§ 2. Загальна характеристика

юридичного складу злочину

Особливості юридичного складу злочину як специфіч-

ної юридичної конструкції в кримінальному праві. Юри-

дичний склад злочину — не єдина юридична конструкція в

кримінальному праві. За допомогою юридичних конструк-

цій у Загальній частині КК фіксуються (моделюються),

наприклад, обставини, що виключають злочинність діяння,

окремі види звільнення від кримінальної відповідальності

та покарання. Зрозуміло, що кожна юридична конструкція

має свої характерні особливості. Щодо юридичного складу

злочину — його особливості зумовлені, з одного боку,

тими функціями, які він виконує в механізмі кримінально-

правового регулювання, а з іншого — специфікою юридич-

ної конструкції як окремого, відносно самостійного засобу

виразу волі законодавця в кримінальному праві. В загаль-

ному вигляді ці особливості зводяться до такого:

1. Юридичний склад злочину — різновид юридичної

конструкції в кримінальному праві, за допомогою якого

законодавець фіксує (моделює) певний тип суспільно не-

безпечної поведінки як злочин певного виду. Тобто, шля-

хом створення юридичного складу злочину законодавець

оголошує певну поведінку особи злочинною, "перетворює"

певний тип суспільно небезпечної поведінки на злочин

певного виду.

92

2. Юридичний склад злочину не зводиться до опису в

кримінальному законі характерних ознак лише поведінки

особи; ця конструкція відтворює (моделює) в криміналь-

ному праві поєднання певної поведінки з іншими обстави-

нами (юридичними фактами), і тільки таке поєднання

надає цій поведінці характеру злочину певного виду. Ось

чому треба бачити неточність або, принаймні, умовність

тих визначень юридичного складу злочину, які розкрива-

ють його як "сукупність встановлених законом об'єктивних

і суб'єктивних ознак, що характеризують суспільно небез-

печне діяння як конкретний злочин"1.

3. Юридичний склад злочину є єдиною й універсальною

юридичною конструкцією, в межах якої фіксується пев-

ний тип суспільно небезпечної поведінки як злочин певно-

го виду. Це означає, що, з одного боку, жодна інша

юридична конструкція не може виконувати таку функцію,

а з іншого, — що всі кримінально-правові інститути, які

мають відношення до злочину (наприклад, стадії вчинення

злочину, співучасть у злочині, множинність злочинів), у

відповідних своїх положеннях повинні "вписуватися" в

юридичний склад злочину.

Із урахуванням зазначених особливостей юридичний

склад злочину може бути визначений як єдина й універ-

сальна юридична конструкція, яка, фіксуючи (моделюю-

чи) в кримінальному законі певний тип поведінки суб'єк-

та у поєднанні з іншими обставинами, надає такому типу

поведінки характеру злочину певного виду.

Поняття злочину та юридичний склад злочину. Для

з'ясування співвідношення між зазначеними "кримінально-

правовими феноменами" необхідно зробити ряд попередніх

зауважень. По-перше, оскільки мова йде про законодавче

поняття злочину, в такому разі співставляються однопоряд-

кові, однорідні явища, які безпосередньо належать до кри-

мінально-правової "матерії", є елементами (засобами вира-

зу) змісту кримінального права. По-друге, як уже зазнача-

лося, визначення співвідношення понять, які в теорії

кримінального права розглядаються як категорії, не може

зводитися до підведення одного поняття під інше або до

з'ясування, яке з них ширше за обсягом. По-третє, з'ясу-

вання співвідношення між поняттям злочину і юридичним

складом злочину важливе не само по собі, воно необхідне

1 Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лек-

ций. — С. 136.

93

для більш глибокого та цілісного розуміння їх ролі й місця

в механізмі кримінально-правового регулювання.

Тож дане співвідношення може бути визначене таким

чином:

1. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад

злочину є елементами змісту кримінального права. Але в

даному разі це елементи різного рівня системності: понят-

тя злочину — законодавча дефініція "загальновідомого"

терміна, яка його розкриває; юридичний склад злочину —

юридична конструкція, що фіксує в кримінальному праві

системне поєднання різних юридичних фактів.

2. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад

злочину в кінцевому підсумку відображають у криміналь-

ному праві один і той самий соціально-правовий фено-

мен — злочин. Однак це принципово різне відображення.

Законодавче поняття злочину передбачає загальні озна-

ки всіх злочинів — суспільну небезпеку, кримінальну про-

типравність, винність — абстрагуючись при цьому від їх

(злочинів) якісної специфіки. Із цієї точки зору зазначені

ознаки є спільними, наприклад, у державної зради і накле-

пу, в умисного вбивства при обтяжуючих обставинах і

шахрайства з фінансовими ресурсами.

По-іншому відображається злочин у його юридичному

складі. Як уже зазначалося, ця юридична конструкція зав-

жди передбачає в кримінальному праві злочин певного

виду (окремий різновид такого злочину), фіксуючи, перш

за все, його якісну специфіку. Ця специфіка і є тим

реальним орієнтиром, який дозволяє відрізнити один зло-

чин від іншого, а інколи — злочин від незлочинної по-

ведінки.

3. І законодавче поняття злочину, і юридичний склад

злочину мають важливе кримінально-правове значення,

посідають певне 'місце в механізмі кримінально-правового

регулювання. Але і в цьому вони суттєво різняться між

собою.

Так, законодавче поняття злочину в його чинній ре-

дакції (ч. 1 ст. 7^КК): а) передбачає, що злочином може

бути визнана лише поведінка (дія або бездіяльність) люди-

ни, а не її думки, ідеї, переконання; б) визначає найваж-

ливішу соціальну підставу криміналізації певної поведін-

ки — її суспільну небезпечність, тим самим частково

відповідаючи на питання, чому така поведінка визнається

злочином; в) встановлює шляхом включення до поняття

злочину ознаки кримінальної протиправності недопусти-

94

мість застосування аналогії при визначенні певної поведін-

ки як злочину. Тож законодавче поняття злочину є, перш

за все, орієнтиром для самого законодавця, зокрема при

створенні ним юридичних складів злочинів певних видів.

Безпосередньої ж участі у застосуванні кримінально-пра-

вових норм ця законодавча дефініція не бере1. Під-

твердженням такого висновку є те, що в кримінальних

кодексах ряду зарубіжних країн або взагалі відсутнє зако-

нодавче визначення поняття злочину, або воно дається

лише як елемент класифікації злочинних діянь за ступе-

нем тяжкості.

Щодо юридичного складу злочину, то він є одним із

"найбільш активних" елементів механізму кримінально-

правового регулювання. При цьому він бере безпосередню

участь як у визнанні певного типу поведінки злочином

певного виду, що відбувається у процесі її криміналізації,

так і у визнанні поведінки конкретної людини конкретним

злочином, що відбувається у процесі застосування кри-

мінально-правових норм.

Таким чином, поняття злочину і юридичний склад зло-

чину: а) є різними елементами змісту кримінального пра-

ва: перший — законодавчою дефініцією, другий — юри-

дичною конструкцією; б) по-різному відображають у кри-

мінальному праві один і той самий соціально-правовий

феномен — злочин: поняття злочину — встановлюючи

загальні ознаки всіх злочинів, юридичний склад злочи-

ну — фіксуючи якісну специфіку злочину певного виду;

в) мають різне кримінально-правове значення: поняття

злочину, будучи, перш за все, орієнтиром для самого зако-

нодавця, безпосередньої участі у механізмі кримінально-

правового регулювання не бере; юридичний склад злочину,

беручи безпосередню участь у механізмі кримінально-пра-

вового регулювання, є одним із "найбільш активних" його

елементів.

Функції юридичного складу злочину в механізмі кри-

мінально-правового регулювання. В теорії кримінального

права традиційно виділяються фундаментальна, розмежувальна

1 Це не стосується положення, передбаченого ч. 2 ст. 7 КК, що як

особливий елемент юридичного складу злочину в окремих випадках бере

безпосередню участь у застосуванні кримінально-правових норм (див. § З

цієї глави).

95

та гарантійна функції складу злочину1. З урахуванням

визначеного нами підходу, який розрізняє юридичний

склад злочину і фактичний склад злочину, функції кожно-

го з них є різними і мають розглядатись окремо.

Щодо юридичного складу злочину, то на деякі його

функції вже зверталась увага, в цілому ж вони можуть

бути визначені таким чином:

1. Юридичний склад злочину є важливим елементом

криміналізації суспільно небезпечної поведінки. Іноді в

юридичній літературі вживається термін "засіб криміна-

лізації"2. Очевидно, це не зовсім точно. Про засіб кри-

міналізації можна говорити тоді, коли він цілком охоплює

весь її зміст. Останній же, як уявляється, містить не один,

а принаймні, два компоненти: а) фіксацію в криміналь-

ному законі певного типу суспільно небезпечної поведінки

як злочину певного виду; б) встановлення в цьому ж

законі певного покарання за вчинення такого злочину.

Оскільки лише перший компонент криміналізації реалі-

зується в юридичному складі злочину, правильніше гово-

рити про нього саме як про один з елементів кримі-

налізації, а не її засіб.

2. Юридичний склад злочину є основною правовою

(юридичною) підставою кримінальної відповідальності. Це

означає, що особа може понести кримінальну відповідаль-

ність лише тоді, коли в кримінальному праві існує конк-

ретна юридична конструкція, якій відповідає поведінка цієї

особи у поєднанні з іншими юридичними фактами.

3. Юридичний склад злочину є правовою (юридичною)

основою кваліфікації злочину. Це означає, що лише юри-

дичний склад злочину дозволяє у процесі застосування

кримінально-правових норм зробити висновок, який саме

конкретний злочин вчинила особа (докладніше див. § 6

цієї глави).

4. Юридичний склад злочину є законодавчим орієн-

тиром для відмежування одного злочину від іншого, а

також — в окремих випадках — для відмежування зло-

чину від незлочинної поведінки. Кожний окремий юридич-

1 Див., наприклад: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 103; Бажанов

М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лек-

ций. — С. 27. M.I. Бажанов виділяє ще одну функцію складу злочину —.

процесуальну, але вона не охоплюється поняттям механізму кримінально-

правового регулювання.

2 Див., наприклад: Уголовное право Украинской ССР на современном

этапе. Часть Общая. — К., 1985. — С. 97.

96

ний склад злочину обов'язково чимось відрізняється від

іншого складу злочину, а також від "суміжних" складів

інших — незлочинних — правопорушень. Це і створює

можливість у процесі кримінально-правової кваліфікації

відрізнити один злочин від іншого, а інколи — відрізнити

злочин від незлочинної поведінки.