Розділ і. Предмет і структура фандрейзингу

Тема 1. Предмет фандрейзингу

Актуальність фандрейзингу та фандрейзингової діяльності. Значення неприбуткових проектів для розвитку громадянського суспільства, множення суспільного капіталу. Місце неприбуткової діяльності у бізнесі. Суспільне значення розв’язання проблеми фінансування гуманітарних проектів. Засади взаємодії суб’єктів продюсування неприбуткових проектів з імовірними джерелами їх фінансування.

Базові поняття і термінологія. Концепція фандрейзингу (fund-raising) як інституції або виду професійної діяльності, метою і функцією якої є залучення та акумуляція коштів або інших видів матеріальних ресурсів для здійснення неприбуткових проектів у галузі культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального та гуманітарного розвитку тощо. Сутність понять „фандрейзер”, „спонсор”, „донор”, „благодійник”, „меценат”, „ґрантонадавач”, „рекламодавець”, „рекламіст”, „менеджер з маркетингу”, „менеджер з реклами” та „PR-менеджер” в контексті фандрейзингу.

Фандрейзинг у сфері культури. Суспільна й гуманітарна місія культури. Взаємодія прибуткових та неприбуткових проектів у сфері культури. Робота донорських організацій в гуманітарній галузі. Філософія і практика державного заохочення культурного донорства. Місце фандрейзингу в становленні та розвитку сучасного арт-менеджменту.

Фандрейзинг у шоу-бізнесі. Мотиви підготовки і здійснення неприбуткових проектів у шоу-бізнесі – їх мистецькі, іміджеві та стратегічні аспекти. Особливості спонсорської моделі фінансування шоу-бізнесових проектів. Благодійні акції у шоу-бізнесі.

Суб’єкти, агенти і партнери фандрейзингу. Ключова роль продюсера в організації фінансування проекту. Значення незалежних фандрейзерів або фандрейзерських агенцій. Особливості партнерства рекламних та піарівських фірм у здійсненні фандрейзерської діяльності. Співпраця з консалтинговими, фінансовими та юридичними фірмами. Допомога владних інститутів.

Література та освіта з фандрейзингу. Українське законодавство про спонсоринг, благодійництво і меценатство. Огляд фахової літератури США і Західної Європи. Науково-практичні розробки російських авторів. Вітчизняні інформаційні ресурси з теми фандрейзингу. Курси, семінари, тренінги та конференції з арт-менеджменту і фандрейзингової діяльності.

Тема 2. Джерела фінансування проектів шоу-бізнесу

Типи джерел фінансування проектів шоу-бізнесу – потенційні фінансові партнери (ПФП) продюсера:

• Інвестори – сутність і мотиви інвестиційної діяльності; характеристика типових суб’єктів інвестування; основні види інвестиційних проектів шоу-бізнесу в Україні та світі;

• Кредитори – типові суб’єкти кредитування; базові схеми; договір кредитування; поняття про заставу; форми ґарантування повернення кредитів;

• Клієнти: а) опосередковані споживачі товарів і послуг на ринках шоу-бізнесу (партнерство з рекламним і модельним бізнесом, спортом, мас-медіями, політиками, виробниками товарів масового споживання тощо); б) замовники – планові корпоративні споживачі (вибір напряму проекту, участь у програмуванні характеристик продукту, забезпечення попередньої або гарантованої оплати, опосередковане споживання, гуртовий характер замовлень); в) кінцеві та роздрібні споживачі товарів або послуг (масовий характер споживання);

• Донори – фінансові партнери неприбуткових проектів, які не зацікавленні в отриманні прямої матеріальної вигоди.

Види донорів:

• Благодійники – добровільні джерела безкорисливих грошових або матеріальних надходжень (пожертв);

• Меценати – фізичні особи, які здійснюють благодійні пожертви на підтримку культури або мистецтва;

• Грантонадавачі – юридичні особи, які забезпечують надання цільових благодійних внесків переможцям конкурсів проектів, призначених на реалізацію цільових програм ґрантонадавачів;

• Спонсори – благодійники, які через фінансування неприбуткових проектів здійснюють розвиток власних іміджевих комунікацій.

Класифікація ПФП (за юридичним статусом, підпорядкованістю та джерелами фінансування власної діяльності):

• Державні органи та бюджетні організації – міністерства та управління; культурні та молодіжні центри; національні спілки та товариства з бюджетним фінансуванням;

• Комерційні підприємства – вітчизняні, іноземні, зі змішаним капіталом; міжнародні корпорації; виробники певних груп товарів і послуг;

• Громадські організації – професійні об’єднання, творчі спілки, політичні партії, церковні конфесії, об’єднання за інтересами;

• Благодійні організації – благодійні фонди, асоціації та форуми;

• Фізичні особи – приватні донори та суб’єкти підприємницької діяльності.