Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
35_Пол_тичний_маркетинг_КЛ_11.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
566.78 Кб
Скачать
      1. Види інформації, використовуваної у політичному маркетингу

Арсенал різновидів інформації, використовуваних у політичній діяльності, доволі широкий і неодноразово описувався у спеціальній літературі з проблем політології і соціології політики. Тому ми доволі коротко зупинимося лише на описі тих видів політичної інформації, яка важлива з точки зору політичного маркетингу. Класифікується вона за рядом підстав.

За джерелами отримання даних виділяють:

  • первинну інформацію, яка отримується безпосередньо при проведенні акцій політичної маркетингової розвідки, політичних маркетингових досліджень за допомогою різноманітних методик збирання інформації (опитування, спостереження тощо) і є ексклюзивною, тобто такою, що належить відповідній політичній структурі;

  • вторинну інформацію, яка містить відомості (як правило, опубліковані) про разультати опитувань, що проводилися іншими організаціями, національними опитувальними центрами, статистичні дані тощо;

За характером носіїв інформації виділяють такі її види:

  • письмова інформація, тобто інформація з особистих і офіційних документів, засобів масової інформації;

  • статистична інформація, тобто цифрова, яка стосується даних про тенденції розвитку економічних об'єктів і процесів, про соціальні зміни у країни і регіоні, статистику політичних партій (у плані зміни їх чисельності та ін.);

  • іконографічна інформація, отримувана при аналізі кіно- і фотодокументів, телевізійних передач тощо;

  • фонетична інформація, отримувана з різних записів: магнітних, диктофонних та ін. (про значущість такої політичної інформації наочно свідчать, наприклад, гучні "касетні" скандали, які вибухнули в Україні у кінці 2000 р.);

  • інформація, отримувана з електоронних документів, подана у текстовому, графічному або звуковому вигляді. Носії цих документів можуть бути магнітними або оптичними (лазерні диски). Тут особливо виділяються ресурси мережі INTERNET, які вміщуються на мережевих серверах і доступні для використання на безкоштовній або платній основі.

За можливістю кількісної оцінки інформації виділяється:

  • кількісна інформація;

  • якісна інформація.

За часовим періодом, до якого наліжать відомості:

  • історична інформація (за минулий період);

  • поточна інформація;

  • прогнозна інформація.

      1. Типи політичних маркетингових досліджень

Оскільки у цій роботі ми вперше ввели поняття "політичні маркетингові дослідження", то слід дати їх загальне визначення. Отже, політичні маркетингові дослідження – це сукупність різноманітність дослідних підходів, методів і технологій, спрямованих на спеціальне вивчення політичного ринку з метою аналізу загальних і часткових тенденцій його розвитку, отримання різноманітної інформації про функціонування політичного ринку.

Вкажемо на різні типи політичних маркетингових досліджень, які виділяються за рядом підстав.

Так, з погляду специфіки методології наукового підходу виділяють:

  • теоретичні дослідження, у рамках яких дослідник оперує науковими поняттями, категоріями, які відображають суттєві сторони, властивості політичних явищ, процесів, об'єктів. Наприклад, сьогодні в Україні при аналізі проблем політичного ринку значна увага приділяється вивченю питань, пов'язаних з різними політичними ідеологіями (соціалістичною, соціал-демократичною, ліберальною, консервативною) з точки зору побудови партійних програм, орієнтації електорату на ті або інші ідеологічні цінності;

  • емпіричні дослідження, тобто наукові дослідження, спрямовані на отримання фактофіксуючого знання, а саме: встановлення й узагальнення на основі спеціальних методів і технологій соціальних фактів за допомогою прямої або опосередкованої реєстрації подій, характерних для досліджуваних подій, об'єктів, процесів. При цьому як факти в емпіричному дослідженні, яке проводиться у сфері політики, можуть виступати: а) політична поведінка індивідів, різних груп; б) продукти людської діяльності у сфері політики (політичні програми, засоби масової інформації та їх продукція та ін.); в) вербальні дії людей – судження, думки, погляди.

За сферами науки, у рамках яких і з використанням методів яких проводяться політичні маркетингові дослідження (а ми вже вказували, що політичний маркетинг – комплексна наука, що об'єднує підходи політології, соціології, економіки і ряду інших наук), виділяють:

  • соціологічні дослідження, у сферу аналізу яких входять функціонування різних соціальних груп як суб'єктів політики, розвиток соціальних відносин та їх вплив на політику (наприклад, відносин нерівності, підходів до вирішення проблем соціальної справедливості) тощо. Як різновид соціологічних досліджень, що проводяться у сфері політики, виділяють електоральні дослідження, які у свою чергу підрозділяються на: базові, прогнозні, пропагандистські (технологічні), післявиборні [79, с.52-53];

  • політичні дослідження (іноді застосовують термін – політологічні) спрямовані на вивчення політичної сфери функціонування суспільства, аналіз політичних явищ, процесів, інститутів. В емпіричному аспекті тут, як правило, застосовуються соціологічні методики збирання інформації (опитування, аналіз документів, спостереження); з точки ж зору методології аналізу тут існують спеціальні підходи. У принципі треба сказати, що методологія і методика політичних досліджень сьогодні знаходиться у стадії становлення [9; 28], що, звісно, не може не впливати на проблеми розвитку маркетингового підходу до політики (ми вже згадували, що і соціологія політики, на жаль, не є найрозвинутішою галуззю соціології в Україні);

  • психологічні дослідження, пов'язані у першу чергу з аналізом явищ політичної психології. На жаль, на відміну від активного застосування елементів психології при розробці політичних технологій, у цілому у політико-інженерній діяльності, вони також поки недостатньо розповсюджені. На думку Л. Я. Гозмана і Є. Б. Шестопала, багато в чому це пов'язане з тим, що робота психолога в політиці не може бути масовою, тут доволі складним є застосування стандартних методик діагностики, громадськість не завжди доброзичливо зустрічає вторгнення психологів у політичне життя, нарешті, і політики часто-густо прагнуть оцінювати почуття й емоції людей самостійно [22, с.393-402]. Тим не менше, у психологічних досліджень у політиці велике майбутнє. Вони орієнтуються на аналіз двох найважливіших сфер політичного маркетингу: з одного боку, вивчення проблем політичних лідерів, їх психологічних характеристик аж до створення, корекції іміджів політиків. З іншого – на всебічний аналіз таких найскладніших психологічних (багато в чому) феноменів, як соціально-психологічні почуття та емоції; феномен натовпу і робота з масами, масовою свідомістю в політиці; політичні настрої; політична поведінка. На жаль, психологічні дослідження сьогодні прводяться у рамках політичного маркетингу нечасто і діяльність психологів, як правило (повторимо), орієнтована безпосередньо на роботу з політиками у процесі організації виборів, вирішення політичних конфліктів, політичного консультування та ін.;

  • маркетингові дослідження. Незважаючи на те, що всі перераховані вище різновиди досліджень у загальному плані можуть бути віднесені до маркетингових, ми вважаємо необхідним виділення спеціального класу маркетингових досліджень, спрямованих на систематичне збирання, відображення й аналіз фактографічної інформації щодо потреб, думок, ставлень, мотивації поведінки суб'єктів політичної діяльності на політичному ринку, безпосередньо пов'язаних з різноманітними аспектами просунення на ньому "політичного товару" (партій, програм, політичних лідерів та ін.). Тут виділяють дослідження, пов'язані з виділенням цільових гпруп електорату, адресних регіонів, з позиціонуванням політичним програм, політичних лідерів і партій та ін.;

  • опитування громадської думки також можна розглядати як різновид соціологічних досліджень. Однак у політичному маркетингу вони виступають як спеціальна методика (деякі вчені та практики говорять про спеціальний клас таких досліджень – полінги). Йдеться про те, що крім важливості опитувань громадської думки як основного засобу, методу вивчення масової свідомості, різноманітних його елементів (що має особливе значення у цій сфері), опитування являє собою своєрідну модель, за якою будується цілий ряд основоположних процедур політичної діяльності, зокрема, вибори і референдуми. Саме тому проведення опитувань громадської думки дозволяє (звичайно, при забезпеченні їх надійності і репрезентативності отримуваних даних) прогнозувати з високою точністю результати виборів і референдумів [95, с.157-194].

За ступенем, глибиною проникнення у сутність політичних явищ і процесів, що вивчаються, виділяють такі типи політичних маркетингових досліджень:

  • розвідувальні, які проводяться в ситуаціях, коли про об'єкт дослідження існує найзагальніше уявлення, неможливо сформулювати гіпотези і дослідник вимушений збирати найбільш поверхневу, загальну інформацію. Наприклад, як розвідувальні могли б виступити дослідження, пов'язані з виявленням ставлення населення до двопалатного парламенту в Україні і його функцій. Адже про це дійсно більшість не має жодного уявлення, та й лобісти таких змін до Конституції України чітко знають, що це буде (чи будуть присутні у верхній палаті губернатори при нинішній системі їх призначення, як будуть обиратися сенатори, за яким принципом у такій ситуації буде формуватися нижня палата Верховної Ради тощо);

  • описові дослідження, які передбачають систематичний якісно-кількісний опис об'єктів. Наприклад, суб'єкт політичної діяльності проводить постійні "вимірювання" частини прибічників різних партій у країні, а в той же час необхідно проаналізувати більш глибоко, яка частина їх прибічників в окремих регіонах, установити зв'язки між їх ідеологічними позиціями й електоральною поведінкою та інше;

  • експериментальні дослідження, спрямовані на аналіз каузальних, причинно-наслідкових зв'язків і залежностей при вивченні політичних явищ і процесів. Наприклад, виявлення ефективності пропагандистського політичного впливу на населення при використанні різних каналів його інформування. З цією метою виділяються експериментальні й контрольні аудиторії, у перших з яких проводиться активне інформування за допомогою засобів, які вивчаються, у других – воно не використовується. Потім аналізується зміна (або незміна) рівнів інформованості населення, електорату у результаті такого цілеспрямованого інформування.