§ 3. Основні системно-структурні характеристики

юридичного складу злочину

Проблема визначення основних системно-структурних

характеристик юридичного складу злочину. На досить ви-

сокому рівні системності юридичного складу злочину як

специфічного елемента змісту кримінального права вже

неодноразово наголошувалось. Очевидно, наступним кро-

ком у дослідженні цієї юридичної конструкції повинно

бути докладне і конкретне з'ясування її "внутрішньої"

будови. Ця проблема, як і багато інших складних питань

даної теми, в теорії кримінального права вирішується

по-різному. При цьому основні спірні питання зводяться

до таких:

1. Які компоненти (складові частини) утворюють юри-

дичний склад злочину?

2. Як вони співвідносяться між собою?

3. Як найбільш точно їх іменувати?

Відповідаючи на перше запитання, різні автори як ком-

поненти (складові частини) юридичного складу злочину

називають "елементи і ознаки", "підсистеми". При цьому

деякі автори елементами складу злочину вважають його

об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони, інші

розглядають ці "структурні одиниці" як підсистеми1.

По-різному визначається і співвідношення між виділе-

ними компонентами юридичного складу злочину. Більшість

авторів вважає, що відповідні елементи — об'єкт, суб'єкт,

об'єктивна та суб'єктивна сторони — містять ознаки, які

їх характеризують (дехто, уточнюючи, говорить про "гру-

пи" чи "класи" ознак)2. Інші автори об'єкт, суб'єкт, об'єк-

тивну та суб'єктивну сторони називають підсистемами, а

1 Докладніше про це див.: Уголовное право Украинской ССР на

современном этапе. Часть Общая. — С. 68—71.

2 Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 99, 101—102.

97

те, що Їх опоненти визначили як ознаки, іменують елемен-

тами, допускаючи водночас і найменування "ознаки"1.

Такий різнобій у термінології вже давно було визначено

як недолік, хоча він, на думку окремих вчених, і не має

принципового значення2. Із цим, очевидно, можна погоди-

тись, але все ж і тут коректність термінології є бажаною.

Тому в контексті зазначеного вище третього спірного пи-

тання — про точність найменування окремих компонентів

юридичного складу злочину — заслуговує на увагу заува-

ження про те, що об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і

суб'єктивна сторона не мають елементарності, оскільки

включають дрібніші компоненти. Відповідно і термін "еле-

мент" для їх найменування не є точним3.

Таким чином, попередні висновки щодо внутрішньої бу-

дови юридичного складу злочину зводяться до наступного:

1. На сьогодні домінуючим у теорії кримінального права

є погляд на юридичний склад злочину як на законодавчу

модель злочину певного виду, що має, по суті, характер

інформаційної системи4.

2. Як цілісна інформаційна система юридичний склад

злочину має структурний і змістовний аспекти. Перший із

них відображає можливі варіанти системного поєднання

відповідних значень юридичних фактів, є своєрідним

"структурним скелетом" юридичного складу злочину, дру-

гий — несе інформацію про зміст юридичних фактів та

про характер зв'язків між ними.

3. Структурний аспект юридичного складу злочину

включає, принаймні, два рівні: перший, як традиційно

вважається, утворюють об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та

суб'єктивна сторони юридичного складу злочину, другий

рівень складають "дрібніші" його компоненти.

4. Розкриття внутрішньої будови юридичного складу

злочину, крім з'ясування її змісту і суті, передбачає ко-

ректне використання відповідної термінології; найбільш

прийнятним у цьому плані уявляється поєднання устале-

них термінів теорії кримінального права і теорії систем.

1 Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 99, 101—102.

2 Див., наприклад: Брайнін Я.М. Основні питания загального вчення

про склад злочину. — К., 1964. — С. 59.

3 Див.: Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть

Общая. — С. 70—71.

4 У зв'язку з наявністю у певних юридичних складах злочинів так

званих оціночних ознак можна розглядати такі склади як своєрідні

інформаційно-оціночні системи.

98

Виходячи із цих положень, основними системно-струк-

турними характеристиками юридичного складу злочину, як

99

уявляється, є: а) загальна структура; б) специфічна кон-

струкція; в) конкретний зміст. При цьому перші дві ха-

рактеристики утворюють структурний аспект юридичного

складу злочину, а третя — його змістовний аспект.

Загальна структура юридичного складу злочину. Сис-

темний характер відображення в юридичному складі злочи-

ну різних варіантів поєднання окремих юридичних фактів

об'єктивно сприяв застосуванню системного підходу для

з'ясування внутрішньої будови цієї юридичної конструкції.

У цьому плані в межах теорії кримінального права здій-

снено спробу систематизації відповідних юридичних фак-

тів, перш за все, виходячи з реального соціального та

психологічного змісту суспільно небезпечної поведінки осо-

би. Як наслідок такої систематизації юридичний склад зло-

чину уявлявся відображенням чотирьох груп юридичних

фактів, що стосуються: а) об'єкта злочину, тобто тих

соціальних цінностей, які можуть постраждати внаслідок

відповідного діяння; б) суб'єкта злочину, тобто особи, яка

його вчинила; в) об'єктивно? сторони злочину, тобто

зовнішнього прояву діяння, а також — у багатьох випад-

ках — тих обставин оточуючого середовища, які, на думку

законодавця, впливають на визнання діяння злочином пев-

ного виду (окремим різновидом такого злочину); г) суб'єк-

тивно? сторони злочину, тобто тих внутрішніх процесів у

психіці суб'єкта, які певним чином пов’язані із зовніш-

ньою, "об'єктивною", стороною діяння.

Умовність такої систематизації, особливо при виділенні

об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, є очевидною,

тому констатація цього моменту практично завжди допов-

нюється положеннями про "взаємозв'язок", "єдність" юри-

дичних фактів, відображених в юридичному складі злочи-

ну. І все ж розглядати запропоновану систематизацію ли-

ше як науковий прийом, очевидно, не слід. Ця системати-

зація має певні об'єктивні підстави і відповідне кримі-

нально-правове значення.

Об'єктивність зазначених підстав полягає в тому, що

виділені теорією кримінального права об'єкт, суб'єкт,

об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину відображаються

в юридичному складі злочину (більш чи менш вдало) з

урахуванням їх реального соціального, правового та психо-

логічного змісту. Таке відображення зазначених "компо-

нентів" є своєрідними "інформаційними блоками" юридич-

100

ного складу злочину (в теорії систем це співвідношення

визначається термінами "система — підсистема"). Зважаю-

чи на умовність будь-якої аналогії, ці "інформаційні бло-

ки" — у подальшому ми їх називатимемо складовими

частинами юридичного складу злочину — можна порів-

няти з передбаченими у проекті будинку стінами, дахом,

дверима (входом) та внутрішнім розташуванням: у прин-

ципі, будь-який будинок повинен мати ці атрибути, а

проект будинку — їх передбачати.

Складові частини юридичного складу злочину утворю-

ють його загальну структуру. Вона, як уже зазначалося,

може розглядатись як перший рівень структурного аспек-

ту юридичного складу злочину. Кримінально-правове зна-

чення цього рівня полягає в тому, що він, у принципі, є

однотипним для юридичних складів усіх злочинів, і тому

всі склади, в тому числі й ті, що фіксують незакінчену

злочинну діяльність чи вчинення злочину у співучасті,

повинні мати однакову загальну структуру. Тобто, юри-

дичний склад будь-якого злочину повинен мати як свої

складники об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну

сторони.

Специфічна конструкція юридичного складу злочину.

Ця характеристика розкриває другий рівень структурного

аспекту юридичного складу злочину. Вона відповідає на

питання, скільки юридичних фактів відображається в цій

юридичній конструкції, яких саме значень у відповідній

складовій частиш вони набирають, і чи є якісь зв'язки між

даними фактами. При цьому конкретний зміст юридичних

фактів і конкретний характер зв'язків між ними поки що

до уваги не беруться.

Проблему специфічної конструкції юридичного складу

злочину свого часу вирішував законодавець — при кри-

міналізації певного типу суспільно небезпечної поведінки.

Перед ним поставали, по суті, такі самі питання, але вони

мали інший аспект: скільки юридичних фактів необхідно

"відібрати" для створення юридичного складу злочину, до

яких саме складників вони мають бути віднесеш і чи

потрібно передбачати певні зв'язки між фактами?

Орієнтовну сукупність відповідних значень юридичних

фактів, з якими "працює" законодавець, наведено в таб-

лиці 1. У ній ці значення подаються як елементи (компо-

ненти) відповідної частини юридичного складу злочину.

101

Таблиця 1

Орієнтовна сукупність елементів

для створення юридичного складу злочину

Складові частини

юридичного складу злочину

Елементи

юридичного складу злочину

Об'єкт Безпосередній об'єкт злочину

Предмет злочину

Потерпілий від злочину

Об'єктивна сторона Діяння (дія чи бездіяльність)

Наслідки

Спосіб вчинення злочину

Час вчинення злочину

Місце вчинення злочину

Обстановка (ситуація) вчинення

злочину

Знаряддя злочину

Засоби вчинення злочину

Суб'єкт Вік

Осудність

Спеціальний суб'єкт

Суб'єктивна сторона Вина

Мотив

Мета

Емоційний стан

У таблиці виділено ті елементи юридичного складу зло-

чину, які є обов'язковими для нього, оскільки вони завжди

"представляють" відповідну його складову частину. Інші

елементи стають обов'язковими після їх "добору" законо-

давцем. Такими ж обов'язковими стають і певні зв'язки

між обов'язковими елементами1.

1 Питання про зв'язки між елементами юридичного складу в теорії

кримінального права розроблено недостатньо. Традиційно як такий зв'язок

розглядається причинний зв'язок між діянням і наслідками. Але зводити

всі можливі види зв'язків між елементами юридичного складу злочину

лише до причинного зв'язку між діянням і наслідками, очевидно, не слід.

Принаймні, в юридичних складах злочинів, передбачених, зокрема, стат-

тями 58, 95, 165, 190і КК, мова йде також і про інші зв'язки між їх

елементами.

102

У тому разі, якщо законодавець якісь елементи та зв'яз-

ки між ними передбачає альтернативно, специфічна конст-

рукція юридичного складу певного злочину набуває більш

складного характеру. Типовий випадок — так звані ква-

ліфіковані склади злочинів, які часто передбачають

"приєднання" до основного складу "додаткових" елементів

(одної» з них, кількох чи всіх одразу) — наприклад,

розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних

ушкоджень або вчинений із проникненням у житло чи

особливо небезпечним рецидивістом.

У юридичному складі злочину може міститись інфор-

мація не лише про наявність, а і про відсутність певних

юридичних фактів. В одних випадках така інформація міс-

титься безпосередньо в статті Особливої частини кримі-

нального закону, наприклад, порушення статутних правил

взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності

між ними відносин підлеглості (ст. 238 КК). В інших

випадках інформація про відсутність певних юридичних

фактів у межах юридичного складу відповідного злочину

одержується шляхом співставлення окремих положень ста-

тей Загальної та Особливої частин КК (наприклад, по-

ложень про малозначність діяння (ч. 2 ст. 7) і положень

про спричинення майнової шкоди шляхом обману або зло-

вживання довір'ям (ст. 87) чи положень про крайню не-

обхідність (ст. 16) і положень про незаконне проведення

аборту (ст. 109)1.

Ілюстрацією визначення специфічної конструкції юри-

дичного складу злочину є таблиця 2, в якій під цим кутом

зору розглядається основний склад крадіжки — таємного

викрадення індивідуального майна громадян.

1 У таких випадках можна, очевидно, говорити про існування "особли-

вих" елементів юридичного складу злочину, які безпосередньо не входять

до його складових частин, але у взаємодії із "звичайними" елементами в

певній мірі видозмінюють специфічну конструкцію юридичного складу

злочину.

103

Таблиця 2

Загальна структура та специфічна конструкція

таємного викрадення індивідуального майна

громадян (крадіжки)

Загальна структура

юридичного складу крадіжки

Специфічна конструкція

юридичного складу крадіжки

Об'єкт Безпосередній об'єкт

Предмет

Об’єктивна сторона Діяння

Наслідки

Причинний зв'язок

міх діянням і наслідками

Спосіб

Суб'єкт Вік

Осудність

Суб’єктивна сторона Вика

Мотив

Мета

Кримінально-правове значення специфічної конструкції

юридичного складу злочину полягає в тому, що вона,

визначаючи обов'язковий "набір" відповідних значень

юридичних фактів та зв'язків між ними, створює реальний

"структурний скелет" юридичного складу злочину. В цій

характеристиці найбільш повно втілюється високий рівень

системності юридичного складу злочину, саме вона надає

йому характеру юридичної конструкції.

Конкретний зміст юридичного складу злочину. Дібрані

законодавцем як обов'язкові відповідні значення юридич-

них фактів та зв'язки між ними в межах даної характерис-

тики набувають конкретного наповнення. Таким чином,

зберігаючи "конструктивні" властивості, юридичний склад

злочину набуває якісної специфіки і в змістовному плані.

Наповнення відповідних значень юридичних фактів і

зв'язків між ними конкретним змістом здійснюється шля-

хом їх змістовних характеристик, які традиційно можуть

іменуватись ознаками юридичного складу злочину. Як

правило, кожний елемент цієї юридичної конструкції ха-

104

рактеризується однією чи кількома ознаками. Однак може

мати місце і протилежний варіант, коли одна і та сама

ознака характеризує різні елементи. Один із прикладів —

умисне вбивство, вчинене з особливого жорстокістю. У цьо-

му різновиді умисного вбивства за обтяжуючих обставин

особлива жорстокість може пов'язуватись як зі способом

позбавлення життя людини, так і з іншими обставинами,

зокрема, обстановкою вчинення злочину1. В принципі, та-

кий варіант взаємодії елементів та ознак юридичного скла-

ду злочину небажаний, оскільки він до певної міри "роз-

миває" його специфічну конструкцію.

Як ознака юридичного складу злочину відповідна

змістовна характеристика має: а) у поєднанні з іншими

ознаками визначати суспільну небезпечність діяння і від-

різняти його від інших проявів суспільно небезпечної по-

ведінки; б) бути притаманною всім злочинам даного виду з

урахуванням можливої альтернативності елементів та оз-

нак юридичного складу злочину; в) бути прямо передбаче-

ною в кримінальному законі або однозначно випливати з

його тлумачення; г) не бути похідною від інших ознак;

д) характеризувати, як правило, один конкретний елемент

юридичного складу злочину2.

Ілюстрацією визначення конкретного змісту юридичного

складу злочину є таблиця 3, в якій відображені всі систем-

но-структурні характеристики таємного викрадення інди-

відуального майна громадян (крадіжки)3.

Кримінально-правове значення конкретного змісту юри-

дичного складу злочину полягає в тому, що ця характери-

стика надає даній юридичній конструкції якісної специ-

фіки, тим самим дозволяючи їй виконувати кваліфікаційну

і розмежувальну функції. Серед усіх характеристик юри-

дичного складу злочину його конкретний зміст є найбільш

"інформаційно насиченим".

1 Див.: п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня

1994 p. № 1 "Про судову практику в справах про злочини проти життя і

здоров'я людини" // Бюлетень ... — С. 90—91.

2 На більшість із цих вимог ще в 1963 p. звернув увагу В.М.Кудрявцев.

Див.: Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступле-

ний. — М., 1963. — С. 93—94.

3 У наступних главах підручника допускається вживання й іншої

термінології щодо зазначених системно-структурних характеристик, зокре-

ма, в ряді випадків термін "елементи" використовується для найменування

складових частин юридичного складу злочину, а термін "ознаки" — для

найменування його елементів та зв’язків.

105

Таблиця 3

Загальна структура, специфічна конструкція

та конкретний зміст юридичного складу злочину

крадіжки (таємного викрадення індивідуального

майна громадян)

Загальна

структура

(складові

частини)

Специфічна

конструкція

(обов'язкові

елементи

та зв'язки

між ними)

Конкретний зміст

(обов'язкові ознаки)

1 2 3

Об'єкт Безпосередній

об'єкт

Відносини індивідуальної

(приватної) власності

Предмет Майно, що належить іншій

особі на праві приватної влас-

ності, а також інше майно, яке

прирівняне у правовому плані

до приватного майна

Об'єктивна

сторона

Діяння Протиправне безоплатне

обернення приватного майна

на свою користь чи користь

Наслідки Пряма дійсна майнова шкода,

спричинена власникові майна

Причинний

зв'язок

Діяння є причиною настання

наслідків

Спосіб Таємний

Суб'єкт Вік 14 років (ч. 2 ст. 10 КК)

Осудність Особа здатна усвідомлювати

свої дії та керувати ними

(ст. 12 КК)

106

Продовження таблиці 3

1 2 3

Суб'єктивна

сторона

Вина Прямий умисел — зміст

умислу: особа усвідомлює, що

незаконно і безоплатно обер-

тає "чуже" приватне майно

на свою користь чи користь

іншої особи, передбачає, що

своїми діями спричинить пря-

му дійсну майнову шкоду

власникові майна, і бажає

спричинити таку шкоду

Мотив Корисливий — прагнення

одержати за рахунок майна,

що викрадається, матеріальну

вигоду для себе чи для інших

осіб

Мета Бажання розпорядитися май-

ном, що викрадається, як

своїм власним

* Зміст окремих ознак юридичного складу крадіжки в юридичній

літературі формулюється дещо по-іншому; окремі ознаки, зокрема таєм-

ний спосіб викрадення, можуть бути у подальшому конкретизовані.

Проблеми встановлення специфічної конструкції та

конкретного змісту юридичного складу злочину. Якщо

співставити наведену вище таблицю 3 з диспозицією ч. 1

ст. 140 КК, то можна побачити, що специфічна конст-

рукція і конкретний зміст юридичного складу крадіжки

безпосередньо з неї не випливають. Яким же чином вони

встановлюються у повному обсязі?

У принципі, це здійснюється в межах Особливої частини

кримінального права при вивченні юридичних складів кон-

кретних злочинів (злочинів певного виду)» Але загальні

підходи мають бути розкриті саме при розгляді даного

питання. Ці загальні підходи можна сформулювати так:

1. Основна ("специфічна") частина елементів та ознак

юридичного складу злочину передбачена в диспозиції від-

107

повідної статті Особливої частини КК (частини чи пункту

такої статті, що мають самостійні санкції). У ній, як пра-

вило, передбачаються ті елементи та ознаки юридичного

складу злочину, які надають даному злочину чи його

різновидам якісної специфіки, тим самим дозволяючи роз-

межувати різні злочини або окремі різновиди одного й того

самого злочину.

2. Ряд елементів та ознак юридичного складу злочину

міститься в статтях Загальної частини КК. Це, перш за

все, елементи та ознаки, що стосуються суб'єкта злочину

(вік, осудність), ознаки, які в загальній формі характери-

зують види вини. Крім того, як уже зазначалося, в статтях

Загальної частини КК передбачені (в негативній формі)

так звані особливі елементи юридичного складу злочину

та ознаки, що їх характеризують (малозначність діяння,

необхідна оборона, крайня необхідність тощо). Нарешті, в

статтях Загальної частини КК закріплені специфічні еле-

менти та ознаки "особливих" юридичних складів злочинів,

зокрема попередньої злочинної діяльності та вчинення зло-

чину у співучасті.

3. Деякі елементи та ознаки юридичного складу злочи-

ну встановлюються шляхом співставлення та системного

аналізу кількох статей Особливої частини КК. Так, у

ст. 87 передбачена відповідальність за спричинення майно-

вої шкоди державі або громадській організації шляхом об-

ману або зловживання довір'ям за відсутності ознак роз-

крадання. Для з'ясування, які ж саме ознаки розкрадання

відсутні в даному юридичному складі злочину і, відпо-

відно, які ж його "власні" елементи та ознаки, необхідно

звернутися, крім ст. 87, ще й до статей 83 та 84.

4. Інколи для встановлення окремих ознак юридичного

складу злочину потрібно звернутися до іншого — не

кримінального — закону. Так, у ст. 81 КК нічого не

сказано про мінімальний розмір викраденого державного чи

колективного майна, який дозволяє розглядати розкрадан-

ня такого майна шляхом крадіжки як злочин, а не як

адміністративне правопорушення. І тільки звернення до

ст. 51 КАП допомагає з'ясувати, що таким розміром є

розмір, який перевищує три неоподатковуваних мінімуми

доходів громадян.