11.2. Паспортизація тваринницьких ферм

Різноманітність нормоутворюючих факторів у тваринництві вра­ховується за допомогою паспортизації тваринницьких ферм. Паспор­тизація тваринницьких приміщень і умов виробництва дає змогу вивчи­ти і систематизувати нормоутворюючі фактори і на цій основі визначити конкретні шляхи підвищення обґрунтованості трудових норм і норма­тивів.

Паспортизація тваринницьких ферм – це детальний опис техніко-економічних параметрів тваринницьких приміщень, прийнятих технологій, а також організації виконання робіт по обслуговуванню худоби та птиці. За своїм змістом паспорт ферми можна умовно розділити на три частини.

В першій частині наводиться загальна характеристика виробничого приміщення з описом його місця розташування, типу й конструктивних особливостей, проектної і фактичної місткості; встановлюється виробни­чий напрямок і призначення тварин; вказуються фактичне поголів'я худоби в розрізі статевих груп, а також їх продуктивність.

У другій частиш висвітлюються технологічні аспекти виробництва тваринницької продукції. Тут, зокрема, вказуються прийняті способи доїння худоби, тип і марка доїльної установки, кратність доїння, число апаратів, що обслуговуються оператором машинного доїння; способи приготування, транспортування і роздачі кормів і використовуваної при цьому техніки; розрахункові річні й добові норми годівлі тварин. Значна частина розділу присвячена способам поїння, а також гноєвидалення і зміни підстилки. При цьому називаються способи виконання робіт, віддаль переноски і транспортування, типи й марки технічних засобів, що використовуються.

У третій частині дається професійно-кваліфікаційний склад трудо­вого колективу ферми, наводиться детальний перелік обов'язків тварин­ників у розрізі професій, вказується змінність роботи в стійловий і пасовищний періоди. Широко висвітлюються фактичні й проектні фор­ми організації праці тваринників, фактичні й технічно обґрунтовані норми обслуговування.

Зі змісту паспорта тваринницької ферми видно, що він охоплює найбільш суттєві моменти організації виробництва тваринницької продукції.

Результати паспортизації ферм мають суттєве значення для визна­чення норм обслуговування за збірником типових норм або їх розрахун­ку за нормативами праці. Паспорт ферми служить також вихідною базою для розробки найбільш ефективних варіантів організації трудо­вих процесів у галузі.

11.3. Способи розрахунку норм праці на тваринницьких фермах

Норми праці в галузі тваринництва встановлюють в більшості випадків за збірниками типових норм обслуговування або нормативів праці на виконання окремих елементів трудових операцій по обслуго­вуванню худоби. Виробнича перевірка та уточнення типових норм праці здійснюються за матеріалами хронографічних спостережень, проведе­них безпосередньо в господарстві.

Проведенню спостережень передує ретельне вивчення трудових процесів та умов виробництва. З цією метою в тваринництві частіше, ніж в інших галузях, використовують фотохронометражний спосіб. Систематизація затрат робочого часу у тваринництві має свої особли­вості. Так, через труднощі визначення оперативний час не ділять на основний і допоміжний. На окремих роботах (наприклад, доїння) підготовчо-заключний час ділиться на дві частини: на підготовку вико­навця до роботи і підготовчо-заключні роботи по доїнню.

Для галузей тваринництва характерна наявність великої кількості разових робіт, тобто таких, що виконуються періодично. Незважаючи на це методичні основи розрахунку норм праці в тваринництві багато в чому подібні до методики їх визначення в інших галузях. Зокрема, перед проведенням спостережень нормувальник повинен, як звичайно, ознайомитись із конкретними умовами виробництва тваринницької продукції, способом утримання худоби й птиці, раціонами їх годівлі, станом і особливостями використовуваної техніки, уточнити обов'язки тваринників, проаналізувати, як склались режими праці та відпочинку робітників ферм та ін.

У спостережному листі детально відображаються перераховані виробничі умови, наводиться характеристика виконавця і застосовува­них технічних засобів, коротко описуються технологія виробництва й організація праці тваринників.

В процесі спостереження детально фіксуються прийоми та їх ком­плекси, здійснювані виконавцем переходи під час роботи. Особлива увага приділяється втратам робочого часу із зазначенням причин, які їх зумовили.

За необхідності проведення хронометражних спостережень (при доїнні, наприклад) визначаються з фіксажними точками при переході від одного елемента трудового процесу до другого.

В результаті обробки й аналізу даних спостережних листів склада­ють фактичний і проектний баланси робочого часу. В тваринництві при складанні таких балансів важливо правильно віднести елементи трудо­вого процесу до відповідних класів затрат робочого часу.

Підготовчо-заключні роботи в галузі складаються з підготовки виконавця і засобів виробництва до роботи і приймально-здавальних робіт наприкінці зміни. В молочному скотарстві зазначений час допов­нюється підготовчо-заключними роботами по доїнню корів.

Оперативний час, як правило, ділять на час обслуговування тварин і час одержання продукції. Час обслуговування передбачає приготуван­ня, транспортування кормів, випасання тварин, їх напування, відв'язу­вання, прив'язування й чистку. Сюди ж відносять прибирання виробни­чих приміщень, гноєвидалення і заміну підстилки, чистку годівниць, поїлок, доїльних установок та ін.

Час організаційно-технічного обслуговування робочого місця скла­дається із затрат праці на технічне обслуговування і технологічне регулю­вання обладнання, а також на систематичне миття доїльного устаткування.

Разові роботи в тваринництві досить різноманітні і включають зооветеринарні заходи, парування тварин, приймання приплоду, прий-мання-передачу тварин із групи в групу, сортування і зважування худоби й птиці, чергування, профілактику тваринницьких приміщень, одержання інструкцій, оформлення приймально-здавальних документів тощо.

Регламентовані й нерегламентовані перерви систематизуються в тваринництві у звичайному порядку.

Норма обслуговування для операторів машинного доїння і деяких інших категорій робітників ферм

де Т_зм – встановлена тривалість зміни, хв;

Т_пз, Т_вд, Т_оп – нормативи часу відповідно на підготовчо-заключну роботу, відпочинок і особисті потреби, хв;

Т_о6с – норматив часу на обслуговування однієї голови протягом зміни, хв.

При двозмінній роботі формула має такий вигляд

При груповому обслуговуванні тварин і двозмінному режимі роботи формула набуває вигляду

де К_п – кількість працюючих у групі.

Норми й нормативи обслуговування у свинарстві, вівчарстві і птахівництві розраховують відповідно на 10, 100 і 1000 голів.

Для скотарів, які обслуговують дійне стадо, норма обслуговування без підвезення кормів

де п – кількість змін.

Нормативи часу на відпочинок й задоволення особистих потреб для скотарів не передбачені через перерви, зумовлені технологією і організацією робіт.

Для механізаторів, зайнятих на підвозі й роздачі кормів, норма продуктивності кормороздавача

де Q – розрахункова вантажопідйомність кормороздавача, т; визнача­ється як добуток номінальної вантажопідйомності кормороздавача (П) на коефіцієнт (К) використання вантажопідйомності:

Коефіцієнт використання вантажопідйомності залежить від класу перевезених вантажів.

Час одного рейсу Т_р визначається за наступною формулою:

де t_з – час завантаження одного кормороздавача;

t_т – час переїздів з вантажем і без вантажу;

t_р – час розвантаження (роздачі кормів) одного кормороздавача.

З наведених формул можливо визначити норматив обслуговуван­ня однієї голови протягом зміни. Цей показник складається із суми нормативів часу на обслуговування худоби, доїння, годування, гноєвидалення тощо:

де Т_д, Т_г, Т_гв, Т_п, Т_пр, Т_від, Т_р, Т_вр – нормативи часу відповідно доїння, годівлі, гноєвидалення, чистки тварин, їх прив'язування і відв'язування, а також разових і випадкових робіт.

При розрахунках норм праці під час обслуговування однієї голови включають тільки ті роботи, які входять в обов'язки тваринників. У свою чергу перелічені нормативи встановлюються за допомогою ряду формул.

Наведемо як приклад розрахунок найбільш важливих нормативів, виходячи з даних фотохронометражних спостережень за оператором машинного доїння, обчислених у середньому за стійловий період, (табл. 4 ) Доїння здійснюється двома апаратами типу ДА-ЗМ. Операції по годівлі корів (крім концкормів) і доглядом за тваринами виконують­ся скотарем частково.

Таблиця 4