10.4. Розрахунок комплексних норм

Сільськогосподарське виробництво характерне значною взаємопов’язаністю трудових і виробничих процесів, що зумовлює різно­манітність форм організації праці. Так, на посівних і збиральних роботах, силосуванні, скиртуванні тощо трудові операції тісно взаємопов'язані єдністю поставленої мети. На подібних роботах досить часто застосову­ють груповий метод організації праці. Таким колективам доводять, як правило, укрупнені або комплексні норми виробітку. Під комплексною нормою розуміють обсяг робіт чи продукції, що встановлюється для групи виконавців на взаємопов'язаних трудових операціях.

Нормоутворюючі фактори на однорідних взаємопов'язаних робо­тах при розрахунку комплексних норм такі самі, як і у звичайних умовах. Аналогічно розраховуються й самі комплексні норми. Завдання в даному випадку полягає у визначенні провідної ланки комплексу робіт. Це може бути комбайнова ланка на збиральних роботах чи посівний агрегат на посіві тощо.

На основі встановлених норм і нормативів розробляють графіки узгодження робіт у часі, а також комплексну норму праці. Методичною особливістю розробки комплексних норм є те, що до уваги беруть можливості різного роду затримок, оскільки врахувати дію всіх факторів, що їх викликають, практично неможливо.

Встановлена таким чином комплексна норма праці стає обов'яз­ковою для цілого колективу на весь період виконання робіт. Так, на посівних роботах норма виробітку провідного агрегату на посіві визна­чена в 36,5 га. Для посівної ланки, що складається з 3 посівних агрегатів і необхідного транспорту, комплексна норма виробітку 109,5 га на весь період посіву.

Користь застосування комплексних норм визначається тим, що вони сприяють не виконанню окремої трудової операції, а досягненню певного закінченого комплексу робіт. У свою чергу, це дає можливість спростити способи оплати праці, широко застосовувати оплату праці за єдиним нарядом. Найбільший ефект від застосування комплексних норм праці досягається в умовах підрядних форм організації праці, коли зусилля колективу націлені на досягнення кінцевих результатів, їх доцільно застосовувати на обслуговуванні поточних ліній, на посівних і збиральних роботах, внесенні добрив, ремонті сільськогосподарської техніки тощо. Розширене використання комплексних норм знизить трудомісткість нормування й обліку трудових затрат, підвищить ефек­тивність використання трудових ресурсів.

Глава 11. Нормування праці у тваринництві

11.1. Характеристика нормоутворюючих факторів у галузі

Нормування праці у тваринництві багато в чому подібне до такого нормування в інших галузях сільськогосподарського виробництва. По­яснюється це тим, що значна кількість трудових операцій у тваринництві виконується за допомогою мобільних і стаціонарних машин і механізмів, а також вручну.

Незважаючи на це в даній галузі нормування праці має свої особливості. Зумовлено це тим, що об'єктом, на який спрямована праця, тут є тварини; їх вид, стать, вік визначають специфіку обслуговування. Насамперед дані обставини передбачають різноманітність форм поділу й кооперації праці тваринників, а також виконання працівниками ферм протягом зміни механізованих, ручних і транспортних робіт. Крім того, упродовж зміни праця тваринників має чітко виражені технологічні перерви, зумовлені біологічними особливостями тварин.

Зазначені особливості праці тваринників накладають свій відбиток переважно на організацію й обслуговування їх робочих місць, що явля­ють собою частину тваринницького приміщення, де зосереджені всі учасники трудового процесу: тварини як засоби виробництва і як пред­мети праці, сам виконавець і де саме й відбувається процес. У тварин­ництві рівень організації, оснащення і обслуговування безпосередньо впливає на розрахунки галузевих нормативів.

На відміну від інших галузей, у тваринництві нормативи праці встановлюються у вигляді норм обслуговування тварин одним або гру­пою працівників. Правильний розрахунок потребує ретельного вивчен­ня умов виробництва тваринницької продукції і насамперед рівнів механізації та організації трудових процесів. Саме ці фактори мають визначальний вплив на нормативні величини.

У процесі нормування важливо врахувати весь комплекс нормо­утворюючих факторів, що підвищує рівень обґрунтованості галузевих норм. На норми обслуговування в тваринництві впливають:

• вид, стать, вік, виробниче призначення і продуктивність тварин;

• технологія виробництва тваринницької продукції (способи утри­мання тварин, тип годівлі, кратність доїння, способи гноєвидалення та ін.;

• тривалість зимового й літнього періодів і прийняті способи утримання тварин в цей час;

• ступінь механізації виробничих процесів;

• індивідуальні особливості тваринників (стать, вік, стаж роботи, кваліфікація тощо);

• рівень організації трудових процесів, оплата праці виконавців, трудова дисципліна, санітарно-гігієнічні умови праці та ін.

Індивідуальні особливості виконавців при розрахунку норм обслу­говування до уваги не беруться.

Зазначені фактори взаємно поєднуються в трудовому процесі. Особ­ливо це стосується варіантів механізації праці і способів їх організації, які зумовлюють необхідність розрахунку трудових нормативів для кож­ного з варіантів окремо.