземних держав,

наприклад, при вчиненні злочинів, предметом яких є май-

но підприємств з іноземними інвестиціями. Коло суб'єктів

суспільних відносин широке. Цим зазначене поняття від-

різняється від поняття суб'єктів кримінально-правових

відносин. До таких належать, зокрема, органи влади, що

здійснюють боротьбу зі злочинністю, а також особи, які

вчиняють або вчинили злочин.

Якщо інформація про суб'єкти суспільних відносин

орієнтує на спрямування злочинного діяння, відомості що-

до конкретних благ, на які посягає злочинець, є основою

змістовної характеристики об'єкта. Суспільна небезпечність

злочину полягає, насамперед, у тому, що він може за-

127

подіяти або спричиняє шкоду важливими благам, які нале-

жать суб'єктам суспільних відносин. Блага — це те, що

задовольняє потреби людей, відповідає їх інтересам, цілям

і намірам. Цю групу цінностей можна класифікувати та-

ким чином:

1. Блага як природна, невід'ємна цінність людини. До

цих благ належать такі найважливіші цінності, як життя

та здоров'я, У ст. 27 Конституції України закріплено поло-

ження, що ніхто не може бути свавільно позбавлений

життя. Характерно, що кримінально-правовий захист жит-

тя та здоров'я здійснюється лише державою. Крім того, ці

блага захищаються методами, властивими тільки кримі-

нальному праву — шляхом покарання особи, яка вчинила

злочин.

2. Блага, якими людина наділена як член суспільства.

Звичайно, кожна людина індивідуальна, без її фізичного

існування неможливо було б і саме суспільство. Але будь-

який індивід живе не сам по собі, він вступає у відносини

з іншими людьми, колективом, державою, суспільством.

При цьому він стає носієм певних прав і свобод соціаль-

ного характеру, яким злочинні діяння можуть спричиняти

шкоду. Зокрема, це можуть бути права людини на влас-

ність, житло, виборчі, трудові права тощо. Можливі також

злочинні посягання на свободи людини — світогляду та

віросповідання, вибору місця перебування, роду діяльності

тощо. Наприклад, одним із компонентів об'єкта злочину,

передбаченого ст. 155s KK (Протидія законній підприєм-

ницькій діяльності), є свобода людини у виборі такого роду

діяльності, як підприємництво. Злочинні діяння можуть

вчинятись і на шкоду інтересам людини, пов'язаним із

необхідністю задоволення певних потреб. Ідеться про за-

конні інтереси. Це означає, що задоволення інтересу не

повинно порушувати закон, тобто не здійснювати шляхом

забороненої поведінки. Якщо ж заборони певної поведінки

законодавством не передбачено, вона правомірна.

3. Суспільні блага, тобто цінності, якими наділені

суспільні або державні органи, держава в цілому. Конкрет-

но це можуть бути права та інтереси суспільства, держави

або їх структур. Різноманітні реальні права цих суб'єктів

суспільних відносин встановлюються певними уповноважу-

ючими нормами. При вчиненні злочинів, що порушують ті

чи інші права, ці права не змінюються, але суб'єкт позбав-

ляється можливості ними користатися. Наприклад, при

розкраданні державного майна держава залишається влас-

128

ником цього майна, але її органи позбавляються можли-

вості володіти, користуватися та розпоряджатися закріп-

леним за ними майном.

Одним із компонентів об'єкта злочину може бути і

відповідний щодо інтересів людини, суспільства і держави

стан суспільних відносин — безпека держави, громадський

порядок, порядок управління тощо.

Злочинні діяння можуть посягати також і на такі сус-

пільні блага, як відповідні щодо інтересів людини, суспіль-

ства і держави взаємодії суб'єктів суспільних відносин.

Наприклад, об'єктом злочину, передбаченого ст. 165 KK, є

нормальна діяльність посадових осіб підприємств, органі-

зацій, установ будь-якої форми власності.

Важливим компонентом, що має значення для з'ясуван-

ня механізму можливого заподіяння шкоди особистим,

суспільним та державним благам» є предмети. Предмети —

речі, коштовності тощо — це матеріалізовані об'єкти, ін-

формація про які доповнює, об'єкт злочинного посягання.

Оскільки злочинець діє на предмет, він тим самим ставить

під загрозу заподіяння шкоди права та інтереси суб'єктів

суспільних відносин.

Викладене можна проілюструвати схемою 4 (див. с. 128).

Таким чином, об'єкт як елемент складу злочину — це

цінності, що охороняються кримінальним законом, проти

яких спрямовано злочинне діяння і яким воно може за-

подіяти або спричиняє шкоду. Структурну основу об'єкта

злочину утворюють суб'єкти суспільних відносин, блага,

що їм належать, а також предмети, діючи на які винна

особа посягає на ці блага.

Правильне встановлення об'єкта злочинного посягання

має важливе теоретичне та практичне значення.

Це сприяє з'ясуванню соціально-політичної суті злочи-

ну, зокрема, характеру і ступеня його суспільної небезпеч-

ності. Залежно від об'єкта злочинних посягань побудована,

головним чином, Особлива частина KK.

Дослідження цінностей, на які посягають суспільно

небезпечні діяння, є також одним із шляхів подальшого

вдосконалення кримінального законодавства. Так, до-

слідження ієрархії соціальних цінностей дозволяє вирішити

проблему створення чіткої системи та "архітектоніки" кри-

мінального законодавства. Виявлення не захищених кримі-

нальним законом соціальних цінностей дає підстави для

прийняття відповідного кримінального закону.

129

Схема 4

СТРУКТУРА ОБ'ЄКТА ЗЛОЧИНУ

ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

ЙОГО КОМПОНЕНТІВ

ОХОРОНЮВАНІ КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОМ

ЦІННОСТІ

Суб'єкти

як індивіди

або

учасники

суспільних

відносин

БЛАГА

1) як природні невід'ємні від люди-

ни цінності;

2) якими людина наділена як член

суспільства:

— права;

— свободи;

— інтереси;

3) суспільні:

— права та інтереси суспільства,

держави або їх структур;

— стан суспільних відносин, який

відповідає правам та інтересам лю-

дини, суспільства, держави;

— взаємодії суб'єктів суспільних

відносин, які відповідають правам

та інтересам людини, суспільства,

держави

Предмети

проти кого

спрямоване

діяння

чому може бути заподіяна чи

спричиняється шкода

на що діє

суб'єкт

злочину,

посягаючи

на блага

130

Нарешті встановлення об'єкта злочинних діянь у сукуп-

ності з іншими елементами складу злочину дозволяє ви-

значити вид конкретного злочину.

Юридичне значення об'єкта злочину полягає, насампе-

ред, у тому, що він є обов'язковим елементом будь-якого

складу злочину. Тому вирішення питань кваліфікації зло-

чину неможливе без дослідження його об'єкта.