- •9.1. Поняття, завдання й методи нормування праці
- •9.2. Способи вивчення трудових процесів і затрат робочого часу
- •9.3. Класифікація затрат робочого часу зміни
- •9.4. Технічні засоби при вивченні трудових процесів
- •Глава 10. Нормування праці на механізованих польових роботах і обслуговуванні стаціонарних машин
- •10.1. Нормоутворюючі фактори й основні положення нормування механізованих робіт
- •10.2. Визначення норм праці на механізованих польових роботах
- •Вихідні дані для розрахунку норми виробітку на оранці за матеріалами спостережень
- •Показники й класи нормоутворюючих факторів при паспортизації полів, сіножатей і пасовищ
- •Узагальнені показники для визначення груп полів, багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь
- •10.3. Нормування праці по обслуговуванню стаціонарних машин
- •10.4. Розрахунок комплексних норм
- •Глава 11. Нормування праці у тваринництві
- •11.1. Характеристика нормоутворюючих факторів у галузі
- •11.2. Паспортизація тваринницьких ферм
- •11.3. Способи розрахунку норм праці на тваринницьких фермах
- •Фактичні й нормативні затрати праці на доїння корів
- •Фактичні й проектні витрати часу операторів машинного доїння
- •Нормативи часу на підготовчо-заключні роботи операторів машинного доїння
- •Нормативи витрат часу на обслуговування свиней на відгодівлі
- •11.4. Розрахунок чисельності та професійного складу працівників тваринницьких комплексів
- •1. Нормування ручних, ремонтних і транспортних робіт
- •12.1. Нормування праці на ручних роботах
- •Нормативи витрат часу на окремі елементи робочого процес
- •12.2. Нормування ремонтних робіт
- •12.3. Розрахунок норм праці на транспортних роботах
- •Вантажопідйомність причепів і час пробігу тракторів мтз всіх модифікацій
- •12.4. Організація розробки та впровадження технічно обґрунтованих норм праці
11.2. Паспортизація тваринницьких ферм
Різноманітність нормоутворюючих факторів у тваринництві враховується за допомогою паспортизації тваринницьких ферм. Паспортизація тваринницьких приміщень і умов виробництва дає змогу вивчити і систематизувати нормоутворюючі фактори і на цій основі визначити конкретні шляхи підвищення обґрунтованості трудових норм і нормативів.
Паспортизація тваринницьких ферм – це детальний опис техніко-економічних параметрів тваринницьких приміщень, прийнятих технологій, а також організації виконання робіт по обслуговуванню худоби та птиці. За своїм змістом паспорт ферми можна умовно розділити на три частини.
В першій частині наводиться загальна характеристика виробничого приміщення з описом його місця розташування, типу й конструктивних особливостей, проектної і фактичної місткості; встановлюється виробничий напрямок і призначення тварин; вказуються фактичне поголів'я худоби в розрізі статевих груп, а також їх продуктивність.
У другій частиш висвітлюються технологічні аспекти виробництва тваринницької продукції. Тут, зокрема, вказуються прийняті способи доїння худоби, тип і марка доїльної установки, кратність доїння, число апаратів, що обслуговуються оператором машинного доїння; способи приготування, транспортування і роздачі кормів і використовуваної при цьому техніки; розрахункові річні й добові норми годівлі тварин. Значна частина розділу присвячена способам поїння, а також гноєвидалення і зміни підстилки. При цьому називаються способи виконання робіт, віддаль переноски і транспортування, типи й марки технічних засобів, що використовуються.
У третій частині дається професійно-кваліфікаційний склад трудового колективу ферми, наводиться детальний перелік обов'язків тваринників у розрізі професій, вказується змінність роботи в стійловий і пасовищний періоди. Широко висвітлюються фактичні й проектні форми організації праці тваринників, фактичні й технічно обґрунтовані норми обслуговування.
Зі змісту паспорта тваринницької ферми видно, що він охоплює найбільш суттєві моменти організації виробництва тваринницької продукції.
Результати паспортизації ферм мають суттєве значення для визначення норм обслуговування за збірником типових норм або їх розрахунку за нормативами праці. Паспорт ферми служить також вихідною базою для розробки найбільш ефективних варіантів організації трудових процесів у галузі.
11.3. Способи розрахунку норм праці на тваринницьких фермах
Норми праці в галузі тваринництва встановлюють в більшості випадків за збірниками типових норм обслуговування або нормативів праці на виконання окремих елементів трудових операцій по обслуговуванню худоби. Виробнича перевірка та уточнення типових норм праці здійснюються за матеріалами хронографічних спостережень, проведених безпосередньо в господарстві.
Проведенню спостережень передує ретельне вивчення трудових процесів та умов виробництва. З цією метою в тваринництві частіше, ніж в інших галузях, використовують фотохронометражний спосіб. Систематизація затрат робочого часу у тваринництві має свої особливості. Так, через труднощі визначення оперативний час не ділять на основний і допоміжний. На окремих роботах (наприклад, доїння) підготовчо-заключний час ділиться на дві частини: на підготовку виконавця до роботи і підготовчо-заключні роботи по доїнню.
Для галузей тваринництва характерна наявність великої кількості разових робіт, тобто таких, що виконуються періодично. Незважаючи на це методичні основи розрахунку норм праці в тваринництві багато в чому подібні до методики їх визначення в інших галузях. Зокрема, перед проведенням спостережень нормувальник повинен, як звичайно, ознайомитись із конкретними умовами виробництва тваринницької продукції, способом утримання худоби й птиці, раціонами їх годівлі, станом і особливостями використовуваної техніки, уточнити обов'язки тваринників, проаналізувати, як склались режими праці та відпочинку робітників ферм та ін.
У спостережному листі детально відображаються перераховані виробничі умови, наводиться характеристика виконавця і застосовуваних технічних засобів, коротко описуються технологія виробництва й організація праці тваринників.
В процесі спостереження детально фіксуються прийоми та їх комплекси, здійснювані виконавцем переходи під час роботи. Особлива увага приділяється втратам робочого часу із зазначенням причин, які їх зумовили.
За необхідності проведення хронометражних спостережень (при доїнні, наприклад) визначаються з фіксажними точками при переході від одного елемента трудового процесу до другого.
В результаті обробки й аналізу даних спостережних листів складають фактичний і проектний баланси робочого часу. В тваринництві при складанні таких балансів важливо правильно віднести елементи трудового процесу до відповідних класів затрат робочого часу.
Підготовчо-заключні роботи в галузі складаються з підготовки виконавця і засобів виробництва до роботи і приймально-здавальних робіт наприкінці зміни. В молочному скотарстві зазначений час доповнюється підготовчо-заключними роботами по доїнню корів.
Оперативний час, як правило, ділять на час обслуговування тварин і час одержання продукції. Час обслуговування передбачає приготування, транспортування кормів, випасання тварин, їх напування, відв'язування, прив'язування й чистку. Сюди ж відносять прибирання виробничих приміщень, гноєвидалення і заміну підстилки, чистку годівниць, поїлок, доїльних установок та ін.
Час організаційно-технічного обслуговування робочого місця складається із затрат праці на технічне обслуговування і технологічне регулювання обладнання, а також на систематичне миття доїльного устаткування.
Разові роботи в тваринництві досить різноманітні і включають зооветеринарні заходи, парування тварин, приймання приплоду, прий-мання-передачу тварин із групи в групу, сортування і зважування худоби й птиці, чергування, профілактику тваринницьких приміщень, одержання інструкцій, оформлення приймально-здавальних документів тощо.
Регламентовані й нерегламентовані перерви систематизуються в тваринництві у звичайному порядку.
Норма обслуговування для операторів машинного доїння і деяких інших категорій робітників ферм
де Тзм – встановлена тривалість зміни, хв;
Тпз, Твд, Топ – нормативи часу відповідно на підготовчо-заключну роботу, відпочинок і особисті потреби, хв;
То6с – норматив часу на обслуговування однієї голови протягом зміни, хв.
При двозмінній роботі формула має такий вигляд
При груповому обслуговуванні тварин і двозмінному режимі роботи формула набуває вигляду
де Кп – кількість працюючих у групі.
Норми й нормативи обслуговування у свинарстві, вівчарстві і птахівництві розраховують відповідно на 10, 100 і 1000 голів.
Для скотарів, які обслуговують дійне стадо, норма обслуговування без підвезення кормів
де п – кількість змін.
Нормативи часу на відпочинок й задоволення особистих потреб для скотарів не передбачені через перерви, зумовлені технологією і організацією робіт.
Для механізаторів, зайнятих на підвозі й роздачі кормів, норма продуктивності кормороздавача
де Q – розрахункова вантажопідйомність кормороздавача, т; визначається як добуток номінальної вантажопідйомності кормороздавача (П) на коефіцієнт (К) використання вантажопідйомності:
Коефіцієнт використання вантажопідйомності залежить від класу перевезених вантажів.
Час одного рейсу Тр визначається за наступною формулою:
де tз – час завантаження одного кормороздавача;
tт – час переїздів з вантажем і без вантажу;
tр – час розвантаження (роздачі кормів) одного кормороздавача.
З наведених формул можливо визначити норматив обслуговування однієї голови протягом зміни. Цей показник складається із суми нормативів часу на обслуговування худоби, доїння, годування, гноєвидалення тощо:
де Тд, Тг, Тгв, Тп, Тпр, Твід, Тр, Твр – нормативи часу відповідно доїння, годівлі, гноєвидалення, чистки тварин, їх прив'язування і відв'язування, а також разових і випадкових робіт.
При розрахунках норм праці під час обслуговування однієї голови включають тільки ті роботи, які входять в обов'язки тваринників. У свою чергу перелічені нормативи встановлюються за допомогою ряду формул.
Наведемо як приклад розрахунок найбільш важливих нормативів, виходячи з даних фотохронометражних спостережень за оператором машинного доїння, обчислених у середньому за стійловий період, (табл. 4 ) Доїння здійснюється двома апаратами типу ДА-ЗМ. Операції по годівлі корів (крім концкормів) і доглядом за тваринами виконуються скотарем частково.
Таблиця 4