Типи семінарсько-практичних занять

Усі типи семінарсько-практичних занять мають відповідну структуру, але найчастіше використовуються комбіновані, а у поєднанні з лекціями семінарсько-практичні заняття утворюють єдність, від якої залежить успішність вивчення навчальних економічних дисциплін.

Практичне заняття спрямовано на формування в учнів практичних умінь і навичок. В основу його проведення покладено вирішення практичних завдань, формування навичок економічної поведінки і діяльності. При цьому практичні завдання можуть носити тренінговий характер; бути типовими завданнями, перенесеними в нові умови або нетиповими (творчими і проблемними) завданнями. За структурою такі заняття також проводяться в два етапи: підготовчий етап, етап вирішення практичних завдань та підсумковий етап. Практичні заняття може передбачати ігрові елементи: конкурси, змагання, рольові та ділові ігри тощо. Забезпечують досить серйозний внесок в формування пізнавальної активності учнів.

Лабораторно-практичне заняття характеризується пошуковим характером їх проведення. Дидактична мета спрямована на перевірку, обґрунтування теоретичних положень або виведення цих положень. В їх основу покладено принцип організації творчої самостійної роботи учнів на підставі поступового збільшення складності і проблемності завдань: завдання, що виконуються за зразком; конструктивно-варіативні; частково-пошукові; дослідницькі, виконання яких відбувається під керівництвом вчителя. На таких заняттях може бути проведено експеримент, результати якого представляються в письмовому або усному вигляді. Діяльність учнів спрямовується на проведення лабораторно-експериментальної роботи, аналіз результатів на підтвердження або відкриття законів та закономірностей. У учнів формуються вміння аналізувати, спів ставляти, порівнювати різні точки зору, минулий та сучасний досвід, теорію і дослідні данні; вміння висловлювати і обґрунтовувати власну точку зору; виникає інтерес щодо постановки та рішенню науково-виробничих проблем; розвивається самостійність економічного мислення навички економічної поведінки і діяльності.

Практикум з економіки – взаємопов’язана система відповідних занять через здійснення практичних умінь, експерименту. Дидактична мета спрямована на підтвердження теоретичних знань, проведення дослідної роботи. Може передбачати і заняття з виходом на виробництво, що сприяє формуванню професійно-практичних навичок економічної діяльності.

Допоміжними формами навчання є ті форми, що забезпечують диференціацію і індивідуалізацію учбового процесу, сприяють як подоланню відставання окремих учнів, так і поглибленому засвоєнню учнями матеріалу, враховуючи їх здібності, нахили, бажання і потреби.

Факультативні заняття являють собою понад програмні заняття з предмету, право вибору яких залишається за учнями, а відвідування занять відбувається за бажанням. Факультативні заняття вирішують наступні завдання: задовольнити потребу учнів в поглибленому вивченні окремих учбових предметів; розвинути учбово-пізнавальні інтереси учнів і сприяти підвищенню їх пізнавальної активності; сприяти розвитку творчих здібностей і індивідуальних особливостей учнів. Зміст факультативних занять являє собою додаток до учбової програми з дисципліни і може передбачати або більш глибоке вивчення окремих тем, або нові теми, що не включені до програми, але пов’язані з нею.

Предметні гуртки і наукові спілки створюються на добровільних засадах із учнів однієї паралелі, або, якщо бажаючих відвідувати гурток не велика – із «сусідніх» класів (5-6, 7-8 класи тощо). Заняття предметного гуртка відвідують учні, що прагнуть розширити і збагатити свої знання, які мають схильності до творчості, науково-дослідної роботи тощо. Гурткова робота включає значно поглиблене вивчення окремих питань учбової програми, за інтересами та бажаннями учнів. Зміст їх діяльності полягає в тому, що вони можуть займатися опануванням новітніх досягнень економіки як науки і як процесу; дослідною роботою; моделюванням; вивчати діяльність підприємств, фірм, окремих фахівців.

Олімпіади і конкурси, які організуються і проводяться з метою підвищення пізнавальної активності учнів при вивченні економіки і розвитку їх творчих здібностей. Проведення таких заходів готується заздалегідь: складається план; проводиться серія підготовчих заходів; учням задаються завдання, виконання яких виявляє кращих з них. Проведення олімпіад і конкурсів звертає на себе увагу учнів і підвищує в них інтерес до предмету. Крім цього олімпіади і конкурси допомагають виявити і розвити більш здібних і обдарованих учнів. В той же час вони дозволяють судити про творчий характер роботи вчителя, його вміння знаходити і розвивати таланти. Додаткові заняття – понад програмні заняття з одним або групою учнів, що спрямовані на додаткове відпрацювання учнями вивченого на уроках учбового матеріалу. Форма та час проведення додаткових занять не завжди регламентується Може проходити як у вигляді заняття-консультації – вчитель ще раз пояснює новий матеріал для тих, хто не зрозумів його зміст на уроці, так і в якості бесіди з двома-трьома учнями з тематики класної роботи, що передбачає ї виконання письмової роботи (20 хв.-1 година), або у вигляді виконання самостійної роботи, яка наступного разу аналізується і вчитель вносить корективи у засвоєнні учнями знання.

Важливими характерними рисами будь якої форми організації учбового процесу є її сутність і конкретність; відповідність віковим особливостям учнів і змісту учбової діяльності; чітка структура; можливості діяльності і взаємодії вчителя і учнів, взаємозв’язок з іншими формами навчання тощо.

Крім того, поряд із обов’язковою формою проведення занять, включених до постійного розкладу, використовуються і інші форми учбової роботи учнів, що проводяться за межами учбових занять – позакласні (позаурочні) форми. А це робить систему навчання поліформною, тобто багатоформною, різноманітною і багатогранною за формами. Створюється мікросистема, що складається з основної та додаткових форм отримання необхідної теоретичної і практичної підготовки.

Тема 7

Контроль і оцінювання результатів навчання

Контроль визначається як перевірка та оцінювання засвоєння змісту економічної освіти.

1. Принципи та функції контролю знань

2. Вимоги та методи контролю знань

3. Тестування – особлива форма контролю

1. Принципи та функції контролю знань

Оцінювання, як складова контролю, являє собою певний процес, а оцінка – результат перевірки. Основою оцінювання успішності учнів являються результати контролю, що враховують як якісні, так і кількісні показники роботи учнів. Кількісні показники фіксуються в балах або оцінках, а якісні показники – в оціночних судженнях («добре», «задовільно» тощо).

При цьому важливим принципами контролю успішності учнів вважається:

- об’єктивність –науково обумовлений зміст контрольних завдань (тестів, питань, ситуацій тощо), рівне і дружнє ставлення вчителя по відношенню до всіх учнів, точне, адекватне вимірювання знань відповідно до встановлених критеріїв оцінювання;

- систематичність - необхідність проведення контролю на всіх етапах дидактичного процесу: від початкового сприйняття знань і до їх практичного застосування.; регулярне контролювання всіх учнів протягом усього періоду навчання в учбовому закладі; комплексний підхід щодо проведення контролю, при якому реалізуються різні форми, методи і засоби контролю, перевірки і оцінювання, що використовуються в тісному взаємозв’язку;

- наочність - проведення відкритих випробовувань всіх учнів за одними критеріями; встановлення рейтингу кожного учня в ході контролю; наочний, порівняльний характер; повідомлення оцінок та їх мотивація; обговорення, аналіз результатів контролю.

Важливо зауважити, що контроль має здійснюватися в певній системі, яка передбачає чітке визначення мети його проведення, функцій, відповідного виду, форм і методів контролю.

До функцій контролю можна віднести:

- діагностична функція – діагностування рівня готовності учнів, рівня їх знань і вмінь, якості реалізації міжпредметних зв’язків,

- навчальна функція – забезпечує відслідковування ходу навчального процесу, виявлення прогалин у навчанні, виявлення результатів кожного етапу навчання та вчасне корегування цього процесу,

- функція зміцнення – забезпечується через повторний контроль минулого матеріалу під час опанування новою темою,

- функція систематизуюча – забезпечує засвоєння навчального матеріалу через взаємозв’язок всіх його елементів.