- •1. Поняття підприємства як самостійної ланки економіки України
- •2. Місія і цілі діяльності підприємства
- •3.Головні напрями діяльності підприємства.
- •4.Правові основи функціонування підприємства
- •5.Сутність і функції процесу управління
- •6. Методи управління діяльністю підприємства
- •7. Організаційні структури управління підприємства
- •8. Професійно-кваліфікаційний рівень персоналу
- •9. Особливості структури персоналу різних типів підприємств
- •10. Загальні положення та облікова кількість працівників
- •12. Баланс робочого часу
- •13. Загальні методичні положення визначення чисельності працівників
- •14.Методика визначення чисельності основних працівників
- •15. Методика визначення чисельності інших працівників
- •16. Трудовий потенціал підприємства і його оцінка
- •17. Явочна, облікова і середньооблікова чисельність працівників
- •18. Сутність, чинники та вимірювання продуктивності праці
- •19. Поняття та функції заробітної плати
- •20. Тарифно-посадова система оплати праці персоналу підприємства
- •21. Форми і системи оплати праці
- •22.Система доплат, надбавок та преміювання працівників
- •23. Характеристика виробничих фондів, їх економічна сутність і матеріально-речовий зміст.
- •24. Основні фонди, їх склад та структура
- •25. Вартісна оцінка основних фондів
- •26. Поняття про амортизацію основних фондів, норми амортизації
- •27. Традиційний і нові методи амортизації
- •28. Система показників відтворення основних фондів
- •29. Система показників використання основних фондів
- •30. Шляхи поліпшення використання основних фондів
- •31. Поняття і види нематеріальних ресурсів
- •32. Загальна характеристика об’єктів промислової вартості
- •33. Склад і структура оборотних фондів підприємства
- •34. Нормування витрат оборотних фондів
- •35. Показники ефективності використання оборотних фондів
- •36. Склад і структура оборотних коштів
- •37. Методи нормування оборотних коштів.
- •38. Показники рівня ефективності використання оборотних коштів
- •39. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів
- •40. Сутнісна характеристика інвестицій. Їх склад та структура
- •41. Розрахунки обсягів виробничих інвестицій
- •42. Обґрунтування джерел фінансування капіталовкладень.
- •43. Методологія визначення ефективності інвестицій
- •44. Характеристика інвестицій
- •45. Виробничі інвестиції ті оцінка їх ефективності за умов ринкових відносин
- •46. Фінансові інвестиції(цінні папери), їх види, порядок випуску
- •47. Інноваційні процеси та їх класифікація
- •48. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень
- •49. Суть,мета, значення й об’єкти прогнозування
- •50.Принципи і методи економічного прогнозування
- •51. Методичні основи планування і система планів
- •52. Стратегічне, технічне і поточне планування
- •53. Бізнес-планування господарської діяльності
50.Принципи і методи економічного прогнозування
Економічне прогнозування – це процес розробки економічних прогнозів, заснований на наукових методах пізнання економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і способів економічної прогностики.
Є два основних методи прогнозування. Перший з них ґрунтується на фінансовій інформації попередніх років з урахуванням планів підприємства на наступний період, нинішнього і майбутнього впливів на елементи структури попиту. Застосовується тоді, коли підприємство функціонує вже кілька років і накопичено достатній обсяг фінансової інформації.
Другий метод базується на досягненні наміченої вищим рівнем менеджменту мети щодо заданого доходу при планових витратах або при беззбитковому рівні роботи. Використовується тоді, коли підприємство утворене нещодавно і тому не має інформації за попередні роки. У цьому випадку процес прогнозування починається з прогнозів обсягу реалізації, після чого прогнозують суми прибутків і збитків, рух готівки і балансові звіти.
Методи прогнозування - це сукупність способів і прийомів мислення, які дають змогу на основі ретроспективного аналізу тенденцій та закономірностей розвитку внутрішніх та зовнішніх даних об´єкта прогнозування зробити висновок про його розвиток у майбутньому за певних умов.
За ступенем формалізації виділяють такі методи прогнозування:
1)Інтуїтивні - використовуються в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів через складність об´єкта прогнозування. У цьому випадку використовуються думки експертів щодо поведінки об´єкта прогнозування.
2)Індивідуальної експертної оцінки:
-
Анкетування, - це спілкування з експертом у письмовій формі. З цією метою розробляється спеціальна анкета, яка містить перелік запитань, на які експерта просять дати відповіді.
-
інтерв´ю опитування експерта-спеціаліста.
-
Аналітичний метод передбачає всебічний аналіз прогнозованого соціально-економічного явища з підготовкою відповідної доповідної записки.
-
Метод написання сценарію ґрунтується на визначенні логіки розвитку прогнозованого об´єкта за різних умов.
До колективних методів експертних оцінок включають методи: колективної експертної комісії, колективної генерації ідей, Дельфі, матричний.
1) колективної експертної оцінки для розробки прогнозів - досягнення погодженості думок експертів з перспективних напрямів розвитку об´єкта прогнозування, що були раніше сформульовані окремими експертами.
2)колективної генерації ідей - для визначення можливих варіантів розвитку, і його сутність полягає в активізації творчого потенціалу експертів при мозковій атаці проблемної ситуації. При його реалізації використовують два протилежні напрями дій учасників мозкової атаки: генерацію ідей та їх руйнування.
3)Метод Дельфі служить для визначення й оцінки ймовірності настання тих чи інших подій. Метод дозволяє узагальнити думки окремих експертів в узгоджену групову думку. Особливість полягає в тому, що він передбачає анонімність експертів, використання результатів опитування, статистичної інформації..
4)Матричний метод передбачає опитування експертів, спеціальну обробку інформації та складання експертної матриці - таблиці, в якій містяться запитання для експертів, номери експертів та їх відповіді.