Узагальнені показники для визначення груп полів, багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь

Група поля	Середнє значення показника	Діапазон зміни показників
І	1,022	До 1,046
II	1,062	1,046-1,079
III	1,102	1,080-1,124
IV	1,154	1,125-1,184
V	1,219	1,185-1,254
VI	1,294	1,255-1,334
VII	1,379	1,335-1,424
VIII	1,479	1,425-1,534
IX	1,599	1,535-1,664
X	1,744	1,665-1,824
XI	1,919	1,825-2,014
XII	2,124	2,015-2,234
XIII	2,364	Понад 2,235

10.3. Нормування праці по обслуговуванню стаціонарних машин

Використання техніки в сільському господарстві не обмежується застосуванням лише мобільних сільськогосподарських машин. Значна частина техніки використовується на обробці та переробці сільсько­господарської продукції. Післязбиральна обробка зерна, сортування коренеклубнеплодів, підготовка кормів, протруювання посівного мате­ріалу тощо - ось далеко неповний перелік робіт, виконуваних так званими стаціонарними машинами. Нерухомість або обмежений радіус переміщення визначили назву стаціонарних машин. Слід водночас заз­начити, що на продуктивність цих машин практично не впливають кліматичні умови.

За характером дії на предмет праці, конструктивними особ­ливостями всі стаціонарні машини ділять на 1) машини безперервної дії і 2) машини циклічної дії. В машини першої групи продукт, що перероб­ляється, подається безперервно і в такому самому ритмі виходить з них після обробки. До них належать зерноочисні машини, сортувальні пун­кти, силосорізки, кормодробарки та інші. До машин другої групи належать зерносушилки, кормозмішувачі, коренеклубнемийки тощо. В них продукція обробляється упродовж певного, визначеного технологією періоду (циклу) і тільки після цього виходить з машини.

Продуктивність стаціонарних машин визначається багатьма фак­торами, серед яких найбільш важливим є їх пропускна здатність. Вона залежить від конструктивних та експлуатаційних особливостей стаціо­нарних машин, а також від послідовності й способу обробки вихідної продукції.

Значним чином динаміка продуктивності стаціонарних машин за­лежить від агробіологічних особливостей перероблюваної продукції: виду культури, вологості й параметрів продукції, її забур'яненості, забрудненості. Зазначені чинники зумовлюють диференціацію норм праці залежно від ступеня свого впливу. Зокрема, виділяють три ступе­ня забрудненості коренеплодів: слабкий, середній і сильний. Через різницю у вологості зерна і конструктивні особливості зерносушилок їх пропускна здатність розрізняється в 5—6 і більше разів. Дроблення різних видів зерна буває дрібне, середнє й крупне.

На величину норм праці при обслуговуванні стаціонарних машин впливають також інтенсивність праці, кваліфікація, вік, стаж роботи виконавців, рівень трудової і технологічної дисципліни, культурно-побутові й санітарно-гігієнічні умови праці, інші фактори. При розробці норм праці перераховані фактори через складність їх обліку до уваги не беруть.

Нормування праці на обслуговуванні стаціонарних машин має за мету визначити максимально можливу погодинну продуктивність і час роботи машини протягом зміни, а також розрахувати оптимальну кількість обслуговуючих працівників. Останнє досить важливо, оскільки погодинна продуктивність залежить безпосередньо від безперебійного надходження й прийому перероблюваної продукції. Недостатня кількість обслуговуючого персоналу призводить до зниження завантаження ма­шини, а надлишок – до втрат робочого часу виконавцями.

В процесі нормування важливо враховувати можливості суміщення праці виконавців на декількох операціях. Крім того, до уваги беруть ту обставину, що продуктивність машин не залежить від зональних особ­ливостей, а на виконавців не впливають, як правило, погодні умови.

Стаціонарні машини обслуговуються переважно декількома робіт­никами, тому при вивченні причин затрат робочого часу використовують групову фотографію робочого дня. Хронографується також час роботи машини, а за необхідності – й затрати праці машиніста. При підготовці до проведення спостереження уточнюють обов'язки виконавців та їх робочі місця, виділяють елементи трудового процесу.

Під час спостережень за групою виконавців ураховується поточ­ний час роботи з фіксацією у вкладиші спостережного листа відміток по кожному працівнику. З особливою ретельністю записуються простої виконавців і машин із зазначенням причин, що їх зумовили. В кінці зміни враховують обсяг викопаної роботи і фактичні витрати палива й електроенергії.

Отримані в результаті спостережень матеріали шифрують і класи­фікують відповідно до прийнятої класифікації. Дані аналізують і на їх ослові визначають кількісні характеристики основних нормоутворюючих факторів. Незважаючи на тотожність методів спостереження й аналізу роботи стаціонарних машин безперервної і циклічної дії, способи розра­хунку норм праці і продуктивності машин у них різні. Розрахунок норм праці для машин безперервної дії починають із визначення погодинної продуктивності машин за формулою:

де Q – фактичний обсяг виконаної роботи за зміну, т(ц) тощо;

Т – фактичний час основної роботи машини (машинний час).

Надалі для розрахунку обґрунтованих норм виробітку визначають проектний баланс часу роботи машин і виконавців по кожному робочому місцю:

де Т_пз – норматив підготовчо-заключних робіт. Визначається за встанов­леними нормами, а в разі їх відсутності – за матеріалами спостережень. Оскільки час підготовчо-заключних робіт встановлюється окремо для машин і для виконавців, до уваги беруть більше значення;

Т_ом – розра­хунковий час основної роботи машини.

Час основної роботи розраховують за тривалістю елементів у дужках формули; Т_обс – час організаційно-технологічного обслуговування ма­шини, що встановлюється за довідниками у вигляді нормативу або за матеріалами спостережень; Т_оп, Т_в – норматив часу відповідно на особисті потреби і на відпочинок виконавців.

Час на відпочинок визначається ступенем інтенсивності праці, ЇЇ умовами, рівнем нервового напруження виконавців та іншими факторами. Залежно від цих факторів всі роботи по обслуговуванню стаціонарних машин ділять на 4 групи. По кожній із груп час на відпочинок визначають у процентах до часу безпосереднього виконання. Так, на роботи 1-ї групи виділяється 6%, 2-ї – 8%, 3-ї – 11%, 4-ї групи – 15%. Для переводу наведених показників в абсолютні величини використовують таку формулу:

де К – коефіцієнт відношення часу на відпочинок до часу безпосереднього виконання роботи, %.

Після визначення раціонального балансу робочого часу роботи машини розраховують змінну норму виробітку за формулою:

Для визначення потрібної кількості обслуговуючого персоналу насамперед знаходять відношення між фактичними витратами опера­тивного часу по конкретному робочому місцю і фактичним часом основ­ної роботи:

З урахуванням раціонального балансу робочого часу тривалість оперативного часу Т_оп по кожному робочому місцю знаходять через добуток тривалості основного машинного часу і середнього покращено­го значення Р:

де Т_ом – час основної роботи машини при раціональному балансі робочого часу машини.

Виходячи з цього розрахунок потрібної кількості обслуговуючого персоналу для машин безперервної дії покажемо на прикладі картопле-сортуваль-ного пункту. Згідно з нормативом на підготовчо-заключні роботи відводиться 15 хв, на особисті потреби – 10 хв. За умовами праці сортування картоплі належить до 3-ї групи, за часом на відпочинок виконавців – 11% часу безпосереднього виконання. Звідси час на відпочинок виконавців

Розрахунковий час машинної роботи (Т_ом ) визначається, виходячи з раціонального балансу робочого часу. При цьому час на технічне обслуговування КСП-15Б взято з технічної характеристики машини:

За матеріалами спостережень погодинна продуктивність машини

Звідси норма виробітку на КСП-15Б

Для розрахунку чисельності обслуговуючого персоналу за мате­ріалами спостережень визначимо співвідношення середніх значень фактичного і машинного часу:

Оперативний час роботи

Звідси кількість обслуговуючого персоналу (К_вик) на КСП-15Б

або 9 чоловік з урахуванням підміни для почергового відпочинку.

Для машин циклічної дії методичні підходи при визначенні норм праці багато в чому подібні, однак є й різниця. Так, нормативи затрат робочого часу на підготовчо-заключні роботи, організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби встановлюють в такому самому порядку, що й для машин безперервної дії. Разом з тим продуктивність машин циклічної дії визначається в розрахунку на один цикл — період повної обробки вихідного матеріалу, включаючи час завантаження й розвантаження машини. Змінна норма виробітку для машин циклічної дії

де Т_ц – тривалість одного циклу роботи машини;

W_ц – продуктивність машини за один цикл роботи;

К_п – коефіцієнт виходу готової продукції, що розраховується як відношення обсягів готової продукції до аналогічного показника по вихідній продукції, і може дорівнювати чи бути менше одиниці. Зокрема, на сушінні зерна, мийці коренеплодів через втрату вологи і зменшення забрудненості продукції даний коефіцієнт менше, а на кормозапарювані — більше одиниці.