ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО 9-10 ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття № 9 —10 (4 год.)

ТЕМА: Ритмічна організація поетичного тексту

Мета: Поглибити й розширити знання про віршовий ритм, його одиниці; перевірити рівень оволодіння віршознавчою термінологією; виробляти навички ритмічного аналізу поетичного тексту.

Зміст практичного заняття:

1.Віршознавство як розділ поетики, його галузі.

2.Специфіка віршованої мови. Віршовий ритм, його одиниці.

3.Вірш як основна ритмічна одиниця. Ритмічна пауза. Клаузула.

4.Рима: визначення, функції, види. Способи римування. Білий вірш.

5.Основні ознаки строфи. Астрофічний текст. Прості і складні строфи. Тверді строфічні форми.

6.Основні системи віршування, їх ритмотвірні чинники.

7.Стопа як ритмотвірний елемент силабо-тонічного вірша. Класифікація стоп. Розміри силабо-тонічного віршування.

8.Віршознавчий аналіз твору.

Завдання

1. Підготуйтесь за рекомендованими джерелами із списку літератури до усних відповідей на питання практичного заняття.

2. За літературознавчими довідниковими виданнями опрацюйте такі терміни:

—до 1-го питання: віршознавство, ритміка, метрика, строфіка, фоніка, версифікація;

—до 2-го питання: віршована мова, прозова мова, віршовий ритм, ритмічні одиниці (елементиритмотворення);

—до 3-го питання: вірш, ритмічна пауза, цезура, клаузула, енжабеман;

—до 4-го питання: рима, спосіб римування, білий вірш, холостий віршовий рядок:

—до 5-го питання: строфа, дистих, терцет, катрен, квінтила, секстина, септима, октава, нона, децима, дуодецима, тріолет, рондо,

рондель, сонет, вінок сонетів, онєгінська строфа, строфоїд;

—до 6-го питання: система віршування, античне віршування, силабічне віршування, тонічне віршування, силабо-тонічне віршування, верлібр;

—до 7-го питання: стопа, іпостаса, хорей, анапест, спондей, пірихій, дактиль, амфібрахій, віршовий розмір (метр), каталектика, гіперкаталектика, акаталектика.

3.Опрацюйте „Схему ритмічного аналізу віршованого тексту” і „Зразок ритмічного аналізу віршованого тексту”, що додаються.

4.Зробіть ритмічний аналіз віршованих текстів 3, 5.

ЛІТЕРАТУРА

1.1.Підручники, посібники

1.Введение в литературоведение: учеб. / под ред. Г. Н. Поспелова. — 3-є изд., испр. и доп. — М., 1988.

2.Волинський П. К. Основи теорії літератури. Вступ до літературознавства / П. К. Аолинський. — 2-ге вид., випр. і догі. — К., 1967.

3. Галич О. Теорія літератури: підручник / О. Галич, В. Назарець,

Є.Васильєв; за наук. ред. О. Галича. — 3-тє вид., стереотип. — К., 2006.

4.Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник / А. Ткаченко. — К., 1998.

1.2.Довідники

5.Кузьменко В. 1. Словник літературознавчих термінів / В. І. Кузьменко.

—К., 1997.

6. Лесин В. М. Словник літературознавчих термінів / В. М. Лесин,

О. С. Пулинець. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К., 1971.

7.Лесин В. М. Літературознавчі терміни: довідник / В. М. Лесин; відп. ред. К. П. Фролова. — К., 1985.

8.Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. — К., 1997.

Схема ритмічного аналізу віршового тексту

1.Записати уривок з тексту (ціла строфа або декілька рядків).

2.Розставити ритмічні наголоси.

3.Намалювати метрико-ритмічну схему уривка.

4.Зробити спостереженння за чергуванням наголошених і ненаголошених складів.

5.На основі встановлених закономірностей визначити вид стопи.

6.Визначити віршовий розмір, підрахувавши кількість стоп у рядках.

7.Обвести у тексті уривка клаузули (рими). Виписати їх групами (римованим рядом) і дати характеристику в такій послідовності:

1)клаузула: чоловіча, жіноча, дактилічна, гіпердактилічна;

2)рима (якщо текст римований):

а) внутрішня чи прикінцева; б) повна (точна) чи неповна (неточна); в) однорідна чи різнорідна; ґ) багата чи бідна; д) банальна чи вишукана.

8. Позначити в уривкові рими буквами українського (або латинського) алфавіту, записати формулу римування і визначити тип (спосіб) римування.

9.Вказати: текст строфічний чи астрофічний.

10.Якщо текст строфічний, визначити вид строфи, зазначивши строфа проста, складна чи канонізована (тверда строфічна форма).

Тексти для аналізу

1. ПРОВЕСНА

Вітер біжить Крізь голість алей І подихи мчить Дивних речей.

Він втіхою падав На плач і печаль І волос погладив, Розмаяв жаль.

З акацій стрясав Квітучу вроду, Гарячим подав Тілам охолоду.

Торкався він Уст веселих,

Шептався в зелах Ожил их долин.

Як звук ридальний, Крізь флейту пробіг, Повз вечір прощальний Потік без доріг

І німо проплив Крізь шепти кімнати, І сяйво вгасив,

Нагнувшись, лампади.

Вітер біжить Крізь голість алей І подихи мчить Дивних речей.

Справляючи біг Крізь голі алеї, Жене кереї Тіней блідих

І аромат, Дань країв,

Страшить мене їх зміст, їх жартів гра, що є, що буде — відомо все їм.

Для них є дивом жодна гора, а от божеством є майно й власний дім.

Я прагну, змагаюсь, щоб їх віддалить. Радію, як речі співають мені, а ви їх торкнетесь — стають мовчазні.

Гадаю; ви здатні всі речі убить.

(Райнер Марія Рільке)

4.Давно зужиті всі слова.

Я б кожне слово хтів поглибить; світання зобразить — не схибить, дзвіницю між олив, що світить і сонця сяйвом виграва.

Провулок-прірву змалювать, дітей жебрацькі скорбні руки. Не віднайду я справжні звуки, щоб проспівати пісню з муки і в небесах як птах ширять.

(Райнер Марія Рільке)