§ 3. Підстави кримінальної відповідальності

Поняття підстав кримінальної відповідальності. Термін

"підстава" має кілька значень. Одне з них пов'язане з

розумінням підстави як причини, достатнього приводу, для

виправдання чогось. У філософії підстава розглядається як

необхідна умова існування певного явища, а її з'ясування

певною мірою є поясненням цього явища. Таким чином,

визначити підставу (підстави) кримінальної відповідаль-

ності — значить, відповісти на питання, за що і чому

особа має нести таку відповідальність.

Очевидно, що така відповідь може мати кілька аспектів.

Зокрема, відповісти на питання, за що і чому особа має

нести кримінальну відповідальність, можна: а) на норма-

тивному рівні; б) на рівні науки кримінального права;

в) на рівні філософського осмислення цього питання.

Визначення підстав кримінальної відповідальності в

правовій системі України. В чинному Кримінальному ко-

дексі України підставам кримінальної відповідальності при-

свячена ст. З Загальної частини. Вона має саме таку назву

і, як уже зазначалось, передбачає:

"Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає ли-

ше особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умис-

но або з необережності вчинила передбачене кримінальним

законом суспільно небезпечне діяння.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочи-

ну, а також підданий кримінальному покаранню інакше як

за вироком суду й відповідно до закону".

Питання про підстави кримінальної відповідальності сто-

суються певні положення Конституції України, зокрема:

Частина 2 ст. 62: "Особа вважається невинуватою у

вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному

покаранню, доки її вину не буде доведено в законному

порядку і встановлено обвинувальним вироком суду".

Стаття 61: "Ніхто не може бути двічі притягнений до

юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме

правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний

характер."

Пункт 22 ст. 92: "Виключно законами України визна-

чаються: ...діяння, які є злочинами, ...та відповідальність

за них".

81

Крім того, з питанням про підстави кримінальної відпо-

відальності пов'язані передбачені КК України окремі види

звільнення від кримінальної відповідальності. Серед них,

перш за все, необхідно звернути увагу на звільнення від

кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строків

давності притягнення до неї (ст. 48) та на звільнення від

кримінальної відповідальності із застосуванням заходів гро-

мадського впливу — в частині, що передбачає можливість

притягнення до кримінальної відповідальності особи, пере-

даної на поруки (ч. 5 ст. 51).

В окремих випадках на вирішення питання про кри-

мінальну відповідальність особи впливають і деякі поло-

ження Кримінально-процесуального кодексу України, зок-

рема ті з них, що передбачають провадження у кримі-

нальній справі в звичайному порядку в разі, коли особа,

яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності

на підставі статей 48, 51 КК, проти цього заперечує (ч. 4

ст. б, ч. З ст. 7-1 КПК).

Наведені вище положення Конституції, КК та КПК

України дозволяють зробити висновок, що питання про

підстави кримінальної відповідальності у правовій системі

України вирішуються таким чином:

1. Основною правовою підставою кримінальної відпо-

відальності є чинний кримінальний закон, в якому вчинене

особою діяння визначено як злочин.

2. Крім основної правової підстави, без якої кримінальна

відповідальність взагалі неможлива, є окремі положення

Конституції, Кримінального та Кримінально-процесуально-

го законодавства України, що регулюють особливі випадки

кримінальної відповідальності особи. Ці положення є,

по суті, додатковими правовими підставами кримінальної

відповідальності.

3. Основною фактичною підставою є вчинення особою

умисно або з необережності діяння, яке в чинному кри-

мінальному законі визначене як злочин.

4. У більшості випадків зазначена вище основна фактич-

на підстава є одночасно і достатньою фактичною підставою

для кримінальної відповідальності особи. В окремих випад-

ках цієї основної фактичної підстави недостатньо — крім

неї для кримінальної відповідальності особи потрібна на-

явність чи відсутність також інших юридичних фактів, що

випливають із зазначених вище додаткових правових під-

став. У цих випадках наявність чи відсутність відповідні

82

юридичних фактів є додатковими фактичними підставами

кримінальної відповідальності особи1.

5. Оскільки до винесення обвинувального вироку особа

вважається невинуватою у вчиненні злочину, а юридична

(кримінальна) відповідальність має індивідуальний харак-

тер, необхідною формальною (процесуальною) підставою

кримінальної відповідальності є обвинувальний вирок суду,

в якому особа визнається винною у вчиненні злочину і в

якому її відповідальність набуває індивідуального

характеру.

Таким чином, у правовій системі України особа має

нести кримінальну відповідальність за наявності правових,

фактичних і формальної (процесуальної) підстав.

Визначення підстав кримінальної відповідальності в на-

уці кримінального права. Очевидно, що наука криміналь-

ного права не може створити власних підстав кримінальної

відповідальності, її завдання — з теоретичних позицій

осмислити ті підстави, які передбачені у відповідній пра-

вовій системі. Таке осмислення, зокрема, передбачає:

1. Визначення юридичної природи тих підстав кримі-

нальної відповідальності, які закріплені на нормативному

рівні, уточнення у зв'язку з цим змісту окремих підстав.

2. Відповідну оцінку чинного законодавства, що визна-

чає такі підстави.

3. Внесення пропозицій щодо вдосконалення законодав-

ства, яке визначає підстави кримінальної відповідальності.

Визначення юридичної природи підстав кримінальної

відповідальності, закріплених на нормативному рівні, є,

очевидно, найбільш складним із наведених вище завдань

науки кримінального права. Залежно від розуміння основ-

ного змісту таких категорій, як "кримінальна відповідаль-

1 Так, особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності,

якщо з дня вчинення злочину минули зазначені в ч. 1 ст. 48 КК строки.

Громадянин України не може бути притягнений до кримінальної відпо-

відальності за злочин, вчинений за її межами, якщо він вже поніс

покарання за цей злочин за кордоном (ч. 1 ст. 61 Конституції). Водночас

особа, звільнена від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки

за діяння, що містить ознаки злочину, може бути притягнута до кри-

мінальної відповідальності за це діяння, якщо вона протягом року не

виправдала довір'я трудового колективу, порушила свою обіцянку випра-

витися і не підкоряється правилам співжиття або залишила роботу з метою

ухилитися від громадського впливу, і якщо у зв'язку з цим є рішення

громадської організації чи трудового колективу про відмову від поручитель-

ства. Отже, в цих та деяких інших випадках, крім вчинення особою діяння,

яке в чинному кримінальному законі визначене як злочин, для її кри-

мінальної відповідальності потрібні ще й інші юридичні факти (або їх

відсутність).

83

ність", "кримінально-правові відносини", "склад злочину",

юридична природа підстав кримінальної відповідальності

може бути визначена по-різному. А відтак, різним буде

тлумачення одного й того самого нормативного положення,

в даному випадку — ст. 3 КК. Так, тлумачачи цю статтю,

деякі вчені як підстави кримінальної відповідальності нази-

вають: вчинення суспільно небезпечного діяння і вину осо-

би; наявність у вчиненому складу злочину; вчинення зло-

чину, тобто діяння, що містить всі ознаки складу злочину;

винність (винуватість) особи в широкому розумінні1.

Виходячи з викладеного вище розуміння таких кри-

мінально-правових категорій, як "кримінальна відповідаль-

ність" та "склад злочину", юридичну природу нормативно

закріплених у правовій системі України підстав кримі-

нальної відповідальності можна визначити таким чином:

1. Основною правовою підставою кримінальної відпо-

відальності є юридичний склад злочину.

2. Додатковими правовими підставами кримінальної

відповідальності є, перш за все, положення чинного зако-

нодавства, які поки що мають бути визначені як юридичні

склади звільнення особи від кримінальної відповідальнос-

ті; до таких підстав слід, очевидно, віднести і ті положен-

ня КПК України, які до певної міри "нейтралізують"

юридичні склади звільнення від кримінальної відповідаль-

ності (частини 3, 4 ст. 6, ч. 3 ст. 7-1).

3. Основною фактичною підставою кримінальної відпо-

відальності є фактичний склад злочину.

4. Додатковими фактичними підставами кримінальної

відповідальності є відсутність фактичних складів, що зу-

мовлюють звільнення особи від кримінальної відповідаль-

ності, а за наявності таких фактичних складів — юридичні

факти, передбачені, зокрема, частинами 1, 3, 4 ст. 6, ч. З

ст. 7 КПК.

5. Формальною (процесуальною) підставою кримінальної

відповідальності є обвинувальний вирок суду як правоза-

стосовчий акт, в якому "інтегрується правове значення

всіх фактичних обставин, що так чи інакше впливають на

відповідальність"2.

1 Докладніше див.: Игнатов А.И., Костарева Т.А. Уголовное право.

Общая часть: Курс лекций. — С. 16—22.

2 Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в 2 т. — М., 1982. Т. 2. —

С. 189.

84

Оцінка чинного законодавства, яке визначає підстави

кримінальної відповідальності, неоднозначна. З одного бо-

ку, вона містить ряд важливих положень, що відповідають

конституційним гарантіям прав та свобод людини, загаль-

ним засадам поділу державної влади на законодавчу, вико-

навчу та судову. З іншого боку, це законодавство внут-

рішньо суперечливе, несистемне, а відтак, не повністю

відповідає проголошеному Конституцією України принципу

верховенства права.

Так, юридичні склади звільнення особи від кримінальної

відповідальності певним чином суперечать закріпленій у

Конституції України презумпції невинуватості. У свою чер-

гу, положення процесуального характеру, передбачені час-

тинами 3, 4 ст. 6, ч. 3 ст. 7-1 КПК, по суті, змінюють

кримінально-правову природу окремих юридичних складів

звільнення від кримінальної відповідальності. Не дає одно-

значної відповіді і положення ч. 1 ст. 62 Конституції щодо

питання про момент "спростування" презумпції невинува-

тості — чи є цим моментом винесення обвинувального

вироку, чи час вступу вироку в законну силу. Зазначені та

деякі інші недоліки зводять загальну оцінку законодавства,

що визначає підстави кримінальної відповідальності, зде-

більшого до негативної, ніж до позитивної.

Вдосконалення цього законодавства повинно здійснити-

ся, очевидно, в межах створення нових Кримінального та

Кримінально-процесуального кодексів України. Основний

напрямок такого вдосконалення передбачає усунення за-

значених вище недоліків. Крім того, більш глибоке та

повне визначення підстав кримінальної відповідальності

пов'язане із закріпленням безпосередньо в новому КК

України принципів кримінального права та нормативним

розкриттям їх основного змісту.

Філософський аспект підстав кримінальної відповідаль-

ності. Філософське осмислення питання про те, за що і

чому особа має нести кримінальну відповідальність,

пов'язане з концепціями про місце і роль причинності у

природі та суспільстві. Однією з таких концепцій є де-

термінізм — вчення про загальний закономірний зв'язок,

причинну обумовленість усіх явищ. Іншою концепцією є

індетермінізм — вчення, яке не визнає загального характе-

ру причинності, а в своїх крайніх проявах відкидає при-

чинність взагалі1.

1 Див.: Философский словарь. — М., 1981. — С. 91.

85

Протягом значного періоду в науці кримінального права

колишнього СРСР у філософському обгрунтуванні підстав

кримінальної відповідальності домінуючим був діалектич-

ний матеріалістичний детермінізм. Він, визначаючи де-

термінуючу роль навколишнього середовища, водночас не

виключав активної ролі людської свідомості.

Цим діалектичний матеріалістичний детермінізм відріз-

няється від так званого механістичного детермінізму, який

не визнає активної ролі людської свідомості й виходить із

того, що поведінка людини завжди детермінована зовніш-

німи обставинами. Протилежну механістичному детермі-

нізму позицію обстоює індетермінізм, що виходить із ви-

значення повної (абсолютної) свободи волі, яка, зрештою,

не залежить від зовнішніх умов та обставин.

Очевидно, що в межах науки кримінального права не-

можливо вирішити глибинні філософські розходження цих

концепцій. Кожна з них може бути певною мірою викорис-

тана для філософського обгрунтування підстав криміналь-

ної відповідальності.

Окремо варто зупинитись на діалектичному матеріаліс-

тичному детермінізмі. У принципі, сформульований ним

підхід, відповідно до якого людина завжди має декілька

варіантів поведінки в конкретній ситуації і здатна деякі із

цих варіантів усвідомлювати, узгоджується з концепцією

відповідальності лише за наявності вини, яка є домі-

нуючою в загальній теорії права. Водночас повністю пояс-

нити підстави кримінальної відповідальності за окремі види

злочинів із позицій діалектичного матеріалістичного де-

термінізму навряд чи можливо. Так, розуміння свободи

волі як "здатності діяти зі знанням справи" не дозволяє

обгрунтувати відповідальність за злочини, що вчиняються з

недбалості. Визнання лише закономірного зв'язку між яви-

щами залишає відкритим питання, чому в кримінальному

праві одне й те саме за своїми фізичними і психологічними

показниками діяння в одних випадках тягне кримінальну

відповідальність (при настанні наслідків), а в інших — ні

(за відсутності наслідків).

86