- •§ 1. Поняття кримінального права, його предмет
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •§ 5. Методи науки кримінального права
- •§ 6. Зв'язок кримінального права
- •§ 7. Система кримінального права
- •Глава II
- •Глава III
- •§ 1. Поняття та значення кримінального закону
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Імплементація норм міжнародного права
- •§ 4. Витоки та формування
- •§ 5. Структура кримінального закону
- •§ 6. Тлумачення кримінального закону
- •§ 7. Принципи чинності кримінального закону
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Чинність кримінального закону
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •Глава IV
- •§ 1. Поняття та ознаки злочину
- •§ 2. Злочини та інші правопорушення
- •§ 3. Класифікація злочинів
- •Глава V
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Форми кримінальної відповідальності
- •§ 3. Підстави кримінальної відповідальності
- •Глава VI
- •§ 1. Проблеми визначення складу злочину
- •§ 2. Загальна характеристика
- •§ 3. Основні системно-структурні характеристики
- •5. Окремі елементи юридичного складу злочину та
- •§ 4. Види юридичних складів злочинів
- •§ 5. Юридичний склад злочину
- •1. Кваліфікація злочинів — різновид юридичної ква-
- •§ 3 Цієї глави),
- •3. Обов'язкове окреме посилання на статті (частини,
- •Глава VII
- •§ 1. Поняття та значення об'єкта злочину
- •§ 2. Класифікація об'єктів злочинів
- •§ 3. Предмет злочину
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •§ 1. Поняття суб'єкта злочину
- •§ 2. Вік кримінальної відповідальності.
- •§ 3. Осудність та неосудність
- •§ 4. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 5. Відповідальність за злочини,
- •Глава X
- •§ 1. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття вини. Форми вини
- •§ 3. Вина у формі умислу
- •§ 4. Вина у формі необережності
- •§ 5. Подвійна форма вини
- •§ 6. Мотив вчинення злочину
- •§ 7. Мета вчинення злочину
- •§ 8. Помилка та її вплив
- •Глава XI
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають
- •§ 2. Необхідна оборона
- •1. Умови правомірності необхідної оборони, що харак-
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Обставини, що виключають суспільну
- •Глава XII
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •§ 2. Готування до злочину
- •§ 3. Замах на злочин
- •§ 4. Закінчений злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Глава XIII
- •§ 1. Поняття співучасті в злочині
- •§ 2. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки співучасті
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •§ 5. Причетність до злочину
- •Глава XIV
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика
- •§ 2. Проблеми систематизації
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Глава XV
- •3. Покарання може бути передбачене лише за діяння,
- •4. Покарання за своїм змістом полягає у позбавленні
- •§ 2. Цілі покарання
- •Глава XVI
- •§ 1. Система покарань, її ознаки та значення
- •§ 2. Види покарань
- •Глава XVII
- •§ 1. Поняття, підстави та види звільнення
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 6. Спеціальні види звільнення
- •Глава XVIII
- •§ 1. Загальні начала призначення покарання
- •§ 2. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 3. Призначення покарання за кількома вироками
- •§ 4. Призначення більш м'якого покарання,
- •Глава XIX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Умовне засудження
- •§ 3. Відстрочка виконання вироку та відстрочення
- •Глава XX
- •§ 1. Загальна характеристика
- •§ 2. Звільнення від покарання
- •§ 3. Звільнення від покарання при втраті особою
- •§ 4. Умовно-дострокове звільнення від покарання
- •§ 5. Відстрочка відбування покарання вагітним жінкам
- •§ 6. Звільнення від покарання за діяння,
- •§ 7. Звільнення від покарання за актами амністії
- •§ 8. Погашення та зняття судимості
- •Глава XXI
- •§ 1. Загальна характеристика кримінального права
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •§ 3. Злочин і покарання за кримінальним правом
- •§ 63, Якщо хтось вчинив протиправне діяння в стані нео-
- •Глава 13 Кодексу має назву "Амністія. Помилування.
- •§ 65.05 Кк штату Нью-Йорк), а також безумовного
- •§ 4. Основні напрямки (школи)
Глава VI
СКЛАД ЗЛОЧИНУ
§ 1. Проблеми визначення складу злочину
в теорії кримінального права
Різні значення терміна "склад злочину". Цей термін
з'явився в юридичній літературі наприкінці XVI століття.
Як зазначав М.Таганцев, спочатку він мав процесуальне
значення — під складом злочину розуміли сукупність тих
ознак, за якими можна було впевнитися в дійсному вчи-
ненні злочину, щоб потім перейти до спеціального розшуку
злочинця1.
Лише наприкінці XVIII століття в німецькій літературі
поняття "склад злочину" переноситься в матеріальне кри-
мінальне право, але ще довго у визначенні цього поняття
проявляється його процесуальне походження2. В сучасній
юридичній літературі кримінально-правове розуміння по-
няття "склад злочину" є домінуючим. Склад злочину тра-
диційно визначається як сукупність юридичних ознак, що
встановлені кримінальним законом і визначають (характе-
ризують) суспільно небезпечне діяння як злочин3.
Водночас і на сьогодні при розкритті поняття "склад
злочину" в теорії кримінального права є цілий ряд спірних
питань. Одне з них — яке реальне явище відображає це
поняття. Із цього приводу в кримінально-правовій літе-
ратурі існує три точки зору.
Одна з них зводиться до того, що "склад злочину є
законодавчою моделлю злочин» певного виду"4, що це —
правове поняття, яке "становить законодавчу характери-
стику (модель) злочину, що містить сукупність (систему)
1 Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть Общая: Лекции. —
Т. 1. — М., 1994. — С. 141.
2 Там само.
3 Див.. наприклад: .Баженов М.И. Уголовное право Украины. Общая
часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1993. — С. 26; Коржансь-
кий М.Й. Уголовне право України. Частина Загальна: Курс лекцій. —
С. 89; Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть; Курс
лекций. — С. 136.
4 Куриное Б.А. Научные основы квалификации преступлений. — М.,
1984. — С. 34.
87
юридичних ознак, які характеризують окремі елементи
злочину і в сукупності утворюють його склад"1.
Прихильники другої точки зору розглядають склад зло-
чину як соціально-правове явище, факт реального життя,
"діяння, що містить описані в кримінальному законі
суттєві ознаки злочину"2, або "сукупність фактів, з якою
норма пов'язує кримінально-правові наслідки"3.
За висловленою останнім часом ще однією точкою зору,
склад злочину — це "конструкція... суто теоретична, нау-
кова абстракція, яку майже кожен автор, котрий тор-
кається проблеми складу злочину, розуміє і тлумачить
по-своєму"4.
Потрібно зазначити, що більшість авторів та прихиль-
ників кожної з точок зору вважають лише її правильною,
доводячи хибність положень своїх опонентів. Між тим, як
уявляється з позицій загальної теорії права, кожна з них
заслуговує на увагу і, що важливо, певною мірою може
бути узгоджена з іншими.
Склад злочину як юридична конструкція. Називаючи
склад злочину законодавчою моделлю злочинів певного
виду, автори першої з наведених точок зору, по суті,
розглядають його як специфічну юридичну конструкцію в
кримінальному праві. Юридичні конструкції в загальній
теорії права вважаються специфічними засобами юридич-
ного вияву волі законодавця і "становлять специфічну по-
будову нормативного характеру, що відповідає певному ти-
пу чи виду... правовідносин, юридичних фактів, їх зв'язку
між собою"5. Використання юридичних конструкцій надає
нормативній регламентації суспільних відносин чіткості і
визначеності, забезпечує необхідну формальну визна-
ченість права6.
Не торкаючись усіх специфічних ознак складу злочину
як юридичної конструкції в кримінальному праві (про це —
1 Кригер Г.А. Состав преступления и квалификация содеянного //
Советская юстиция. — 1985. — № 12.
2 Советское уголовное право. Общая часть. — М., 1981. — С. 98.
3 Болдырев Е.В., Галкин В.М. Уголовно-правовая норма и состав
преступления // Проблемы совершенствования советского законодательст-
ва: Труды. — М., 1977. — Вып. 10. — С. 131.
4 Малахов И.П. Основания уголовной ответственности // Советское
государство и право. — 1991. — № 6. — С. 76.
5 Див.: Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. —
С. 275—276.
6 Там само.
88
в наступному параграфі), варто наголосити ряд принципо-
вих моментів.
1. Склад злочину як галузева юридична конструкція є
реально існуючим компонентом "правової матерії" — од-
ним із засобів виразу змісту кримінального права.
2. Цей компонент є відносно самостійним — за своїм
змістом і будовою він не співпадає ні з кримінально-право-
вою нормою в цілому (так званою логічною нормою)1, ні з
окремими нормативними приписами чи дефініціями окре-
мих термінів.
3. За допомогою складу злочину як юридичної конст-
рукції в кримінальному праві фіксується (моделюється)
певний тип суспільно небезпечної поведінки, який законо-
давець визнає злочином певного виду2.
4. Склад злочину як юридична конструкція є засобом
виразу змісту кримінального права досить високого рівня
системності. Очевидно, таких засобів, як дефініції відпо-
відних термінів та нормативні приписи, для фіксації в
кримінальному законі певного типу суспільно небезпечної
поведінки як злочину певного виду недостатньо.
Зважаючи на зазначені моменти, для найменування та-
кої юридичної конструкції в кримінальному праві доцільно
використати термін "юридичний склад злочину".
Склад злочину як поєднання юридичних фактів. Таке
розуміння складу злочину також має своє пояснення з
позицій загальної теорії права. Вона розглядає склад пра-
вопорушення як "особливу побудову фактів, що відображає
головні сторони (елементи) правопорушення, а також особ-
ливості предмета правової охорони — об'єкт правопору-
шення і наявність загальної передумови відповідальності,
тобто правосуб'єктності"3. Склад правопорушення "вбирає
в себе не лише елементи самого правопорушення, але й
ряд інших суттєвих фактів, що визначають юридичну від-
повідальність..."4. Отже, "перед нами — не просто комп-
лекс юридичних фактів (фактичний склад), а своєрідне
системне поєднання фактів, яке можна назвати фактичною
конструкцією"5.
1 Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. — С. 42—46.
2 У більшості випадків за допомогою такої юридичної конструкції
"створюється" не лише злочин певного виду, а й окремі його різновиди
(докладніше див. § 4 цієї глави).
3 Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. — С. 189.
4 Там само.
5 Там само.
89
Наведена характеристика може бути конкретизована
щодо складу злочину як "кримінально-правового різно-
виду" складу правопорушення.
Склад злочину в зазначеному розумінні є реально
існуючим явищем соціальної дійсності, яке за своїм право-
вим змістом належить до сфери юридичних фактів,
Склад злочину не зводиться до одного юридичного
факту — відповідної поведінки суб'єкта; він включає і ряд
інших юридичних фактів, зокрема, осудність, вік суб'єкта,
без яких визнавати таку поведінку конкретним злочином
взагалі не можна.
У межах складу злочину поєднання різних юридичних
фактів має системний характер; отже, для визнання відпо-
відної поведінки конкретним злочином простої сукупності
юридичних фактів, як правило, недостатньо — необхідно
встановити ще й певні зв'язки між ними (часові, причин-
но-наслідкові, функціональні).
Із урахуванням зазначених моментів для найменування
такої "фактичної конструкції" доцільно використати термін
"фактичний склад злочину".
Склад злочину як наукова абстракція. В науці кри-
мінального права склад злочину розглядається як
кримінально-правова категорія, тобто найбільш широке по-
няття у цій галузі знань, над яким не може бути ще
ширших понять1. Із цим, очевидно, можна погодитися,
зробивши одне уточнення: мова йде про галузь саме
кримінально-правових знань. На рівні загальної теорії пра-
ва відповідні категорії після певного узагальнення можуть
втратити свій "галузевий статус" і охоплюватися більш
широкими поняттями (злочин — правопорушення; склад
злочину — склад правопорушення тощо). В окремих ви-
падках, як вже зазначалося, використання таких широких
понять дає можливість вирішити проблеми, які в межах
галузевої науки залишаються спірними протягом тривалого
часу.
Таке розуміння специфіки галузевих категорій дозволяє
зробити ряд конкретних зауважень щодо складу злочину
як категорії науки кримінального права.
1. З'ясовуючи співвідношення складу злочину з іншими
кримінально-правовими категоріями, не треба намага-
тись охопити одну категорію іншою, як це іноді робиться в
1 * Див.: Жеребкин. В.Е. Логический анализ понятий права. — К.,
1976. — С. 69.
90
навчальній літературі1. Як правило, таке співвідношення
має більш складний характер і може бути з'ясоване з
урахуванням механізму кримінально-правового регулюван-
ня в цілому.
2. Неприпустимо в межах науки кримінального права
позначати одним і тим самим терміном "склад злочину"
різні за своїм змістом явища. Кожне із цих явищ має
позначатись окремим терміном, лексична форма якого, по
можливості, має хоча б частково відображати відповідний
правовий зміст.
3. Не можна погодитися з наведеною вище точкою зору,
за якою склад злочину розглядається як суто теоретична
конструкція і робиться висновок, що "підставою кримі-
нальної відповідальності, основою законності і науки є не-
визначена теоретична побудова"2. Як вже зазначалося,
"суто теоретична конструкція" відображає реальні правові
явища. При цьому дискусії в науці з приводу змісту цих
явищ, а інколи і їх суті, не можуть "відмінити" їх реаль-
ного існування.
Висновки:
1. У теорії кримінального права термін "склад злочину"
вживається в трьох різних значеннях: а) як законодавча
модель злочину певного виду; б) як поєднання юридичних
фактів (діяння особи з іншими фактичними обставинами);
в) як категорія науки кримінального права, суто теоретич-
на конструкція.
2. Законодавча модель злочину певного виду є, по суті,
юридичною конструкцією, за допомогою якої законодавець
певний тип суспільно небезпечної поведінки визначає в
кримінальному праві як злочин певного виду. Для найме-
нування такої юридичної конструкції доцільно вживати
термін "юридичний склад злочину".
3. Поєднання діяння особи з іншими фактичними обста-
винами (юридичними фактами) має системний характер, є
своєрідною "фактичною конструкцією". Це означає, що
для визнання діяння конкретним злочином потрібна не
лише наявність (сукупність) відповідних юридичних фак-
тів, а й певних зв'язків між ними. Для найменування
1 Наприклад, у підручнику з кримінального права Московського уні-
верситету стверджується, що за обсягом поняття злочину ширше за поняття
складу злочину, що "злочин — це діяння, яке містить склад злочину"
(Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 103).
2 Малахов В.П. Основания уголовной ответственности // Советское
государство и право. — 1991. — № 6. — С. 76.
91
даної "фактичної конструкції" доцільно вживати термін
"фактичний склад злочину".
4. Як реально існуючі правові явища юридичний склад
злочину і фактичний склад злочину належать до різних
елементів механізму кримінально-правового регулювання,
виконують у ньому різні функції. Тому, очевидно, кожний з
них в теорії кримінального права має розглядатись окремо.
5. Різні погляди на юридичну природу складу злочину в
теорії кримінального права не дають підстав розглядати
його лише як наукову абстракцію, суто теоретичну побу-
дову. У зв'язку з цим не можна погодитися з пропо-
зиціями взагалі відмовитися в науці кримінального права
від категорії "склад злочину". Навпаки, реальність право-
вих явищ, які пов'язуються з цією категорією, ставить
завдання перед наукою кримінального права дослідити за-
значені явища глибше і, відповідно, осмислити та виявити
суть і зміст категорії "склад злочину" більш повно і точно.
