Ліпоїди (жироподібні речовини)

Воски відносяться до простих ліпоїдів. За хімічною будовою – це складні ефіри високомолекулярних кислот і вищих одноатомних спиртів. До складу восків входять цетиловий і мірісциловий спирти, пальмітинова та стеоринова кислоти. Крім того у восках зустрічаються вільні спирти, кислоти і вуглеводні.

Воски бувають:

1. тваринні (бжолинний віск, спермацет, ланолін);

2. рослинні (карнаубський віск);

3. мінеральні (озокерит (гірський віск)) – мінеральний продукт (температура 58-100 градусів), який є сумішшю насичених вуглеводів).

Бжолинний віск

Тваринний віск містить у переважній більшості мірісцилпальмітат. Має температуру плавлення 62-70 градусів. Жовтий віск містить каротиноїди. Одержують його з бжолинних стільників і використовують для виготовлення мазей, паст, косметичних препаратів.

Під дією сонця жовтий віск переварюється в білий з температурою плавлення 63-65 градусів (пігменти руйнуються).

Карбаубський віск – твердий віск. Його одержують з бразильської воскової пальми.

Воски бувають мякі і тверді. До мяких належать ланолін і спермацет.

Ланолін – ефір холестирину і церитинової і пальмітинової кислоти (температура плавлення 36-42 градуса). Це густа вязка, жовтуватв маса. Ланолін - це продукт виділення шкіряних залоз овець, який добувається з промивних вод овечої вовни шляхом очистки від жиру і жирних кислот. Він нерозчинний в воді, але на відміну інших жирів здатний утворювати стійкі емульсії навіть з подвійною кілшькуістю води. Це дозволяє використовувати ланолін як мазеву основу для введення до складу мазей водорозчинних лікарських речовин. Ланолін водний містить 30% води.

Спермоцет – Це білі легкі шматки з перламутровим блиском, кристалічної будови.Одержують з жиру спермацетового мішка кашалота виморожуванням. Сперомацет широко використовуєтьтся як основа для мазей, супозиторіїв, кремів, у виробництві мила.

Воски відрізняються від жирів:

1) Відношенням до лугів. Водними розчинами лугів воски омиляються дуже рідко, а тому їх омиляють спиртовими розчинами лугів при кипятінні.

2) При спалюванні вони не виділяють акролеїну, тому що не містять гліцерину.

3). Вони досить стійкі і майже не гіркнуть при зберіганні.

Фосфоліпіди, гліколіпіди, ліпорпотеїди.

Це складні ліпіди. У фосфоліпідів на відміну від істиних жирів один гідроксил гліцерину етерифінований фосфорною кислотою, а остання в свою чергу, сполучена ефірним звязком з азотистою основою – з аміноспиртом холіном у ліцетині, етаноламіном чи серіном, з цукро-спиртом інозином.

ЖК Г – гліцерин

ЖК – жирні кислоти

Г ЖК Ф –фосфорна кислота

Х – залишок азотистої основи чи інших

Ф-Х основ

Гліколіпіди – спирти в яких один гідроксил гліцерина заміщений на вуглеводний залишок. Ліпопретоїди – комплекс ліпідів і білків.