§ 3 Цієї глави),

Співставлення фактичних обставин з юридичним скла-

дом злочину (процес кваліфікації) відбувається в межах

правосвідомості правозастосовчого органу. У процесі тако-

го співставлення дотримуються певних загальних правил

кваліфікації, використовують певні прийоми, врахову-

ють особливості окремих кримінально-правових ситуацій

1 Деякі логічні та психологічні особливості кваліфікації злочинів як

пізнавально-оціночноі діяльності дослідив В.М. Кудрявцев. Див.: Кудряв-

цев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. — М., 1972.

120

121

(конкуренцію кримінально-правових норм, множинність

злочинів тощо)1.

Щодо закріплення результатів кваліфікації злочинів у

процесуальних документах правозастосовчих органів, то

вони потребують докладнішого розгляду.

Основні форми закріплення кваліфікації злочинів у

процесуальних документах. На схемі 3 таких форм три:

а) виклад фактичного складу злочину; б) формула

кваліфікації; в) юридичне формулювання звинувачення.

До них додається ще один елемент процесуальних доку-

ментів, що має відношення до кваліфікації злочинів — її

обгрунтування.

Виклад фактичного складу злочину — обов'язковий

атрибут будь-якого процесуального документа. Особливе

значення він має в таких процесуальних документах, як

постанова про притягнення як обвинуваченого, обвинуваль-

ний висновок, вирок. Такий виклад обов'язково має міс-

тити конкретне описання поведінки особи та інших юри-

дичних фактів, які в системному поєднанні утворюють

фактичний склад злочину. При цьому конкретне описання

не повинно зводитися до натуралістичного відтворення

окремих деталей, особливо, в справах про статеві злочини2.

Водночас воно не повинно містити абстрактних юридичних

формулювань, безпосередньо вжитих у кримінальному за-

коні, бо в такому разі це буде не виклад фактичного

складу злочину, а юридичне формулювання звинувачення.

Формула кваліфікації — друга обов'язкова форма

закріплення кваліфікації злочинів у процесуальному доку-

менті. По суті, вона є відповіддю на запитання, поставлене

перед судом у п. 2 ст. 324 КПК: чи має (це) діяння склад

злочину, і якою саме статтею кримінального закону він

передбачений? Щоб формула кваліфікації була "правильною

відповіддю" на це запитання — з урахуванням зроблених

раніше теоретичних висновків — вона має включати:

1. Обов'язкове посилання на статтю (частину, пункт

статті) Особливої частини кримінального закону, що

містить основну ("специфічну") частину того юридичного

складу злочину, який відповідає встановленим фактичним

1 Поглиблене вивчення зазначених правил, прийомів та особливостей

здійснюється в межах спецкурсу "Теоретичні основи кваліфікації зло-

чинів".

2 Див.: абз. 2 п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 27

березня 1992 p. № 4 "Про судову практику у справах про зґвалтування та

інші статеві злочини" // Бюлетень... — С. 98.

122

обставинам. Наприклад: визнати Н. винним у вчиненні

злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК; дії К. необхідно

кваліфікувати за пунктами "а", "г" ст. 93 КК.

2. Обов'язкове посилання на конкретні частини від-

повідних статей Загальної частини КК та на статтю (час-

тину, пункт статті) Особливої частини кримінального

закону — якщо в межах кваліфікації злочинів встановлена

відповідність фактичних обставин "особливим" юридичним

складам злочинів, тобто юридичним складам попередньої

злочинної діяльності та окремих видів співучасті у злочині.

Наприклад: визнати Т. винним у вчиненні злочину, перед-

баченого ч. 2 ст. 17 та ч. З ст. 140 КК; дії Л. необхідно

кваліфікувати за ч. 5 ст. 19, ч. 2 ст. 17 та ч. 4 ст. 81 КК.