2. Вимоги та методи контролю знань

Під час проведення контролю важливо дотримуватися наступних вимог:

- відповідність завдань програмним вимогам вивчення курсу, теми тощо,

- співвідношення різних форм і методів контролю,

- чіткість і коректність формулювання завдань контрольної роботи,

- врахування вікових особливостей групи навчання,

- співвідношення кількості завдань і часу, що відводиться на їх виконання тощо.

Методи контролю і самоконтролю у навчально-пізнавальній діяльності дають змогу перевірити рівень засвоєння учнями (студентами) знань, сформованості вмінь і навичок. До цієї групи відносять методи усного контролю, письмового контролю, тестового контролю, графічного контролю, програмованого контролю, практичної перевірки, а також методи самоконтролю і самооцінки.

Усний контроль (усне опитування). Він є найпоширенішим методом у навчальній практиці. Його використання сприяє опануванню логічним мисленням, виробленню й розвитку навиків аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, обстоювати власну думку.

Усне опитування здійснюють у такій послідовності:

- формулювання запитань (завдань) з урахуванням специфіки предмета і вимог програми;

- підготовка учнів, студентів до відповіді та викладу своїх знань;

- коригування та самоконтроль викладених знань у процесі відповіді;

- аналіз і оцінка відповіді.

За рівнем пізнавальної активності запитання для перевірки можуть бути: репродуктивними (передбачають відтворення вивченого); реконструктивними (потребують застосування знань і вмінь у дещо змінених умовах); творчими (застосування знань і вмінь у значно змінених, нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення (способів дій) на виконання складніший завдань).

У навчальному процесі практикують індивідуальне, фронтальне та ущільнене (комбіноване) усне опитування. Індивідуальне опитування передбачає розгорнуту відповідь «на оцінку». При цьому важливо заздалегідь визначити, кого саме викликати, скільки всього учнів, студентів опитати, скільки часу відвести на опитування, а також: передбачити, що в цей час робитимуть їх товариші. Велике значення має залучення учнів, студентів до оцінювання знань своїх товаришів через рецензування відповідей.

Фронтальне опитування — перевірка знань, умінь і навичок одночасно багатьох учнів (студентів). На практиці фронтальне та індивідуальне опитування нерідко поєднують: викладач формулює запитання і проводить бесіду-перевірку знань. Ущільнене (комбіноване) опитування дає змогу перевірити знання одразу кількох учнів (студентів): один відповідає усно, решта — виконують певні завдання на дошці.

Після виконання завдання на дошці часто відбувається аналіз його всім класом (групою). Використання цього методу сприяє встановленню тісного контакту між учителем і учнем, дає змогу пізнати логіку виконання завдань та їх оцінювання, виявляти прогалини чи неточності в знаннях учнів (студентів) й одразу їх виправляти. Однак цей метод потребує надто багато часу на перевірку. Крім того, учні під час відповіді хвилюються, оцінка нерідко буває суб'єктивною, бо зміст відповіді не фіксується, тощо.

Письмовий контроль полягає у письмовій перевірці знань, умінь та навичок учнів (студентів). Він дає змогу з'ясувати ступінь оволодіння вміннями і навичками з предмета, якість знань (обсяг, правильність, точність, усвідомленість, уміння застосувати на практиці). Залежно від специфіки предмета письмовий контроль знань здійснюють у формі контрольної роботи, написання твору, переказу, диктанту та ін. Теми контрольних робіт, завдання, вправи мають бути зрозумілими і посильними, відповідати рівню знань учнів (студентів). Водночас вони повинні потребувати певних зусиль, виявляти знання фактичного матеріалу. Письмові завдання можуть бути і домашніми роботами.

Позитивним у письмовій перевірці є те, що за короткий термін вдається скласти уявлення про знання багатьох учнів (студентів), результати перевірки зберігаються і є змога виявити деталі й неточності у відповідях. Проте вона потребує чимало часу для читання робіт, часто призводить до зниження грамотності учнів, якщо вчителі нехтують орфографічними вимогами.

В дидактиці існують різні види контролю. Попередній контроль здійснюється на початку навчального року, на початку вивчення предмету, розділу, теми для того, щоб виявити знання учнями важливих елементів даного предмету (відповідно: визначення елементів предмету, що засвоєно учнями в минулому році; яке уявлення в учнів про предмет, що планується вивчатися тощо). В даному разі встановлюються прогалини в знаннях, хибні уявлення щодо змісту предмету тощо, задля того, щоб подолати їх під час навчання. Попередній контроль виконує діагностичну функцію (діагностування рівня готовності учнів);

Поточний контроль передбачений в процесі засвоєння кожної теми. Основною функцією поточного контролю є навчальна. В ході його проведення відслідковується весь хід навчального процесу, отримуються результати на кожному його етапі, що забезпечує можливість вчасно вносити корективи.

Повторний контроль має бути тематичним. Поряд із вивченням нового матеріалу, учні повторюють попередній учбовий матеріал, що сприяє зміцненню знань, але не дозволяє характеризувати динаміку учбової роботи, діагностувати рівень засвоєних знань, тож слід поєднувати із іншими видами та формами контролю. Основною функцією, що виконує даний вид контролю вважається функція міцності.

Періодичний контроль знань, умінь учнів проводиться з розділу або окремої теми. Мета цього виду контролю в діагностуванні якості засвоєння учнями зв’язків між структурними елементами учбового матеріалу, що вивчався в різних частинах курсу. Основна функція такої перевірки – систематизація і узагальнення.

Підсумковий контроль знань, умінь учнів сприяє перевірці того, що вони отримали на всіх етапах вивчення предмету. Проводиться наприкінці чверті, півріччя та учбового року. Основна функція – діагностування рівня засвоєних знань та вмінь.

Комплексний контроль виконує функцію діагностування якості реалізації міжпредметних зв’язків. Виявляється здатність учнів використовувати отримані при вивченні різних предметів знань та вмінь для вирішення практичних (проблемних) завдань. Наприклад, розрахунок рентабельності розведення домашніх птахів в фермерському господарстві потребує від учнів знань, що вони отримали під час вивчення фізики, хімії, математики, біології, географії, економіки.

В межах кожного з видів, у відповідності із метою та функціями, що виконує кожен з них, визначаються форми та методи контролю.

Таблиця